Звертання

Слово, або словосполучення слів, яке називає того, до кого звертається мовець

Другорядний член речення, що називає того, до кого звертається мовець

Слово, що за своїм значенням об’єднує однорідні члени речення.

Слово, або група слів, що виражає ставлення мовця до висловлюваного

іменником у родовому відмінку однини

іменником у знахідному відмінку однини

іменником у кличному відмінку однини

іменником у називному відмінку однини

Підмет

Обставина

Не є членом речення

Додаток

непоширене

поширене

однорідне

повторюване

Раю мій, за що тебе так сплюндрували? (В. Сюсюра)

Ліси! Я серцем вас цілую, я вас люблю – бо ви життя. ( В.Сюсюра )

Юнаки мої сліпії, горе мені з вами (О. Довженко)

Рости, рости, моя пташко, мій маковий цвіте! (Т. Шевченко)

Світи нам, день, безсмертними вогнями, шуміть, сади, роди зерно, земля! (В. Сосюра.)

Настали осінні тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє. (С. Васильченко)

Заспіваю вам не пісню про стару старовину, розкажу я вам не казку, а бувальщину одну. (О. Олесь)

Сам ти злиднював, так хай хоч діти добра зазнають (З. Мороз)

Не розумієтеся ви на жартах, панно Даруся, от що! Щось такого ще мені не траплялося! (І. Вільде)

Спасибі же тобі, мій брате, за щирий, любий твій привіт (І. Франко )

Хвилюють, милують, квітують поля – добридень тобі, Україно моя! (П. Тичина)

Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко)

Мати земле! Дощ остудить, оживить і запліднить, - і пшеницею й ячменем буйним повівом зеленим білі села звеселить.(М. Рильський)

Бажаний гість, тебе я бачить рада, Геральде, син Сігурда, сміливий князь. (І. Кочерга.)

Вишийте, мамо, сорочку кольором неба й степів (З. Гарник)

Рости, рости, моя пташко, мій маковий цвіте! (Т. Шевченко)