Займенник

1. Усі слова є займенниками в рядку

2. У фразеологізмах якого рядка вживаються займенники

3. Виділене слово виступає займенником у реченні

4. Потребує редагування речення

5. Усі займенники є особовими в рядку

6. Присвійний займенник виділено в кожному рядку, ОКРІМ

7. До одного розряду належать усі займенники в рядку

8. Слово що є займенником у реченні

9. З’ясуйте, яким членом речення є займенник у поезії.

Весна відходить!

Запізніла вишня

Розгублено ій дивиться услід.

10. Займенник мій можна замінити займенником свій у реченні

11. Разом треба писати всі займенники рядка

12. Через дефіс треба писати всі займенники рядка

13. Усі займенникові форми написано правильно в рядку

14. Неправильні форми займенників ужито в рядках

15. Усі займенники вказівні в рядку

16. В якому рядку допущено помилки в наголошенні займенників

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки. 5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається до чогось.

17. Особовий займенник в орудному відмінку вжито в реченні

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки. 5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається до чогось.

18.  Присвійний займенник в орудному відмінку вжито в реченні

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки. 5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається до чогось.

19.  Означальний займенник у родовому відмінку вжито в реченні

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки. 5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається до чогось.

20.  Неозначений займенник у родовому відмінку вжито в реченні

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки. 5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається до чогось.

21.  Займенники виконують синтаксичну функцію означення в реченнях

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки. 5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається до чогось.

22.  Займенники виконують функцію додатка в реченнях

23.  Зворотний займенник себе вказує на відношення до діючої особи. Він не має форми:

24.  У реченні “Українська пісня може кожне серце полонить” – займенник виконує роль