Юрій Винничук " Місце для дракона"

Оповідання.

Казка.

Повість - казка.

Легенда.

Воював.

Відпочивав.

Дбав про добробут у князівстві.

Куняв у кріслі.

Небувале затишшя.

Безладдя.

Везіння.

Варварство.

Утримував велике військо.

Збирав великі податки.

Ходив у походи.

Розпустив військо.

Він почав думати про смерть.

Сповзалися лихі тривоги.

Розробив план розвитку князівства.

Вирішив іти у похід.

Потрібна була безпека для князівства.

Потрібен був герой .

Хотів повернути попередню славу князівству.

1.

10.

100.

1000.

Товаришувати з драконом.

Навчити дракона грамоти.

Спілкуватись з князем.

Жити на самоті.

Грамота може приносити шкоду.

У кожного є своє покликання.

Всі різні.

Його можуть вбити ні за що.

Він зустрічався з пустельником та драконом.

Він стежив за пустельником.

Він укладав угоди з іншими князями.

Він підбирав собі зятя.

Настасії.

Князеві.

Драконові.

Пустельнику.

чудовиськом

сином

маленькою тваринкою

братом

малював вражаючі пейзажі

вправно грав на флейті й чудово співав

читав книги, писав вірші

вмів вишивати хрестиком

Грицько

Афросіаб

Петрик

Джаудар

щоб його ім'я прославилось навіки

щоб відновити справедливість

заради князя, його доньки й Люботина

щоб зберегли й надрукували його чудові вірші

прогулятися під луною

вийти на поєдинок, двобій

танцювати

піти на злочин

порівняла його з велетенською горою

здивувалася й почала знього сміятися

порівняла його з метеликом

злякалася й розплакалася

був на сьомому небі від щастя, бо вийшло все так, як він планував

розчарувався, бо його надії не справдилися

заспокоївся, бо в його князівстві запанували мир та злагода

почав відчувати незрозумілий біль

запашними квітами

вишитими власноруч гобеленом

аркушами з віршами

людськими рештками

спільником

заклятим ворогом

справжнім другом

улюбленим зятем

уславлення доброти, чуйності, схвалення здатності людини до співчуття та милосердя

засудження несправидливості сучасного світу, у якому й досі живуть "драконячі закони"

оспівування працьовитості, відповідальності

возвеличення любові та поваги до природи, справжньої дружби

бо зло було в пустельнику;

осередком зла був князь;

зло було в самих людях;

у князівстві взагалі не було зла.

квітка любистку;

вишнева гілка;

сльоза дракона;

ґроно калини.

В моїй душу хтось посадив осику.

На вижовклих від самоти горбах

Вона росте на чорнім полі крику

Така ж висока, як моя журба

Доброта для душі те саме, що здоров’я для тіла:

вона непомітна, коли володієш нею і вона дає успіх у любій справі.            

Доброта — це те, що може почути глухий

та побачити сліпий. 

Не від того я помру,

Що на світі буде война.

А від того, що вона

Мого вірша не достойна.