Зовнішня політика незалежної України

прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.);

схвалення Акту проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.)

проведення Всеукраїнського референдуму (1 грудня 1991 р.);

утворення Співдружності Незалежних Держав (8 грудня 1991 р.).

відмова від загальної військової повинності для комплектування армії;

розміщення на території України військових баз блоку;

проголошення без’ядерного статусу держави;

приєднання до Програми «Партнерство заради миру».

Декларації прав національностей України;

Конституції України;

Акті проголошення незалежності України;

Декларації про державний суверенітет України.

Л. Кравчука;

В. Ющенко;

Л. Кучми;

П. Порошенко.

Л. Кравчук;

Л. Кучма;

В. Ющенко;

В. Янукович.

участь українських підрозділів у миротворчих операціях;

приєднання до програми «Партнерство заради миру»;

проголошення без’ядерного статусу держави;

розміщення на своїй території іноземних військових баз.

Україна стала членом ООН в 1945 р.;

з метою збільшення кількості потрібних для СРСР голосів в ООН, Сталін дозволив Україні стати державою-засновницею ООН;

надавши Україні можливість бути членом ООН, Сталін намагався створити ілюзію дотримання в СРСР принципів національного волевиявлення;

статус держави-учасниці ООН Україна отримала в 1992 р., коли вступила до ОБСЄ;

статусом держави-учасниці в ООН, радянське керівництво намагалося дискредитувати та посіяти розкол в середовищі української діаспори.

В період президентва Л. Кучми зовнішня політика України спрямовувалася виключно на співпрацю із рф, що характеризує лозунг його передвиборчої платформи: "Більше мостів з росією";

В період президентва Л. Кучми зовнішня політика України отримала євроатлантичний інтеграційний вектор;

В період президентва Л. Кучми зовнішня політика України характеризувалася багатовекторністю та полягала в налагодженні зв'язків із європейським та євроанлантичним простором, посиленні економічної співпраці із росією та встановленні різноманітних двосторонніх угод.

1997 р. під час саміту країн НАТО у Мадриді було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору;

1997 р. під час саміту країн НАТО у Мадриді було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО;

Україна прешою із країн СНД приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру" в 1994 р.;

в 2004 р. на саміті НАТО в Стамбулі Л. Кучма визнав, що Україна відповідає критеріям членства в Альянсі та підтвердив Воєнну доктрину України та наміри вступити до організації, що відповідало ще й багатовекторності його зовнішньої політики.

В. Ющенко;

Л. Кучми;

В. Януковича;

П. Порошенко.

Відразу після проголошення незалежності України, США почали чинити тиск на молоду країну, яка тоді отримала третій у світі за потужністю та кількістю боєзарядів арсенал ядерної зброї та з 146 міжконтинентальних балістичних ракет, переважна більшість ракет "Скальпель" були спрямовані на об'єкти, розташовані на території США.;

Відразу після проголошення незалежності України, росія першою почала чинити тиск на українську владу та ПУ Л. Кравчука з метою позбавити Україну ядерної зброї;

Згідно Будапештського меморандуму, держави, що його підписали: рф, США, Великобританія надавали "гарантії безпеки" Україні, які в усіх версіях документу звучали і означали одне і теж.

відмова від ядерної зброї й визначення статусу України як неядерної держави сприяла встановленню україно-американського партнерства та співробітництва;

відмова від ядерної зброї й визначення статусу України як неядерної держави сприяла посиленню зв'язків з росією та появі нових україно-російських проектів;

міжнародне визнання України стало можливим завдяки результатам Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р., коли 90 % українського суспільства висловилися за підтримку проголошення Акту про незалежність України;

за умовами Будапештського меморандуму, США та Великобританія надавали Україні "запевнення" в підтримці миру та безпеки в Україні.