Звертання. Вставні слова. Контрольна робота

Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

Звертання — це слово, що називає особу або предмет, до

якого звертаються з мовленням.

Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ

О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх

До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься

Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса

Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань 

Годі вам, гурт молодих і прихильних, марні слова промовлять;

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла;

Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць;

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко).

Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю (Т. Шевченко).

Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу (Д. Павличко)

Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!.. (О. Олесь)

З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка)

Я люблю тебе зимонько!

Зимонька одягла ялинки в теплі шуби.

Сніг-сніжок укриває землю ковдрою.

Мороз розмалював вікна химерними візе­рунками.   

Розвійтеся з вітром листочки зів’ялі розвійтесь, як тихе зітхання;

Ні, не бійся Тоню, то просто була система парашута така;

Слухай Кроте як же це воно в нас так вийшло, що за всю мандрівку ти ні разу не розсердився.

Горнуся до тебе Україно

Благослови мене рідна земле як мати в дорогу

Учні дістаємо подвійні листочки

На думку синоптиків може бути ожеледиця

О мово! Хто без тебя я?

Галю, ходімо гуляти!

Петре, Марійко йдіть до дошки.

Заходимо до класу, учні.

Діти! Час додому!

Увага!На дорозі- діти!

Діма не приніс зошити

Можливо, Діма забув зошити.

підметом

будь-яким

присудком

не буває членом речення

на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво

здається, мабуть, можливо, звичайно, безумовно, певна річ, певно, видно

будь ласка, вибачте, перепрошую

по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад

Кожен пильно стежив за словами отамана.

Може лихо якесь трапилося в дорозі...

Гори видно здалеку.

Він може дуже багато чого запропонувати.

Це може навіть і не вірші а квіти кинуті тобі.

На щастя дощу сьогодні не було.

З берега видно далеко.

Сьогодні видно буде сніг.

а)Десь кажуть є гора де не співають птиці.

б)На диво птахи ще не відлітати у вирій.

в)Мабуть сонця сьогодні буде мало.

г)Отже червень розпочинаються канікули!

У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

Скажіть, будь ласка, де живе мрія.

Мабуть, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

Мова - це, без сумніву, фундамент культури.

Може то птахи приносять на своїх крилах весну?