Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного

Рудченко

Кандиба

Губенко

Фітільов

повістю «Чіпка» в 1872 р. у львівському журналі «Правда»

оповіданням «Лихий попутав» у 1874 р.у львівському журналі «Правда»

нарисом «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» у 1872 р. у видавництві Женеви

віршем "Україна» в 1872 р. у львівському журналі «Правда»

після публікації роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

на прем’єрі драми «Лимерівна»

після виходу роману "Повія"

після публікації оповідання "Лихий попутав"

28 січня 1920 р. в м. Полтаві 

28 січня 1920 р. в м. Київ 

21 січня 1918 р. в м. Миргород  

21 лютого 1919 р. в м. Полтава  

українського соціально-психологічного роману

українського соціально-побутового роману

українського пригодницького роману

українського історичного роману

У творі «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях

Поштовхом для написання роману став розлогий нарис Панаса Мирного

«Подоріжжя од Полтави до Гадячого»

Через Емський указ 1876 р. роман зміг надрукувати М. Драгоманов тільки за кордоном — у Женеві в 1880 р.

У романі розповідається про знівечену долю жінки, яку виштовхнуло пореформене суспільство, роздерте гострими соціальними контрастами

взято розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку 

взято розповідь батьків про миргородського розбійника Василя Пацюка

взято розповідь брата Івана Білика про розбійника Василя Гнидку 

взято розповідь няньки Орини про місцевого розбійника Василя Пороха 

чотирьох частин, двадцяти розділів

чотирьох частин, тридцяти розділів

трьох частин, тридцяти розділів

трьох частин, двадцяти розділів

далекої історії закріпачення села Пісок, історії роду Максима Ґудзя та панів Польських

дорослого Чіпки, який хазяйнує з Мотрею на власній землі

дитинства та юності Чіпки

духовного зламу Чіпки, втрати землі та занурення в злочинний світ

доопрацюванні характерів персонажів

наповнення твору історичною, філософською, психологічною проблематикою

наповненні роману історичним і суспільствознавчим змістом  

доопрацюванні характерів персонажів, сюжетних ліній

автори наголошують, що під впливом соціальних умов Чіпка не міг зробити іншого вибору

У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він — соціальний

Чіпка (Ничипір) Варениченко — найпомітніший, особливо детально виписаний образ революціонера, бунтаря у вітчизняній літературі другої половини XIX ст.

Крізь призму долі села Пісок у романі показано понадстолітню українську історію

він розуміє, що Галя розбишацька донька

громада не дає йому пасти отару замість діда Уласа

у нього незаконно відсуджують землю

його не допускають до посади гласного