Звертання

Звертанням називають слово в реченні, що означає назву особи чи предмета до якого звернена мова

В українській мові форми звертання виражаються у кличному відмінку

Звертання може виражатися одним словом (поширене) і групою слів (непоширене)

на письмі звертання обов’язково виділяється комами

твій, мій, наш

Я, ти, ваш

Свій, ваш, ми

Цей, який, дехто

Тебе я земле всю сходив до краю.

Ви знаєте як липа шелестить?

Годі вам марні надії давати.

Великих вершин досягають не лише орли.

Кленусь, тобі веселий, цвіте.

Співаючи про хмари, не забувай, поете про народ.

Добре, учителю, що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Дозволь мені мій, вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.

Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік!

Вогні, зігрійте мою душу холодну

Бідна моя, волошко, чому ти у житі, а не на клумбі хочеш рости?

Нехай, друже мій тюбий, усі твої негоди відцвітуть, як дим!

Настю

Юріє Петровичу

Святослав Ігоровичу

Сестро Іринко

Івано Андріївно

Іванна Андріївна

Іванно Андрієвно

Іванно Андріївно

Вчіться діти!

Ти рости моя берізонько рости! 

Не сам дощику ходи інших дощиків веди! 

Та учися милий сину добре та багато…

Наша славна Україно уНе цураймось, не цураймось ми науки, браття! нас для тебе серце б’ється!

Не цураймось не цураймось ми науки браття!

Варваре Петрівно

Пане Несторе

Учню Іванко

Мій любий краю

О земле рідна

Юліє Романівна