Займенник як частина мови

службова частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість.

самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість.

службова частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

тим же членом речення, що й іменник і числівник

тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник

тим же членом речення, що й іменник і прикметник.

є членом речення

одинадцять розрядів

п'ять розрядів

дев’ять розрядів

вісім розрядів

Так

Ні

Тільки деякі

батьків, ясен, тямущий, будній

ніде, абияк, навіщо, куди-небудь

самий, кожен, деякий, інший

ніхто, лише, так, тільки

вашого, самою, тобою, нас

цій, ти, собі, твого

чиє, ні з ким, мене, він

мені, зі мною, на ньому, з ним

нікого, нічим, ніякого, нічиїм

хто, що, який, ніякий

ніщо, ніякий, нічий, такий

ніхто, ніщо, абихто, абиякий

Як з (така) піснею, то ліпше без (вона).

На (свій) подвір’ї і собака пан.

Заграйте що (небудь), як ваша ласка

присудками

підметами

означеннями

обставинами

особовий

означальний

присвійний

зворотний

Підмет

Додаток

Означення

Обставина

я, ти, він, її, вони ,ми

мій, твій, наш, ваш, її, їх

хто, що, який, чий, котрий, скільки

цей, той, такий, стільки