Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в другій половині ХІХ ст. (ЗНО)

Що зумовлювало посилення русофільських настроїв серед українства Східної Галичини в 1850—1860-ті рр.?

У якому регіоні України сформувалися перші українські політичні партії?

Яка українська партія першою у своїй програмі визначила метою боротьби незалежність України?

Найбільший вплив на формування національної самосвідомості української інтелігенції Східної Галичини в другій половині XIX ст. справила:

Чим була зумовлена масова трудова еміграція українців наприкінці XIX ст.?

Відкриття кафедри української історії у Львівському університеті, перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на Наукове з державною субсидією стало наслідком:

Ініціаторами створення першої політичної партії в Галичині були:

Яка течія в українському русі на західноукраїнських землях стала домінуючою наприкінці XIX ст.?

Що вплинуло на процес утворення українських політичних партій у Галичині наприкінці XIX ст.?

У якому році у Львові було створено перший осередок товариства «Просвіта»?

Яку кооперативну організацію було засновано у Галичині в 1883 р. В. Нагірним?

У якому році відбулися перші вибори до Галицького сейму як крайового органу «Королівства Галіції і Лодомерії»?

Коли було засновано Літературне товариство ім. Т. Шевченка?

«Русь Галицка, Угорска, Києвска, Московська, Тобольська і пр. под виглядом етнографіческим, лексикальним, літературним, обрядовим єсть одна тая же самая Русь» — це точка зору:

Із яких регіонів України в останній третині XIX ст. переважала трудова еміграція на Захід?

Метою розгортання кооперативного руху на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. було:

У якому році відбулася описана подія?

«Зваживши, що теперішні економічні, політичні та культурні потреби нашого простого народу й інтелігенції такі, що обидві наші старші партії — народовська і москвофільська... не в змозі заспокоїти тих потреб, — ми, русько-українські радикали... виступаємо отсе як нова партія...»

Для представників якої суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. були характерними такі погляди?

«Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом...»

Який регіон України так характеризує М. Грушевський?

«В останнє десятиріччя XIX ст., незважаючи на власні досить важкі умови національного і економічного існування, стає центром українського руху і щодо українських земель Росії відіграє роль культурного арсеналу, де створювалися і вдосконалювалися засоби національного культурного та політико-громадського відродження українського народу».

Хто були засновниками й керівниками організації, уривок із програми якої наведено?

«Зваживши, що теперішні економічні, політичні й культурні потреби нашого простого народу та інтелігенції такі, що обидві наші старші партії — народовська і москвофільська, — при своїх основах і цілях, не в змозі заспокоїти тих потреб — ми, русько-українські радикали, порозумівшися приватно в днях 4 і 5 н. ст. жовтня 1890 р., виступаємо отсе яко нова партія під назвою Русько-Українська радикальна партія...»

Про якого історичного діяча йдеться?

«Письменник, учений, громадський і політичний діяч. У 1875 р. закінчив Дрогобицьку гімназію, навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах. Із 1894 р. очолював філологічну секцію, а з 1898 р. також етнографічну комісію НТШ, редагував “Літературно-науковий вісник”. Стояв біля витоків Української радикальної партії. Свої твори почав друкувати на початку 1870-х рр. Залишив значну поетичну, прозову, публіцистичну спадщину».

Укажіть портрет діяча, з іменем якого пов’язано створення Русько-Української радикальної партії (РУРП).

«Нова ера» — це

Що прискорило процес руйнування традиційних галузей господарства західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.?

Про яке соціально-економічне явище йдеться в уривку з історичного джерела: «Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі - це єдиний вихід»?

Народовці ініціювали створення

У якому регіоні України культурно-просвітнє товариство «Просвіта» розпочало свою діяльність у 1868 р.?

Українську соціал-демократичну партію створено у Львові

Подолати лихварство в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст. вдалося завдяки

«Нова ера» – спроба українсько-польського порозуміння 1890 р. в Галичині – пов’язана з діяльністю

Укажіть одну з основних вимог українських депутатів в австрійському парламенті в другій половині ХІХ ст.

Створення у Львові товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка) є прикладом діяльності

Представників мовно-літературної та суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст. на Галичині, Буковині та Закарпатті, які виступали за національно-культурну та державно-політичну єдність із російським народом і російською державою, називали

Міста, які з’єднала перша на території України залізниця:

Основна причина конфліктів, що виникали між поміщиками і селянами протягом 30 років після скасування кріпацтва на західноукраїнських землях:

Основна причина промислового застою західноукраїнських земель:

Назва організації, що дбала про кооперативний рух:

Становище більшості селян західноукраїнських земель:

Поступка українцям у рамках так званої «нової ери» відносин народовців з урядом і поляками:

Сфера діяльності товариства «Просвіта»:

Громадська організація у Львові, створена шляхом реорганізації Літературного товариства, яка тривалий час відігравала роль української академії наук:

Назва політичної організації «москвофілів»:

Автор брошури «Україна irredenta» («Україна уярмлена»), де вперше доводилась історична необхідність здобуття Україною незалежності:

Основна форма діяльності народовців:

Довголітній лідер українського руху в Галичині, народовець, один з діячів «нової ери»:

Сутність назви Галичини «Український П’ємонт»:

Установіть відповідність між характеристиками українських громадсько-політичних діячів другої половини XIX ст. та їхніми прізвищами

1 Публіцист, член Української радикальної та Української соціал-демократичної партій, автор праці «Україна irredenta»

2 Історик, голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка, профессор Львівського університету, автор «Історії України-Руси »

3 Письменник, публіцист, редактор народовської газети «Батьківщина», один із засновників Української радикальної партії

4 Поет, учений, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, співзасновник Української радикальної партії, автор повісті «Захар Беркут»

А Ю. Бачинський

Б М. Грушевський

В Є. Левицький

Г М. Павлик

Д І. Франко

Установіть відповідність між назвами організацій та роками їх заснування.

1 Наукове товариство ім. Т. Шевченка

2 Літературне товариство ім. Т. Шевченка

3 «Просвіта»

4 «Руська бесіда»

А 1848 р.

Б 1861 р.

В 1892 р.

Г 1873 р.

Д 1868 р.

Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують економічний розвиток України в другій половині XIX ст.

1 Зростання населення й поява надлишку робочої сили в сільській місцевості

2 Переселення людей за межі країни з метою пошуку роботи й вільних земель

3 Відносини, засновані на свободі господарської діяльності та продажу товарів

4 Торгово-візницький промисел, основними товарами якого були сіль, риба, хліб

А Аграрне перенаселення

Б Ринкові відносини

В Соціальне розшарування

Г Трудова еміграція

Д Чумацький промисел

Установіть послідовність подій.

А Створення у Львові товариства «Просвіта»

Б Перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове (НТШ)

В Створення Русько-української радикальної партії (РУРП)

Г Зародження москвофільської течії в суспільно-політичному русі Галичини

Установіть послідовність подій.

А «Нова ера» в україно-польських відносинах

Б Перші вибори до Галицького крайового сейму

В Заснування Руської ради

Г Заснування Народної ради

Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя XIX ст.

А Утворення у Львові Русько-української радикальної партії — першої української політичної партії

Б Виникнення в Києві, Чернігові, Одесі, Харкові громад — напівлегальних об’єднань української інтелігенції

В Утворення у Львові культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця»

Г Заснування в Києві Кирило-Мефодіївського братства

Що було результатом «нової ери» в україно-польських відносинах у Галичині наприкінці XIX ст.?

1 перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове (НТШ)

2 заснування Української народно-демократичної партії

3 запровадження загального виборчого права для чоловіків

4 розгортання українського кооперативного руху

5 відкриття кафедри української історії у Львівському університеті

6 створення ощадного товариства «Дністер» для українського населення

7 створення Головної Руської Ради

Які положення були характерні для поглядів москвофілів у другій половині XIX — на початку XX ст.?

1 «Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. — є ні що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності»

2 «Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом...»

3 «Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму»

4 «Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»

5 «Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у польському болоті...»

6 «Негайну дерусифікацію пролетаріату!», «...від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше»

7 «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана... ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України...»

 Які поняття й терміни належать до історії західноукраїнських земель другої половини XIX ст.?

1 москвофіли

2 політична партія

3 воєнні поселення

4 громадівський рух

5 кріпацтво

6 сервітути

7 народники