Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

політико-ідеологічний контроль за українськими партіями, здійснюваний чехословацькими партіями в 1920–1930-х рр.

адміністративна уніфікація українських земель, здійснювана урядом Румунії в 1920 — першій половині 1930-х рр.

політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

процес згортання української освіти, здійснюваний урядом Угорщини наприкінці 1930-х рр.

штучне стримування промислового будівництва та розвитку

скорочення трудової еміграції до країн Північної Америки

суттєве зростання заробітної плати та подолання безробіття

ліквідація аграрного перенаселення та селянського безземелля

Українська соціалістично-радикальна партія (УСРП)

Українська національна партія (УНП)

Організація українських націоналістів (ОУН)

Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)

23 серпня 1939 р.

15 березня 1939 р.

26 жовтня 1939 р.

17 вересня 1939 р.

Конституційне закріплення прав українців на власну мову й отримання початкової освіти українською мовою, надання Східній Галичині автономних прав.

Заборона використовувати терміни «Україна» й «українці», передання українських земель польським осадникам.

Запровадження політики «пацифікації», створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій.

Пошук порозуміння з українством шляхом створення двомовних шкіл на Волині, призначення українців на високі державні посади.

Чехословаччина

Румунія

Угорщина

Польща

«На Волині та Поліссі осаджено понад 8 тисяч родин військових. Дано їм, за урядовим розпорядженням, землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво, грошей чимало».

«Відновлюються культурні товариства, театральні трупи, студентські гуртки та органи преси. За таких обставин можна було думати про відродження українського життя в обмежених рамках».

«Країна русинів на південь від Карпат буде мати окремий сойм. Цей сойм буде виконувати владу в усіх мовних, шкільних, релігійних питаннях краю».

«Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, наголосивши, що громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах з румунською мовою викладання».

Польща

Угорщина

Німеччина

Румунія

створення Є. Коновальцем Організації українських націоналістів (ОУН)

проголошення автономії Підкарпатської Русі

судовий процес над представниками української інтелігенції в справі «Спілки визволення України»

створення В. Залозецьким Української національної партії (УНП)

Польщі

Угорщини

Чехословаччини

Румунії

учасників українського дисидентського руху.

партійно-радянських керівників України.

голів проводу українських націоналістів.

командувачів радянських партизанських з’єднань.

Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (пакт «Молотова–Ріббентропа»).

Версальського договору між Німеччиною та Великою Британією, Францією, Італією, Японією.

Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною та її союзниками.

Мюнхенської угоди між Німеччиною та Великобританією, Францією, Італією.

Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Української Народної Республіки.

Карпатської України.

Західноукраїнської Народної Республіки.

Польщі

Чехословаччини

Румунії

Української СРР

«план “Ост”»

«осадництво»

«інтегральний націоналізм»

«нова економічна політика»

«космополітизм»

«пацифікація»

Української національної партії (УНП)

Комуністичної партії Західної України (КПЗУ)

Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО)

Організації українських націоналістів (ОУН)

учасник боїв за гору Маківка

співзасновник і голова Української національної партії на Буковині

голова Союзу визволення України

командир Галицько-Буковинського куреня січових стрільців

співзасновник Української національно-демократичної партії

Чехословаччини

Румунії

Угорщини

Польщі

Краків (Польща)

Венеція (Італія)

Відень (Австрія)

Мюнхен (Німеччина)