Ти наше диво калинове, кохана українська мово!

 

Решетилівська філія І ступеня

Опарного закладу «Решетилівський ліцей імені І.Л. Олійника

Решетилівської міської ради»

 

 

 

 

 

 

 

Ти наше диво калинове, кохана українська мово!

(виховний захід)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ярощук Н.Ю.,

вчитель початкових класів

 

 

 

Решетилівка

2022

 

Ярощук Н.Ю.,

вчитель початкових класів,

вища кваліфікаційна категорія,

 «старший учитель»

 

Ти наше диво калинове, кохана українська мово!

 

 Мета: поглибити знання учнів про значення мови в розвитку загальної культури людини; формувати уявлення про мову, як національну ознаку народу; показати  мелодійність мови, її красу; розвивати уміння виразно і проникливо читати ліричні твори, відчувати і передавати мелодику та емоційний зміст поезії; виховувати потребу краще знати рідну мову, через образне слово; виховувати любов до рідної землі, до свого народу, до України, до рідної мови.

Обладнання: зала, прикрашена написом «Ти наше диво калинове, кохана українська мово!», портрети Т. Шевченка і Л. Українки, малюнки національних і народних символів: прапора, герба, калини, верби, української хати, криниці.

Хід свята

Учитель. Доброго дня, любі діти, шановні гості, дорогі батьки! Сьогодні ми зібралися для того, щоб провести свято присвячене українській мові. Бо це свято до душі всім нам.

     Для кожного народу дорога своя мова, а нам найдорожча українська.              Наша мова співуча, мелодійна, багата.

     Рідна мова дорога людині, як саме життя.

Звучить пісня «Звучи, рідна мово»(Р. Кириченко)

 

Учитель. Дорогі гості, я запрошую на сцену своїх помічників  Педашенко Аріну та Шкурупія Дмитра.

    

Ведучий

 Є в усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Ведуча

 Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

Ведучий

 Різні в світі є країни,

   Гарні є і є багаті.

Ведуча

 Та найкраще в Україні,

Бо найкраще – в рідній хаті.

Учитель. Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Бо в ній материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості.

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

«Спи, малесенький синочку,

Спочивай уже дзвіночку,

Люляй, завтра буде день,

Подарує нам пісень»

Звучить колискова

Учені.

1. Що за диво наша мова!

Слово тягнеться до слова,

Речення сплітається,

Думка розвивається.

2.У кожнім слові – дивина,

В кожній слові – таїна,

Дивина, таїна,

Сива, сива давнина.

3.Де взялося перше слово,

І яке воно було?

Може, любо – пречудово

Розлило навкіл тепло

4.Слово «мама»?

Дитинчатко прошептало

Ніжно: «Ма…»

І від того прапочатку

Слова кращого нема.

Учитель Діти, ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо і ми. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємося в чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

   До нас на свято завітала гостя .

(Входить Мова в українському одязі, з калиною і квітами в руках)

Мова

Я ваша мова, діти, рідна мова

З роси й води, з квіток і джерела

Така, як зірка, ніжна, світанкова,

На цій  святій землі завжди жила.

Сама земля мене таку зростила:

Чарівну, мудру, світлу , осяйну.

Дала мені могутні диво- крила,

Вдягла в слова, як у квітки весну.

І хоч мене хотіли розтоптати,

Та я жива, і я до вас прийшла,

Щоб вас до зір далеко піднімати

І до сердець не допустити зла.

Щоб гордо йшли по світу українці

Й несли усім сердець своїх тепло,

За руки взявшись, а не по одинці,

Щоб людство в мирі й радості жило.

Я ваша мова, діти, рідна мова!

 

 

Учитель Любіть усім серцем свою рідну мову. Вона наша гордість. Не цурайтеся нашої співучої мови. Не соромтесь нею говорити.

Учні

1. Барвінково, волошково

     В небі світиться зоря.

Починаємо рідне слово

Зі сторінок «Кобзаря»

2. Рідне слово любить ненька

І співає: «Люлі-лю»,

Так любив його Шевченко,

Так і я його люблю.

Учитель

Слово – могутнє! Яка в ньому сила!?

Скажеш з любов’ю і радість росте

Слово хороше народжує крила,

Ви не забудьте ніколи про це.

     Надзвичайно багата наша українська мова. Скільки у мові чарівних слів, від яких теплішає на серці, коли чуєш і промовляєш сам.

Учні

1. Я слова чарівні знаю, вивчила охоче,

          І в родині їх вживаю зранку і до ночі

• Доброго здоров’я , Галю!
• Добрий день, Оленко!
• Ти до мене, я до тебе звернемось гарненько!

2. «Дякую» і «дуже прошу»,

«Вдячний вам», «будь ласка»,-

Словом радість вам приношу-

Світ стає, як казка.

3. «Всім привіт», «будьте здорові»,

«Дякую красненько»,

Ось така чарівна мова

Радує серденько.

4.  До побачення вам, люди,

Будьте всі здорові.

І слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові.

 Вчитель А які ви знаєте слова ввічливості? ( Діти називають слова)

Ведучий

У рідному краї і серце співає,

Лелеки з далека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть .

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах,

Під вікнами мальви, в саду материнка

Оспівані щедро в піснях.

Ведуча

 Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї .

І я припадаю до неї вустами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Ведучий

Одна Батьківщина і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Звучить пісня «У нас на Україні»

Ведуча

« Найбільше і найдорожче в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття.»,-так висловився про мову відомий український письменник, наш земляк Панас Мирний.

Ведучий

А як чудово вмів говорити наш Тарас Шевченко. Його «Кобзар» знають і читають у кожній родині. Його портрет висить на стіні майже у кожній хаті.

Ведуча

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуємо пам’ять Шевченка.

Ведучий

Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, - ожива,

Як їх почує!

Ні , не забули ще слов’яни

Шевченка заклик полум’яний:

О, милозвучна наша мово!

О, пісня мами колискова!

Тараса невмируще слово!

О, рідна українська мово!

(Діти  декламують вірші Т.Шевченка )

Учні

1.О, мово рідна, ти для нас, як мати,

З тобою відкриваєм дивосвіт.

І українською вчимося розмовляти

З колиски самої, з маленьких літ.

Народів на землі є так багато

І мова в кожного звучить своя.

Для мене українська – в будні й свято,

Горджуся тим, що українець я!

Учу, звичайно, мову я англійську,

Російську розумію, польську теж…

Мені цікаво знати італійську,

Та найрідніша – українська все ж!

Бо рідна мова, наче рідна мати,

Вона завжди пригорне до грудей.

Важливо дуже різні мови знати,

Та рідна – найрідніша для людей.

2.Мова кожного народу

Неповторна і – своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші – трелі солов’я.

3. На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

4. Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – навіки –

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

5. Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина – так, як мати, –

Мова в кожного із нас!

5.Українська рідна мова

Мелодійна світанкова!

Ти від серця йдеш до серця

І дзвениш, як те джерельце.

Щира, світла і казкова,

Ніжна – ніжна, пелюсткова.

Ти багата і барвиста,

І дзвінка, і промениста.

І буденна, і святкова

Мово наша калинова.

І свята, і найрідніша,

І для слуху наймиліша.

6.Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

7.В нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельночиста

І тепла, наче мамина рука.

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова.

Бо рідні мову треба добре знати.

Вона чудова, ніжна і жива.

Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці.

Її ми дуже любимо усі.

8.На білому світі, на нашій землі.

Є мова у квітів, є мова в зорі,

Є мова у бджілки, метелика,

В клена, в бузкової гілки,

В любистку зеленім.

Ведучий: Дуже мудрий український народ не міг не вигадати надзвичайно влучних прислів’їв та приказок про українське слово.

Ведуча: До вашої уваги декілька таких влучних висловів.

( Учні називають прислів’я та приказки)

• Хто мови цурається, хам сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір’ю. а людину – по мові.
• Рідна мова – не полова, її вітром не розвієш.
• Слово до слова – зложиться мова.
• Краса людини в її слові.
• Ласкаве слово, що весняний день.
• Слово не стріла, а ранить глибше.
• Слово не полова, а язик не помело.
• Пізнаєш з мови, хто з якої голови.
• Не кидай словами, як пес свостом.
• Не тямить голова, що язик лепече.
• Добре слово багато важить.
• Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
• Будь господарем своєму слову.
• Краще переконувати словом, як кулаками.

«Весела сторінка»

Ведучий Люблять українці й пожартувати, повеселитися, посміятися , потанцювати.

Гумореска П. Глазового

(Учень читає гумореску)

Гумореска

Дорікає дід онуці:- Дивні наші діти.

Вже дівчата розучились навіть червоніти.

А колись були,голубко,дуже соромливі.

Скажеш слово: червоніли, як той мак на ниві.-

Тут онука аж руками вдарила об поли:

-Я , дідусю, уявляю ,що ви їм мололи!

Ведуча. А зараз послухайте кілька веселих анекдотів із шкільного життя.

   «Пряма мова»

1. – Що таке пряма мова?- запитує учитель в учня.

• Ну, коли тобі треба щось сказати відверто, прямо…
• Наприклад?
• Я не вивчив сьогодні уроку.

2. – Чому ти свій щоденник даєш на підпис не батькові, а діду?

• Дід воював .Його уже нічим не злякаєш!..

3. – Тебе знову викликають до школи, - говорить дружина чоловікові.

• Наш син знову розбив вікно!
• Господи! Скільки у них там цих вікон?!!

Учитель А які веселі  пісні придумав наш народ. Ось одна з них. Це пісня «Грицю, Грицю, до роботи»

    ( Звучить пісня)

Ведучий Наші діти вміють не тільки співати, а ще гарно танцюють.

Танець «Гопачок».

Ведуча А мені пригадався вірш про рушник, який написав поет Андрій Малишко.

Учитель Так, діти, це прекрасний вірш, який вже давно став піснею. Композитор Платон Майборода написав музику до цієї поезії. Вперше пісня прозвучала в музичному фільмі «Літа молодії», режисера Олексія Мішуріна, її виконав Олександр Таранець. Вона стала улюбленою для багатьох артистів.Сьогодні вона прозвучить і у виконанні наших учнів.

( Звучить «Пісня про рушник»)

Учитель А зараз до вашої уваги твір цього ж поета « Буду я навчатись мови золотої»

Учні 

9.Буду я навчатись мови золотої

У трави- веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

10.Буду я навчатися мови – блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В корневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової,

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна – мати.

11.Мова, наша мова, мова кольорова,

В ній гроза травнева, тиша вечорова.

Мова наша, мова – літ минулих повість,

Вічно юна мудрість, сива наша совість.

12.Мова, наша мова – мрійнику – жар-птиця,

Грішнику – спокута, спраглому – криниця.

А для мене, мово, ти – як синє море,

У якому тоне і печаль, і горе

13.Мова наша, мова – пісня стоголося:

Нею мріють весни, нею плаче осінь.

Нею марять зими, нею кличе літо,

В ній криваві рими, сльози «Заповіту»

Я без тебе, мово, - без зерна полова,

Соняшник без сонця, без птахів діброва.

Як вогонь, у серці я несу в майбутнє

Незгасиму мову, слово незабутнє.

                            Ю. Рибчинський

14.Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, -

То України мова барвінкова,-

Така багата й вічно молода.

15.Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить  в серце й душу з ранніх літ

Ця мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

16.Мово моя, ти пречиста і славна,

Трепетна, наче ранкова роса.

Ти називаєшся нині – державна!

Все в тобі є: і багатство, й краса!

17.Мовою рідною я розмовляю,

Вільно живу я у ріднім краю.

І Україну мою прославляю,

Вірність і серце я їй віддаю.

18.Мово моя, найчистіша кринице,

Є і краса, і багатство в тобі.

Кожен приходить до тебе напитися,

В радості, в щасті, у тихій журбі.

19.Ти з джерела і струмочка дзвінкого,

З лісу і поля, з квітом і роси.

З лугу розквітлого, з неба ясного,

З грому, веселки й світанку, з краси!

20.Рідна мово моя, поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я,

Як народу душа: щира, добра, натхненна.

Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

21.Не цурайтесь мови – мови тата й мами,

Мови діда й баби, предків наших всіх.

Бо її цуратись – сором непошани,

Бо її цуратись – перед Богом гріх!

Молитва до мови

(за Катериною Мотрич)

( Учні хором проказують слова)

Мово українська! Пресвятая Богородице мого народу! Від наших пращурів, чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово наша, ти зцілювала втомлених духом, давала їм силу й здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілюще джерело.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися!

Учитель

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

Ведучий

 Настане день, настане час-

І розіллється знов медами.

Земля, що освятив Тарас

Своїми муками – ділами,

Земля, що окрилив Тарас

Благословенними словами.

Ведуча

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная твоя.

Хай смереки, ясени й тополі,

Квіти, луки, трави і сади

Шепчуть вірші, щедрі, добрі, вольні,

Чисті, із джерельної води.

Учитель

Любіть прекрасну Україну,

Цінуйте мову соловїну,

Шануйте маму завжди, тата!

Працюйте, щоб жилось багато,

Ще посадіть вербу й калину,

Оберігайте Україну

Звучить пісня «Добрий день, матусю - Україно»

 

Список використаної літератури:

1. Білоус Д. Диво калинове. – К.: Веселка, 1988. – 158с.
2. Мова рідна, слово рідне!.. – К.: Веселка, 1989. – 286с.
3. Олійник О. Мова моя калинова. – К.: Хрещатик, 1993. – 294с.
4. Свято у школі : [Добірка сценаріїв] // Шкільний світ. - 2006. - С.3-96
5. Свято в школі : сценарії // Шкільний світ. - 2007. - С. 31-45