Звертання. Вставні слова. Складні речення

Ой не шуми журливо рідний краю мій

Зоре моя вечірняя зійди над горою

Спасибі вам тату що уважили мою просьбу

Вона вас любила рожевії квіти

Люди кажуть що будь-яка квітка у віночку щось та й означає

Не можна кажуть людині помолодшати а подобрішати можна

Ой ти вітру-вітровію ти несеш завжди надію на гарний урожай

Ти прийшов приблизно о п'ятій

Хвилюється широкий лан зелений, волошки ніби зіроньки блищать

Моя радосте, скільки почуттів принесли моєму серцю рідні твої води

В небі жайворонки в'ються, заливаються сміються, дзвонять цілий день

Сонце обливало землю і ніжно цілувало тисячами своїх іскор

… i пригинав до землi дерева

… i здiймав на дорозi куряву

… i починав накрапати дощ

… i розганяв чорнi хмари

Дорога Ксеніє Петрівно сувора і вимоглива вчителько я бачу велику турботу у ваших очах (Д. Ткач).

 В село із лісу Вовк забіг. Не думайте що в гості браття! (Л. Глібов).

Слухай старче ти шугаєш ясним соколом у хмарах (М . Вороний).

Батьку а звідки прилітають до нашого краю ластівки?

Діти, будьте обережні на дорозі!

Діти, будьте обережні, будь ласка!

 Будь ласка, будьте обережні!

Діти, безперечно, будуть обережні на дорозі.

Це не можливо виконати.

Ти маєш можливість усе виправити.

 Можливо сьогодні буде дощ.

Можна у тебе взяти ручку?

Коли пісні мого краю пливуть у рідних голосах мені здається що збираю цілющі трави я в лугах (М. Рильський). 

З високого причалу собаку було добре видно а тут серед хвиль я увесь час губив його з очей (Д. Ткач). 

  Кузьма вистромив голову із суфлерської будки і підказує мені що говорити. Здавалося глухий зрозумів би (В. Нестайко).

 Головне відділення сьогодні працює.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ.

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).

 Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Т. Шевченко)

  О Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко)

На тиху ніч, на вечір золотий у синє небо висипали зорі.

Проводжають мене чорні очі ожин, між березами дуб заблудився крислатий.

Сонце світить так ласкаво, що аж каміння сміється.

Сани біліють у лузі, в сани запряжено вітер.

Життя біжить, як музика дзвенить.

Ожиною терпкою пахне ліс, на пагорбі замріялась ялиця.

Зібрала ніч поважно зорі в клунок, бо стукає світанок у вікно.

Вродлива пісня розсипає бризки, гойдає в небі золоті колиски.

Навшпиньках пiдiйшов вечiр, i засвiтив зорi.

Земля гуде, i ридають дерева.

До землi ти голову притулиш, i матiр’ю тихенько назовеш.

Сiї гори стоять одвiку, i стоятимуть довiку.

однорідні члени речення - це ті, які відносяться до одного члена речення;

звертання – це слово чи сполучення слів, що називає того, до кого

    звернена мова ;

вставне слово є членом речення;

кома не ставиться між однорідними членами, якщо вони з’єднані

   повторюваними сполучниками.

Жив, живеш і будеш жити мій народе.

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

О краю мій тужу я за тобою!

Люблю я сонечко, тебе.

У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

Скажіть, будь ласка, де живе мрія.

 Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

Без сумніву, і ми не в тім’я биті.

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

Мова - це, без сумніву, фундамент культури.

Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

Нам літня ніч короткою здається.  

бо, тому що;

усе, не;     

на, під;

під, для.

у якому одна граматична основа;

у якому є вставні слова, однорідні члени речення;

яке утворене з двох або кількох простих;

у якому є другорядні члени.

Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

 Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

У хатинці, як і в твоїй кімнаті, мерехтить іграшками й ліхтариками святкова ялинка.

 Життя людське таке коротке, а світ такий чарівний.

Засмутилося Літо, а тоді усміхнулося.

складним із двома граматичними основами;

простим із однорідними підметами;

простим із однорідними присудками.

є лише одна граматична основа;

обидві частини є двоскладними простими реченнями (мають обидва головні члени);

одна частина є односкладним реченням, друга – двоскладним.

є однорідні присудки.

Пішла вона ще під інше віконце послухати може, там на неї чекають (І. Мацко).

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може, там на неї чекають (І. Мацко).

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може там на неї чекають (І. Мацко).

Та ворона, хоч і довго жила й багато бачила, завжди крякала щось неприємне.

А вона почула й передумала до нас іти (І. Мацко).

До нас прилетіла на срібних конях всемогутня зима, і скоро випав сніг.