Звертання і вставні слова

3 морозивом, вийдіть з автобуса.

Добридень, вам дідусю та бабусю!

Вишийте мамо, сорочку кольором неба й степів!

Дітки, ви виходите на наступній зупинці?

є головним членом речення

є другорядним членом речення

не є членом речення

є будь – яким членом речення

ЗВ, __________!

ЗВ,___________.

ЗВ!___________.

ЗВ!___________!

Давай - но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.

Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане вино.

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.

Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік!

звертання виділяємо комами з ОБОХ боків

кому ставимо ПЕРЕД звертанням

кому ставимо ПІСЛЯ звертання.

НЕ виділяємо комами взагалі.

Шановний Олександре Степановичу просимо Вас з'явитися до суду.

Мамусю скажіть будь ласка де Ви сховали мій телефон?

Дорогий друже радий тебе бачити!

Пані Оксано де Ваші ключі?

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Горе, кажуть за горе чіпляється.

Життя (кажуть) прожити — не поле перейти.  

Кожен має посадити в житті, хоча б, одне дерево.

І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.

Чужа душа то кажуть темний ліс.

На диво птахи ще не відлітали у вирій.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

Отже у червні починаються канікули!

На щастя, мої мрії здійснилися! 

Зупиніться, будь ласка.

Сад, напевно, буде гарно цвісти.

По-перше, я поїду в село...

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, непоширене, ускладнене вставним словом

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене вставним словом

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неускладнене

підмет

присудок

означення

не підкреслюємо

додаток

Не раз бувало гірко нене.

Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима.

От бувало слухаю на відстані пісню.

Працювать працювать безумовно!

 Здавалося болотам не буде кінця.

Здавалося малому, що стовпи, які підпирають небо, мають упасти.

Під ногами була безодня та на щастя Соломія вхопилася за кучу очерету і вилізла.

Звісно чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку.

Тільки в А.

Тільки в А та Б

Тільки в Б та В

Тільки в А та В

Тільки в Б

Тільки у В

по-перше, по-друге, на мою думку

таким чином, по-перше, вибачте

по-перше, по-друге, отже

на радість, на диво, на думку

по-перше, звичайно, мабуть, можливо

безумовно, певна річ, певно, на диво

певно, здається, звичайно, вибачте

безумовно, певна річ, звичайно, мабуть

тільки звертання

тільки вставне слово

і звертання, і вставне слово

немає ні звертання, ні вставного слова

на щастя, майже, все-таки

майже, мовби, особливо

навіть, майже, навмисне

мовбито, особливо, як навмисне

Учітеся брати мої, думайте, читайте.

Калино, калино, квітуй у долині!

Пригорни сестру-бандуру, бандуристе!

Повій, вітре, на Вкраїну!

звертання

підмет

додаток

вставне слово

узагальнювальне слово

Розкажи мені, мамо, казку.

Спасибі тобі, мій брате, за щирий привіт!

Ти не висни, чорна хмара, над смерекою високою.

Дорогий друже! Дозволь привітати тебе зі святом!

Прощай, синє море, моє безкрає, просторе!

Тобі кохана, й пролісків не треба, вони цвітуть під віями у тебе.

Не шуми ти, луже, і не гасніть, далі!

Молодієш, Києве, хоч старий літами!

підметом

додатком

не є членом речення

означенням

присудком