Займенник як самостійна частина мови

означає назву предмета і відповідає на пи­тання хто? що?;

вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх;

 означає ознаку предмета або його на­лежність і відповідає на питання який?

чий? котрий?;

 означає число, кількість предметів, їх поря­док при лічбі й відповідає на питання скільки?який? котрий?

 весь, цей, твій, наш, його;

  кожен, ваш, їхній, він, ніхто;

  всякий, інший, сам, жоден, кожний;

 самий, який, чий?, хтось, ніщо.

 будь-що, ніщо, щось, хтозна-що;

  хто-небудь, якийсь, дехто, будь-хто, абихто;

  абищо, казна-хто, вони, нічий, цей;

хтозна-хто, я, себе, деякий, котрий.

що? де? коли?;

хто? який? чий?;

що? який? скільки?.котрий?

хто? що? який? чий? скільки?;

родами, числами, відмінками, мають категорію особи.

родами, числами;

числами, відмінками;

родами, числами, відмінками;

їхній, його, наш;

нашому, твоїй, ти;

ваш, її, нічий;

весь, ваш, вашого.

Означальні;

 вказівні;

зворотній;

 особові.

його;

тебе;

себе;

 мене.

Тільки підметом.

Тільки присудком.

Підметом, частиною складеного присудка, означенням, додатком.

Будь-яким членом речення.

Шість розрядів.

Сім розрядів.

Дев’ять розрядів.

Десять розрядів.

У всякім подвір’ї – свої повір’я (Нар. творчість).

Хороший товар сам себе хвалить (Нар. творчість)

Хвилина годину береже (Нар. творчість)

підмета

означення

присудка

додатка