Загальні властивості й рівні організації живих систем. Історія розвитку біології

бактеріологія;

зоологія;

мікологія;

герпетологія

альгологія;

бріологія;

ентомологія;

арахнологія

моніторинг;

експеримент;

біотехнологія;

екологія

І. І. Мечников;

С. Г. Навашин;

І. І. Шмальгаузен;

В. І. Вернадський.

М. Шлейден;

Ч. Дарвін;

Г. Мендель;

С. Г. Навашин.

генетика;

цитологія;

орнітологія;

гістологія

вірусологія;

ботаніка;

гістологія;

протистологія

експеримент;

моделювання;

моніторинг;

спостереження.

В. Гарвей;

Теофраст;

Ж. Б. Ламарк;

Аристотель

Палеонтологія досліджує сучасні організми.

Вірусологія досліджує віруси.

Білки не є органічними речовинами.

Ссавців вивчає мікологія

Прокаріотичні організми вивчає бріологія.

Спадкова інформація не зберігається і не реалізується на молекулярному рівні організації живої матерії.

Порівняльно-описовий метод — найдавніший метод біологічних досліджень.

живі організми не здатні до розмноження.

Вуглеводи не є органічними речовинами.

У популяції не відбувається вільного обміну генетичною інформацією.

Дійсно встановлене явище — це науковий факт.

Обмін речовин не є обов’язковою умовою функціонування живих організмів.