Звертання. Розділові знаки при звертанні

Перед самою хатою росли червоні рожеві білі маки.

Ромашка золотиста розцвіла петрів батіг розплющив сині очі (А. Малишко)

Буває присниться синій барвінок сивий полин сум чебрецевий (За В.Стусом)

Чарівна квітко весни тобі не сумно одинокій?

Скільки є в нас любі друзі для звертання ніжних слів! (Д.Білоус) 

Ой чого ти дубе на яр похилився? Ой чого козаче не спиш зажурився? (С. Черкасенко)

Живи хато збирай матусині пісні! ( За М. Дмитренком) 

Ти приносиш нам весну й тепло пташко.

Зоре, моя вечірняя, зійди над горою…(Т. Шевченко)

Чому ж, ти, лицар мій, на герць не виступаєш, а вітром жалібно голосиш на ріллі? (О. Олесь).

Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! (Т. Шевченко)

Україно. Ти для мене диво (В. Симоненко)

Україно  Ти для мене диво (В. Симоненко)

Васильки у полі васильки у полі і у тебе мила васильки з-під вій.(В.Сосюра)

Світи нам день безсмертними вогнями! (В. Сосюра.)

Рости міцній моя Вітчизно во ім’я щастя на землі! (В. Сосюра.)

Благословенний будь мій рідний краю! (Д. Павличко.)

  Слався наша юність і сади й дібров і міста і села край орлиний мій! (В. Сосюра.)

 Слово моя ти єдиная зброє  ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка.)

Який ти красень Києве ти мій в убранні осені! (В. Сосюра.)

Юний друже, Маріє Іванівно, козаче, синьоока красуне.

Пане Віктор, Федоре Несторовичу, хлопець, розлогий дубе.

Батьківська хата, мої рідні люди, зоре вечірняя, коте.

Києве мій, українська пісня, другу, одинока доле