Звертання . Непоширені й поширені звертання

виражає ставлення мовця до висловлюваного.

 називає того, до кого звертаються;

називає того, хто звертається;

є головним членом речення

є другорядним членом речення

не є членом речення

А однорідні, повторювані

Б поширені, непоширені

В поширені, непоширені, однорідні, повторювані

А на початку і кінці

Б на початку і середині

В на початку середині, кінці

Г в середині і в кінці

Я люблю свого тата

Ви не підкажете мені, котра зараз година?

Доброго дня бабусю!

Рідна мати моя, завжди згадуватиму про тебе.

Рідко, нене, згадую про тебе.

 Україно! Ти моя молитва.

Дзвінко бийте, ковалі!

Мовчи, язичку, дістанеш паляничку.

Нарешті я догнав тебе, царівно!

Ви заграйте гори! Зашуміть діброви!

Не бійся друже мій мого терпкого слова!

Не плач не журися молодий козаче.

Ти ж куди, Оксано, проти ночі?

Ким хочеш бути хлопчику в житті?

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

Вийди, вийди, сонечко на дідове полечко!

Молодий козаче чого зажурився?

Уже, мамо, іде зима.

Подай Сергію, мені води, будь ласка.

Тату, наш лелека прилетів !

Краю мій,люблю твої тополі !

Вітре , повій на Вкраїну !

Сонце, Сонце освітлюй тіні

Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

  Звертання — це слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням.

 Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення.