У давні часи на території України мешкали східні слов’яни. Вони жили племенами. Кожне плем’я проживало на своїй території. Мова і звичаї були схожими у всіх східнослов’янських племен. Керував племенем князь. Важливі питання слов’яни вирішували на загальному зібранні – вічі.
З часом навколо князя згуртувалися найбільш хоробрі воїни, які утворили постійне військо – дружину. Решта мешканців племені обробляли землю, займалися скотарством, промислами та ремеслами.
Східні слов’яни переважно будували свої поселення на пагорбах, поруч з річками, озерами, біля боліт, ярів і лісів. Водойми, непрохідні болота і ліси були чудовим природним захистом від ворогів та джерелом їжі. Найбільші міста східних слов’ян – Київ, Чернігів, Іскоростень, Галич та інші.
Наші предки сповідували язичництво – вірили у багатьох богів, які, за їх переконаннями, керували сонцем, вітром, громом, блискавками тощо. Слов’яни виготовляли з дерева або каменю зображення цих богів (ідолів), молилися їм та приносили жертви
Назвіть засновників Києва:
Князь – це:
Дружина – це:
Віче – це:
Напівземлянка – це:
Як називалася віра східних слов’ян?
Ідол – це:
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома