Займенник

Займенник - це самостійна частина мови, що називає предмет, ознаки, кількість.

Відносні займенники вказують на належність предмета особі.

У реченні займенник може бути тільки додатком.

Заперечні займенники творимо від відносних за допомогою частки ні.

А ми тую червоную калину підіймемо.

У кожнім слові краси майбутнього шукай.

Для нашого Федота не страшна ніяка робота.

Зір їх красою сія.

Дещо, чий.

Ніякий, ваш.

Ми, вони.

Скільки, що-небудь.

Хтознащо, декого, будь-хто.

Де-хто, будького, хтось.

Будь-яким, деяких, аби-чому.

Який-небудь, якогось, хтозна-кому.

...приналежність якогось предмета.

...узагальнену кількість предмета.

... ознаку.

... особу.

Мій, твій, свій.

Його, них, всякий.

Наш, увесь, її.

Моє, твоє, кожний.

Хто.

Себе.

Чий.

Ніякий.

Нікого, нічого, нікуди.

Ніхто, ніщо, нікотрий.

Ніякий, нікчемний, нічогісінько.

Ні в якої, ніде, нівечити.

Іменниками, прикметниками, числівниками.

Числівниками, прикметниками.

Іменниками, числівниками.

Прикметниками, іменниками.

Один.

Два.

Три.

Чотири.

Я, ти.

Кожний, усякий.

Оцей, той.

Хто? Що?

Весь, усякий, їхній.

Кожен, жодний, той.

Весь, всякий, інший.

Самий, ваш, цей.