Традиції святкування Різдва

Сценарій свята «Традиції святкування Різдва в Україні»

Опис: свято передбачає познайомити учнів з традиціями святкування Різдва (традиції, вірування, страви тощо).  Клас розміщується за загальним круглим столом, після жеребкування. Підійде для 5-7 класів. Можна визначити ведучих або класний керівник виконує роль ведучого. Приблизний час 1 година, паралельно реклмендовано використати презентацію.

Ведуча 1: 3 настанням зими, напередодні Нового року по всій Україні дзвенітимуть колядки та щедрівки. Люди ходитимуть від хати до хати колядувати, щедрувати, вітати один одного з Різдвяними святами. І сьогодні ми побуваємо у нашому чарівному світі традицій та обрядів.

Жеребкування. Всі діляться на ____ груп чи пари, обирають папірець з номером. Це номер вашого майбутнього завдання. Після виконання завдання ви сідаєте за загальний стіл

Згадаймо нині разом всі
Веселі зимові свята чарівні!
Щоби в Святвечір скрізь лунали
Колядки давні голосні.
Щоби за врочистими столами
Раділи святам і зимі,
Щоб люди завжди шанували
Звичаї рідної землі!

Ведуча 2.

Доброго здоров’ячка всім дорогим гостям!  «Нова радість стала, яка не бувала: звізда ясна над вертепом увесь світ осіяла. Де Христос родився — там світ просвітлився…» (Озирається навколо.) А сьогодні Ви маєте можливість побачити, як проходило це свято в українській родині. Усі члени родини мають бути вдома. Боже борони десь заночувати в цю ніч — цілий рік блукатимеш по світу. Усе живе і «мертве», що є в господарстві, має зустріти урочисту хвилину на своєму місці. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом, у чужих руках — позичене чи забуте. Боронь, Боже, і сваритися в цей день. Навпаки, слід помиритися з ворогами, щоб наступного року було мирно в хаті й поза нею.

Ведуча1:                                                                                                                        Сутінок спішить до хати,
У віконце загляда,
Всі готуються до свята –
Клопіт в хаті й на дворі,
Прикрашають, чим багаті:
Пісні страви на столі.
Тільки зірка засіяє,
То й Різдво прийде до нас.                                                                                                                   Тож уміщуйтесь скоренько,
Щоб зустріти свято у цей час.
 

В. 2 Щойно з’являлася перша зірка на небі, вся родина сідала за стіл, на якому стояло 12 страв, а в центрі – кутя. Вечеряючи, всі намагалися розмовляти тихо, також згадували своїх померлих родичів, мали їх пом’янути та запросити до столу. Вечеряли так, щоби на столі залишилося хоч трохи кожної страви для тих духів предків, які завітають на вечерю.

Деякі ритуали та традиції відрізняються залежно від регіонів України. Наприклад, в деяких областях перед тим, як трапезувати, господар виходив на вулицю подивитися на нічне небо: якщо воно зоряне, то буде в наступному році гарне господарство, якщо ні, то доведеться його продавати. Тільки тоді вже починали вечеряти, першою їли кутю.

Оскільки на Святвечір мали бути пісні страви, то готували борщ, страви з риби, грибів, запечені яблука, вареники з капустою, капусту квашену, пироги з квасолею та капустою, з маком, гречаники, млинці, горох, капусняки, картоплю, пампухи та узвар чи кисіль із ягід.

Завдання 1. «Збери 12 страв.» Учням пропонують обрати 12 пісних страв із запропонованих, що були традиційними на столі. (Додаток)

В1 Кутя була центральною стравою. Кутю (або коливо) виготовляли з пшеничної чи ячмінної крупи, а на півдні України – з рису.

Крупу вимочували у воді, далі товкли в ступі, готували з медом, маком, горіхами та родзинками. Усе це врешті розмішували узваром. Зерно символізує родючість та відродження, мед – уособлення радості й щастя.

Залежно від етнографічного регіону, кутю до столу ніс або найменший хлопчик у сім’ї, або господиня, або хтось із дорослих чоловіків. Це дійство супроводжувалося словами “Несу кутю на покутю, на зелене сіно, щоби бджоли сіли”.

Завдання 2. «Збери кутю». Потрібно вибрати всі складові куті та правильно їх назвати.

 В2 Коли йдеться про Різдво, важливо згадати також і різдвяний вертеп. У день Різдва міщани, церковні співаки, дяки та школярі збиралися разом і носили по хатах ляльковий театр, що отримав назву вертеп. Такий імпровізований мандрівний традиційний театр ходить від двору до двору, прославляючи при цьому Ісуса Христа в Віфлеємі.

Вертепна драма має дві частини – різдвяну драму й сатирично-побутову інтермедію. Перша частина вертепу більш стала та канонічна, її звуть ще “святою”, вона написана більш “церковною” мовою, із церковнослов’янізмами, які побутували. Проте друга, народна, змінювалася залежно від історичних умов, написана живою народною мовою, яка майже ні чим не відрізняється від сучасної української мови.

Учасники вертепу готують заздалегідь релігійну виставу, розподіляють ролі, вчать віршовані тексти, шиють та лагодять костюми. Дійовими особами зазвичай є Ангел, Пастушки, Три Царі, Жид Мошко та його дружина Сура, Чорт, Смерть, Цар Ірод та його воїни, Козак та ін.

Завдання 3. «Вертеп». Назви всіх учасників Вертепу, поєднай з малюнками.

В1 Традиції Різдва Христового передбачають й колядування з початком сутінок. Наші предки влаштовували чи не справжні вистави, співаючи колядки та щедрівки. Незаміжні хлопці та дівчата збиралися разом для цього чудового обряду. У кожного в групі колядників була свою роль. Першим завжди йшов той, у кого найкращий голос, тримаючи Вифлеємську Зірку, наступним йшов дзвонар, що сповіщав господарів про наближення гостей, далі була людина з мішком подарунків.

По сьогоднішній день ця неймовірна традиція збереглася, нині можна побачити підлітків, які ходять по сусідах, співаючи колядки та щедрівки. В західний регіонах України можна побачити це дійство, яке є більш наближеним до тогочасної музичної традиції Різдва.

Завдання 4. «Колядки». Заповнити пропуски в словах відомої колядки. Для перевірки заспівати всім разом.

В 2 Народ України має безліч прикмет на Різдво. Наприклад за 12 днів до свята заборонялася будь-яка важка робота, дозволено було лише поратись біля худоби та готувати їсти. До заборон Святвечора відносилося табу позичати будь-які гроші. Логіка такої заборони це щось на кшталт “як зустрінеш, так і проведеш весь рік”. Вірили, що якщо людина прийшла позичати - то вона має злий намір або взагалі є відьмою.

Обереги від нечистою сили також стали своєрідною традицією святкувати Різдво. Наші предки кликали нечисту силу в Святий Вечір, а під кінець свята казали “Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря”. Часто в якості оберега українці використовували залізо, тому часто у дідухуа можна було побачити серп, косу тощо. Гуцули розміщували залізне ядро під столом, щоб захиститися від злого духу.

Найбільш популярними атрибутами Різдва ставали монети та часник. Монета символізувала багатство на майбутній рік. Її розміщували під скатертиною, під дідухом, а на ранок клали у воду, якою потім вмивалися. Часник символізував здоров’я, інколи його вживали перед кутею.

Загалом усі традиції Різдва в Україні були пов’язані з бажанням дізнатися долю, а також закликати добробут та врожай.

Завдання 5.  «Прикмети». Потрібно поєднати дві частини прикмет.

В 1 Для святкування Різдва українці мали звичай одягати лише новий одяг, що шився та рясно оздоблювався орнаментом заздалегідь. Традиції на Різдво в Україні включали в себе носіння святкових вишиванок, розшитих поясів, нагрудників або жилеток та національного верхнього одягу.

Крім цього, на молодих дівчатах, які ходили колядувати можна було побачити ошатні хустки на голові.

Завдання 6. «Вишиванка».  Потрібно поєднати назви та малюнки традиційних орнаментів вишиванки.

Друга частина. Кожен учень загадує слово (на зимову тематику) та зображує його використовуючи вишиту абетку. Передає сусіду справа, діти розшифровують слово яке їм дісталося.

В. 2. Ці свята люди завжди зустрічали урочисто, схвильовано, очікуючи найкращого, світлого. Новий рік та Різдво – це родинні свята, до яких ми готуємося заздалегідь, слідуючи багатовіковим традиціям.

Сьогодні вареники часто асоціюють із Україною на міжнародному рівні. Ця страва є частиною українських кулінарних фестивалів і відома за межами країни завдяки українській діаспорі. Передбачення на варениках — це цікава і весела традиція, поширена серед українців, особливо під час свят, таких як Новий рік, Різдво чи Старий Новий рік. Вона додає святковому столу елемент загадковості та радості. Це звичай, коли у вареники під час приготування додають «сюрпризи» або символічні начинки, які мають своє значення. Потім гості або члени родини випадково обирають вареники, а те, що в них знаходять, вважається передбаченням на майбутній рік.

Завершення. Передбачення в варениках. Використовувала розробку «Всеосвіта».

Кожен учень обирає вареник з передбаченням та зачитує, що йому випало.

Завдання 1