Звертання.Розділові знаки при звертанні.

Звертання- це слово або сполучення слів , що називає того,до кого звертаються.

Звертання є членом речення.

Звертання бувають поширені і непоширені.

Звертання виражається іменником у формі кличного відмінка у однині і множині.

Звертання в однині виражається іменником у кличному відмінку, а в множині-в називному.

Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (поширене)

Ти мене, кохана, проведеш до поля…(поширене)

Любий мій друже, вітаю тебе з Днем народження!(поширене)

Сестро, принеси мені, будь ласка, книгу з полиці.(непоширене)

Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з’єднала (поширене)

Коли звертання стоїть на початку речення його вимовляють з окличною інтонацією.

Коли звертання стоїть в кінці речення його вимовляють з окличною інтонацією.

Коли звертання стоїть в кінці речення його вимовляють з послабленою окличною інтонацією..

Коли звертання стоїть в середині речення його вимовляють з окличною інтонацією.

Коли звертання стоїть в середині речення його вимовляють низьким тоном і в прискореному темпі.

Не рости, берізко, при дорозі близько!

Ой не гнися не хилися, явороньку зелененький!

Ой чого ти дубе на яр похилився? Ой чого, козаче, не спиш, зажурився? 

Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись! Ти рости та рости, не хились, не кривись! 

 Співаночки мої любі, де я вас подіну?

Добрий ранок, моя одинокосте!

Ти, Мартине, не мартинь, мартинові жарти кинь!

Мій давній друже! Мушу я з тобою 

Розстатися надовго ...Жаль мені!

Гарна ти, матусю, люба дуже, мила! Ти мене ще змалку звичаю навчила.

Зоре моя вечірняя зійди над горою…

Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! 

Цвіти, розцвітай Україно!

Спасибі, братику, за добре слівце.

Україно! Ти для мене диво 

Ви окраса мого краю, калинонь­ко й горобино!

Літо! Літо! Ти чудове!

Прощай, синє море, безкрає, просторе.

Будь славен, мир, поля, і ріки, і цвіт червоної зорі!

Україно моя! Чисті хвилі ланів,

Променисті міста, голубінь легкокрила!

Гей, панове-молодці, козаки запорожці!

Я люблю тебе ,поле,простір твій, широчінь.

Батьку ти мій, друже!

Блуджу в снігах та сам собі:

«Ой не шуми, луже!»

Крізь сотні сумнівів ,я йду до тебе добро і правдо віку!

Лети , моя пісне, за гори й долини!

Світи нам , день, безсмертиними огнями!

Рости, міцній моя Вітчизно!

Земле моя, живи і процвітай!

Розганяє вітер хмари!Дме, неначе звір!

Дніпре, твоя краса чарує зір!

Українська мова, мова солов'їна,лунає так, що чують всюди на землі.

Україно моя, благослови у далеку путь!

Кажуть, книги- то морська глибина.

Сергію, ти прочитав книгу, що я тобі дала?

Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

Звертання можуть стояти в будь-якій частині речення.

Приклади непоширених звертань:рідна мово, мамо, хлопче, шановні громадяни...

Приклади поширених звертань:вірний друже, люба мамо, земле моя....

Звертання в однині виражене іменником у знахідному відмінку.