Застій

недостатній рівень розвитку порівняно з передовими країнами, значне підвищення врожайності, експорт продукції сільського господарства на Захід, деякі проблеми із забезпеченням продовольством населення.

криза колгоспно-радгоспної системи, низький рівень механізації й агрокультури, погіршення продовольчої ситуації, загострення екологічних проблем.

 переведення сільського господарства на нові форми господарювання, створення умов для фермерських господарств, які поступово стали основою розвитку сільського господарства.

 розквіт колгоспно-радгоспної системи, перехід на інтенсивні технології, значне зростання врожайності, повне розв’язання продовольчої проблеми.

ліквідація відмінностей між умовами життя у селах і в містах.

 різке зменшення масштабів житлового будівництва.

уповільнення темпів зростання кількості мешканців міст.

недостатній обсяг виробництва споживчих товарів.

відсутність чіткої політичної програми, тактики, організації, залучення до руху кримських татар, що викликало незадоволення широких народних мас.

 відсутність чіткої тактики, належної організованості, залучення до руху релігійних дисидентів, непопулярних серед атеїстичної більшості, активна репресивна каральна машина.

брак організованості, відсутність активних зв’язків з масами, відповідної тактики і методів боротьби, постійні репресії з боку влади.

неналежна організація, відсутність зв’язків з дисидентами інших республік, програма не містила соціальних вимог, а робітники і селяни не цікавилися національним питанням, методи терору.

значне погіршення порівняно з попередніми десятиліттями, пов’язане з невдачею господарської реформи, частими посухами тощо.

значне поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, оскільки держава закупляла чимало потрібних народові товарів за гроші, отримані від продажу нафтопродуктів.

 поліпшення якості життя, про що свідчить вирішення продовольчої та житлової проблем, зростання якості медичного обслуговування, скорочення різниці між містом і селом.

поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, але значне відставання від рівня життя розвинених країн, значні відмінності між рівнями життя партійної номенклатури та інших категорій населення, між містом і селом, постійний дефіцит якісних товарів.

утвердження принципів політичного плюралізму.

політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку.

активізації дисидентського правозахисного руху.

становлення багатопартійності в суспільстві.

завершення «хрущовської відлиги»

зародження Народного руху України

створення Української Гельсінської групи

початок «косигінської реформи»

посилення економічної самостійності

деформованість структури економіки

зростання конкурентоспроможності продукції

зниження матеріало- та енергомісткості виробництва

засудження фактів втручання СРСР у справи країн Східної Європи.

відновлення в правах несправедливо засуджених, звинувачених осіб.

ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини.

унесення до Конституції УРСР положення про свободу віросповідання.

1 5 7

2 4 7

2 3 5

5 6 7

1 2 6

1 4 6

2 4 7

1 5 6

зміною вищого керівництва Комуністичної партії України.

утворенням Української Гельсінської групи.

поширенням «самвидавничого» журналу «Український вісник».

акцією протесту під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків».

Михайло Горинь

 Іван Дзюба

Микола Руденко

В’ячеслав Чорновіл