Звертання

друже, хмаринко

друг, хмаринка

з другом, біля хмаринки

А. Скажи йому ласкаве слово.

Б.Він обов’язково прийде сьогодні!

В.Зласкався доле над моїм народом.

А. Поклін тобі моя зів’яла квітко моя розкішна невідступна мріє.

Б. За правду браття єднаймося щиро.

В.Прощай прощай чужа моя людино.

А. Неню рідна люблю тебе безмежно.

Б. Мир і любов, Україно, неси своєму народові.

В. Грицю, Грицю до роботи.

А. О земле ти моя, нема рідніш за тебе…

Б. Слався, рідна Україно, наша земле золота.

В. Радуйся, земле моя, радуйся.

Пробач мені серпневий мій світанок, бо завинив здається, знов, і на побачення до тебе я не зібрався, не прийшов.

  Мабуть, кожна дівчинка вміє плести віночок.

На жаль, деяких видів тварин залишилося мало.

Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

на початку

в середині

в кінці

всі варіанти правильні

Панасик з батьком верталися з містечка.

Восени дослухайтесь до шуму смерек.

Сину мій любий, життя не проходить безхмарно.

Толя гордо позирав на Тихоню.

Ти знаєш Мотре чому в нього цей рік така пшениця вродила?

А ви вже діждались кинула Катря.

Людино Якщо ти воістину людина, бережи друга свого.

То ким ти їй доводишся, га?

Не клич мене весно не чаруй і не ваб.

Здається загримів десь на небі грім.

Припливайте до колиски лебеді як мрії.

Ти хочеш зі мною зустрітися?

Та ти, мене дубе, отінив, як хмара.

Не тривожся зовсім, не збавляй собі сну, не дивися в той бік, моя пташко!

Привітай же, моя ненько, моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину.

Розкажи ж тепер, Степане, про свою недолю.

Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

Звертання виражаємо у формі кличного відмінка.

Звертання бувають поширеними і непоширеними.

Звертання можуть бути будь-яким членом речення.