Жіноча доля в творчості Т. Шевченка.

дотримуватися нарородних звичаїв

поважати батьків

бути працьовитими

не кохатися з москалями

Катерини

Івася

сліпого кобзаря

карбівничого

навесні

влітку

восени

взимку

романтичний

сентиментальний

реалістично-побутовий

символічно-узагальнений

ходила на прощу до Києва

підкинула дитину чужим людям

мала можливість бути зі своєю дитиною

батьки дозволили їй повернутися додому

теслею

стельмахом

чумаком

ковалем

цього не хотіли батьки нареченої

Ганна відмовилась прийти

вона тяжко захворіла

була на прощі в Києві

Ганна зізнається Маркові, що вона його мати

жінка накладає на себе руки

наймичка стає черницею

Ганна залишає хату сина і вирушає у мандри

Дарина

Ганна

Марія

Катерина

її покликав коханий

її вигнали батьки

вона пішла шукати коханого

їде до міста, бо син захворів

пан побачив сина і забрав його у свою нову родину

Івась залишився зі старим кобзарем

батьки змушені були вигнати Катерину, бо так вимагали норми тогочасної моралі

Іван не хотів залишати сина на дорозі, але його змусила молода дружина

Іван пропонував Катерині їхати з ним, але вона відмовилася

розповідь про те,як дівчина з багатої родини втрачає все і їй доводиться найнятся на роботу до інших багатіїв

розповідь про те, як дівчина без згоди батьків вийшла заміж, народила сина, та в новій сім'ї була не за дружину, а за наймичку.

розповідь про те, як дівчина народила позашлюбну дитину, підкинула немовля заможним селянам,а сама найнялася до них , аби бути поруч із сином.

"Наймичка"

"Катерина"

«Марія»

«Сон» («На панщині пшеницю жала…»)