Звертання. Розділові знаки при звертанні

Це головний член речення, що називає того, до кого ми звертаємося

Це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються

Це другорядний член речення, що називає того, до кого ми звертаємося.

Це слово, що за своїм значенням об’єднує однорідні члени речення.

Настали осінні тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє. (С, Ваильченко)

Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінямвими ярами. (Д. Павличко)

Намалюй , зимова нічко, білосніжні сни. (З. Мороз)

Хтось , може, винен перед ними. (Л. Костенко.

Ти зайди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас). 

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина). 

 Народе мій, до тебе я ще верну… (В. Стус).

Дай мені крила, Україно! (М. Сингаївський)

Мамо, чого зажурилась? ( Д. Луценко)

Розкажи мені казку, мамо. ( О. Хлоп’яча)

На цій землі родять щедро правда і добро, мудрість і розум. (Є. Гуцало)

Спасибі ж тобі, мій брате, за щирий, любий твій привіт! (І. Франко)

Любийй тато! Нагадай дідові пісні. ( О. Кононенко)

Вишийте, мамо, сорочку кольором неба й степів. ( З. Гарник)

Одягніть вишиванку, моя доне і сину, щоб красою зігріти нашу рідну країну. (Л. Любарська)

Учітесь, брати мої, думайте, читайте. (Т, Шевченко)

Над тобою, бандуристе, небо чисте. (П. Перебийніс)

Калино, калино, квітуй у долині. (М. Верещака)

Прийду до тебе, Дніпре посивілий! (О. Овчаренко)

Шевченку! Відгук дум твоїх чи чуєш ти у нашім слові? (М. Рильський)

Води Дніпрової нап ’юсь на тебе, друг, подивлюсь

Не ходи, козак, понад берегами, не суши серденька чорними бровами. (Народна творчість)

Шануй, юначе, батьківські шляхи! (Д. Луценко)

Край мій, люблю твої тополі. (С, Руданський)

Зоре, моя вечірняя зійди над горою. 

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Зоре моя вечірняя зійди, над горою. 

Зоре моя, вечірняя зійди над горою. .

У називному відмінку.

У кличному відмінку.

У знахідному.

У всіх відмінках.

О пісне вкраїнська! Дзвінка, невмируща, ти мука і радість, ти гнів і любов

Гей юнаки, гей молодість світу, доля планети у ваших руках.

Не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому.

Моє село, земний тобі уклін за молодість, за світло отчих стін…

Підмета.

Додатка.

Не є членом речення.

Обставини.

Бабусю, хлопче, Марія, дядьку,

Миколо, земле, подруго, друже.

Богдане, водію, радість,матусю.

Зоре, Надіє, сину, хлопець.