Життя та творчість Г. Сковороди. 9 клас

батьком нової української літератури 

літописцем

мандрівним філософом

пророком 

на дереві, біля якого сидів Г. Сковорода 

в тексті вірша «De libertate» 

в тексті пісні «Всякому місту звичай і права»

на могильному камені філософа 

мораль байки

оповідну частину байки

епіграфи до творів

свої афоризми

вірність і зраду

любов і тепло у серці 

маєтки й чини

чисту совість, жити мудро й померти з ясним розумом 

"Всякому місту - звичай і права"

"Бджола та Шершень"

"Засвіт встали козаченьки"

"De libertate"

Класицизмом

Бароко

Реалізмом

Постмодернізмом

"... Немає більшої радості, ніж жити за покликанням ... " - Григорій Сковорода , оповідання "Бджола та Шершень"

".... Немає більшої радості, ніж жити за покликанням ... " - Григорій Сковорода , вірш "Всякому місту- звичай і права"

" ... Немає більшої радості, ніж жити за покликанням ..." - Григорій Сковорода , байка "Бджола та Шершень

"...Той, в кого совість, як чистий кришталь" - Григорій Сковорода " De libertate"

"Щастя, а де ти живеш?"

"Осінь нам приходить"

"Всякому місту - звичай і права"

"De Libertate"

Свобода як найвища цінність - ідея вірша "De libertate"

Мудра іграшка, яка приховує в собі внурішню силу, на думку Сковороди, - це свобода

 Рівність усіх людей проповідує Сковорода у вірші " Всякому місту..."

 Життєве кредо "совість як чистий кришталь" Сковорода описав у вірші "Всякому місту..."

«Бджола і Шершень»;

 «De libertate»;

 «Всякому місту – звичай і права»;

 «Вхідні двері до християнського доброчестя».

 «Убогий жайворонок»;

 «Байки харківські»;

 «Сад божественних пісень»;

 «De libertate».

повернувся в Україну після мандрівки Європою, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори;

заповів написати на своїй могилі: «Світ ловив мене, і не спіймав».

видав в Острозі «Новий Завіт» і «Острозьку Біблію»;

був українським істориком, літописцем;

«Про перемогу»

 «Про кохання»

«Про свободу»

 «Про природу»

«Повна діжка мовить, а порожня - гучить»

«Дерево по плодах пізнається»

«Хто труда не докладе, той до добра не прийде»

«Мудра людина у природженому ділі трудиться»

слово, мати, син

свобода, Євген Коновалень, вода

болото, Богдан Хмельницький, свобода

Богдан Хмельницький, Україна, свобода

громадянської лірики

філософської лірики

невільничої лірики

сатиричної поеми

невеликий прозовий твір

невелике віршоване або прозове алегоричне оповідання, що має повчальний зміст

сатиричний прозовий твір

ліро-епічний твір переважно історичного характеру

А українським Платоном

Б українським Арістотелем.

В українським Прометеем;

Г українським Сократом

А «Бджола та Шершень»

Б «Про свободу»;

В «Всякому місту – звичай і права»;

Г «Собака і Вовк»;

Д «Вхідні двері до християнської доброчесті».

марноти багатства та людських утіх

взаємозв’язку людини й природи 

чесності та справедливості в суспільстві 

життя за покликанням, заняття «спорідненою працею» 

"Що є свобода? Добро в ній якеє?"

"Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним"

"Той, в кого совість — як чистий кришталь..."

"Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся" 

фізичне насильство 

зраду

бюрократичну систему тогочасного суспільства

відсутність у людини естетичного смаку

складаються із двох частин, де друга часто об'ємніша за першу

мають оригінальні сюжети з життя

написані поетичною мовою

написані на сюжети Езопових байок

які природженому ділу віддають себе

які тішаться своєю працьовитістю

які прагнуть забезпечити себе і свою сім'ю достатком

які вважають працю за покликанням насолодою життя

які вважають, що, наполегливо працюючи, досягнуть успіху