Звертання

головні та другорядні

поширені та непоширені

повні та неповні

головні та залежні

залежно від того, яка це частина мови

залежно від того, який це член речення

ніяк не підкреслюються, бо звертання не член речення

пунктуаційно-хвилястою лінією

Їхав пан з кучером у далеку дорогу.

Ти знаєш друже милий на тих зайцях і зовсім сала нема.

Дорогу їм перебіг заєць от пан і завів мову про зайця.

Іван слухав слухав та й не витерпів.

Виростеш ти сину вирушиш в дорогу.

Ластівочко сизокрила звідки ти прилетіла.

Ой чи живі чи здорові родичі гарбузові.

Учітесь брати мої думайте читайте.

Спасибі братику за добре слівце

Пусти мене мій батеньку на гори де ряст весняний золотом жаріє.

Спи дитятко сном міцним.

Чудова українська пісня завжди лунає на свята.

Рости, моя пташко, мій маковий цвіте, розвивайся, поки твоє серце не розбите ...

Дяка щирая тобі ,ніченько-чарівниченько, що закрила ти, моє личенько.

Я би тобі мій синочку, співала й співала лиш аби ти був щасливий, аби-м радість мала.

Знову ластівочко-серце ти вернулась...

Моя Батьківщина, єдина, свята, яка ти прекрасна і славна! (П. Тичина). 

  Благослови Господь тебе, князівно! (І. Кочерга).

 Вічна слава красі вашій, мамо Маріє! (О. Довженко).

Привітай же, моя нене моя Україно, моїх діток нерозумних (Т. Шевченко).

1

2

3

4

Усміхаєшся доню до мене з німих фотографій ( Д. Луценко).

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко).

Пташечко маленька звідкіля ти  звідкіля? (П. Усенко). 

Який ти красень Києве ти мій в убранні осені! (В. Сосюра).

Де ж ви мої голуб’ятка мої соколи ясні? (М. Вороний).

Рости міцній моя Вітчизно во ім’я щастя на землі! (В. Сосюра).

Будь щаслива та здорова чорноброва! (М. Вороний).

Нехай живе поезія мій друже! (М. Рильський).

Понеси мене на крилах радісте моя де на пагорбах і схилах сонця течія (В. Симоненко).

Ой не ходи Грицю та на вечорниці. (Нар. творч.)

Благословенний будь мій рідний краю! (Д. Павличко.)

Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов… ( М. Рильський).

Звертання у реченні найчастіше виражається  у формі називного та кличного відмінка.

Звертання не є членом речення і ніяк не підкреслюється.

Звертання може виражатися одним або кількома словами.

Звертання можуть бути однорідні, повторювані, поширені, ускладнені, риторичні, повні.