З української прози

починається прологом, а закінчується епілогом

починається експозицією, а закінчується розв’язкою

починається епілогом, а закінчується прологом

 починається прологом, а закінчується розв’язкою

 в Туреччину

на Дон

за Дніпро

за Дунай, у Січ

історико-героїчний

пригодницько-романтичний

фольклорно-автобіографічний

детективно-фантастичний

тяжке життя на чужині

кохання Остапа і Соломії

помста Остапові з боку пана

безправність простої людини перед владою

відрізала собі коси, одяглася в хлопця

переодягнулася в циганку

прикинулася старенькою із ціпком

видавала себе за артистку мандрівного театру

Київ

Харків

Одеса

Львів

Юлько Ващук

Славко Беркута

Лопух

Стефко Вус

 в мемуарах

на тілі

в щоденнику

в паспорті

розуміли, інколи допомагали їм

обходила увагою, бо це для них зайвий клопіт

заарештовували й відправляли на виправні роботи або змушували платити штраф

ловили й повертали панам, бо за це отримували винагороду

віддасть його в солдати

продасть іншому, більш жорсткому панові

 уб’є його без суду та слідства

розправиться з його рідними

циган Гіца

Соломія

Остап

Іван Котигорошок

 в 20-ті роки минулого століття;    

в 30-ті роки минулого століття;

на початку ХХІ століття;    

наприкінці епохи Середньовіччя.

дід виховував у давніх традиціях любові до волі;   

батько навчав бути патріотом своєї землі;

старий козак, який жив у селі;  

брат, який приходив із Задунайської Січі.

возвеличення любові та поваги до природи

заклик до миру й злагоди

кожна розпочата справа повинна мати продуманий початок та вичерпне логічне завершення

чесність, дружба, порядність – це головні людські чесноти

почуття радості й перемоги;    

почуття смутку за рідним краєм;

почуття впевненості у своїх силах;       

«замість радості – сильне обурення стрепехнуло його душу.

 дідові Овсію;

Остапові Мандриці;    

мірошнику Якимові;   

Іванові.

циган Раду;

козак-січовик;     

дід Овсій;  

Іван Котигорошок

козак

дід Остапа

І.Котигорошко

Остап

розповідь про буденне життя сільських підлітків

зображення різноманітних пригод хлопців

показ життя міських підлітків

зображення хлопця, який сприймає навколишній світ як дивовижний, чаруючий

хлопців помирила Лілі

їхніх батьків викликали до школи

хлопці нарешті порозумілися

між ними відбулася «дуель», під час якої Славко поранив друга

познайомити його з сестрою

допомогти вилікувати крило сороки

придбати цигарки

побити Славка

Стефку Вусу

Славку Беркуті

Юльку Ващуку

Антону Дмитровичу

Стефко Вус

приятель Стефка Лопух

Юлько Ващук

Борис Комарин

огидність та безглуздість війни

героїзм, самовідданість та патріотизм українців під час Другої світової війни

боротьбу українського народу за незалежність та соборність України

громадянської війни

Першої світової війни

Другої світової війни

Добрий вечір!

Тікаєте, бісові сини?

А щоб вас...

син Колодуба

син Платона

онук діда Савки

за невміння користуватися зброєю, влучно стріляти

за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю

за те, що забувають писати листи своїм рідним

щоб налаштувати бійців на бій

щоб похвалитися

щоб повідомити таємницю

щоб заспокоїти після бою

садівником

шофером

лікарем

продавцем

наших солдатів

німців

Петра Колодуба з його бійцями

жінок та дітей

за мудрість

за науку

за допомогу

за те, що їх переправили на інший берег

артилеристів

тварин

смерті

кулеметників

Повертайтеся до свого дому

Якщо нема чим воювати, то треба відступати

Їдьте до сім"ї

Солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті

ніхто і ніщо не допоможе

потрібно це зробити з гордістю

ніякий човен тебе не врятує

потрібно хоч помолитися перед тим, як потрапити на той світ

дід Платон поїхав до онука

діду Платону ніколи спілкуватися

дід Платон не хоче спілкуватися з Колодубом

дід Платон загинув

з річкою, калюжею

з торбою, мішком

із сонцем

із небом

засудження звірства фашистських окупантів

оспівування незламності сили і непохитності духу нашого народу, здатності визвольної боротьби і впевненості в перемозі над ворогом

звеличення ролі верховного командування у часи війни