«Уклін доземний вам і щедрого врожаю»

Танець «Одна калина»

               
Ведуча : Низький уклін тобі, моя земля,

І Вам, усі односельчани,

Уклін і шана золотим рукам,

Що на зорі в полях працюють рано!  

Ведучий:
Добрий день пані та панове!

Ведуча: Добрий день вам шановні трударі села!

Рано вранці поспішають на роботу трактористи і механізатори, доярки і рільники, агрономи і техніки, водії .У кожного свої справи і турботи . У кожного свої і у всіх загальні. Наші. Сільські .Бо селянська праця свята і благородна. Вона безперервна, як саме життя .І сьогодні, в цей святковий день, ми вітаємо наших сільгосппрацівників.  Зі святом вас, наші любі!

Пісня «Україна » (Вірченко Д.)

Ведучий:
Праця землероба славна урожаєм,
і підводить підсумки вже прийшла пора:
вас сьогодні щиро ми усіх вітаєм,
вам сьогодні зичимо теплі ці слова.

Ведуча:

 Важке для хліборобів цьогорічне літо, 
Засуха і тривога за врожай. 
Немало сліз і поту на поля пролито, 
Та все ж,погляньте який вдався красень коровай! 
Скуштуйте хліба ви цього святого, 
Вклоніться у пошані хліборобам! 
Лише на Україні ви скуштуєте такого, 
Родюча в нас земля, хвалити Бога! 
Ведуча:Славно попрацювали ви цього року, для того щоб вдався найголовніший наш сьогоднішній гість – хлібний коровай урожаю 2016 року! 
( під музику «Хліб всьому голова» виноситься коровай, вручається почесному гостю – директору сільського господарства) 

Ведуча:
Шановні  трудівники  села,  із  словами  привітання  і  поздоровлення  до  вас  звертається  директор.  

Слово директору школи

Ведуча:
          Всі слова на світі замалі,
          щоб, як хліб дзвеніти з краю в край.
          хай щодня на вашому столі,
          наче сонце, сяє коровай!

Ведучий:
          Нехай же з року в рік, і з роду в рід
          не буде хліборобам переводу.
          хай слава їхня вічно не заходить,
          аж поки сонце ллє на землю світ.

Ведуча:
Дорогі друзі! Ваша праця вічна і свята! Саме завдяки вам наша їдальня щодня радує нас смачними повноцінними обідами. Та улюбленою стравою наших дітей завжди була каша. Особливо вона довподоби юним школярам. Зустрічайте від них палкий привіт!

Танець «Варим, варим кашку…»   3 клас

Ведучий:
Вам, трударі, земний уклін,
здоров’я і наснаги.
хай посилає бог усім
врожаю без тривоги!

Ведуча:
Нехай слов’янськая земля
багата хлібом буде,
бо обробляли ці поля
хороші, щирі люди!

А поле починається з землі, а земля починається з матері: матері-берегині, матері-жінки, матері-трудівниці. Уклім вам до землі, наші милі матусі!

Пісня про маму (РуденкоВ.Ю.)
Ведуча :
Пахне хліб, як тепло пахне хліб!
любов’ю трударів і радістю земною,
і сонцем, що всміхається весною,
і щастям наших неповторних діб – 
як тепло пахне хліб.

Ведучий :
Не було б цього хліба без якісного борошна, зробленого з пшениці, що день у день плекали ваші руки. Без неї не було б хліба, не було б достатку на столі та не було б і головної страви української кухні – вареників.

Ведуча : 

Споконвіків українці любили та шанували цю страву….

Постановка «А мій милий вареничків просить»  

Ведучий:
Гудуть у степу трактори,
біліють у просторі села,
гуляють на волі вітри,
і днина висока й весела. Перебивають слова дві сусідки Параска і Палажка

Сценка Параска і Палажка  ( Дубенчук Р.та Вороний Б.)

Палажка: Парасю, дивись (показує пальцем) якась таблиця із палицею стирчит. Ще й шось там нашкрябано. А-ну, дай лінзи свої протру (протирає очі) : Глинське ! Йой! Та це ми дійшли з тобою аж до Глинського? Та за це село слава ходить аж поза Дніпром! А-ну з ким би то тут поріднитись! Йой, як я була ще молодою, то мене заміж хотіли сюди віддати.  

Параска: Йо-йо-йой... То тебе хотіли сюда спровадити! Та ти дивись, які тут файні люди, а ти?

Палажка: А я шо - не файна? Та за мною аж із-за Львова усі допитували... 

Параска: Та певно, як уже усі допитали, та як  уздріли - то позаслабали.

Палажка: Не гніви Бога, Парасю. Сама знаєш, шо я малою впала з припічка, і того мій ніс задерся. А так - я дуже файна, навіть ніскільки не постаріла.

Параска : Певно шо так. Ти тепер як та  Алла Пугачова: два хлопи коло тебе повмирали, а третій з роботи загнувся...

Палажка: Та не відволікай мене брехнями своїми. Дивись (показує на зал), які то у Глинському люди файні, добрі, привітні, культурні. Справді, як не з нашого села.

Параска: Мені звідси хоть би свашечку, хоч кумочку, або хоч би друзів розвести собі... ото було б добре. Приїхали б ті друзі в гості до мене, то всі б питалися: „А звідки, Парасю, твої гості?”. „З Глинського ” – я б їм гордо відповідала.

Палажка: Що файне, то файне селище. А чула, кумасю, який там є розкішний палац?

Параска: Палац? Як там колись москалі казали - бракосочітанія?

Палажка: Та якого ше сочітанія, та щей з браком? Саме це село – без браку, і навіть без ГМО.  Є в селі дуже пречудова резиденція –  сільське господарство «Хлібопродукт» називається . Ну як палац,то палац -  як казка.

Параска: Там шо, справді так файно?

Палажка: Аякже. А ти шо, там не була? Ой, проґавила ти свої молоді роки. Що там за техніка: новітні трактори, сівалки, комбайни з кондиціонерами! А яка там обслуга... В момент твої забаганки виконають!

Параска: Всьо шо захочу?

Палажка: Всьо шо хоч. Там же Інтернет буде!

Параска: А то хто такий: їх начальник?

Палажка: Ну й село… Інтернет - це така мудра махіна, яка тобі всьо шо хоч знайде.

Параска: А... то це міліція!

Палажка: Але й ти тупа... Це шафа, в якої розуму більше, як у цілої роти академіків.

Параска: Шо, і каваліра може той Інтернет найти?

Палажка: Певно шо може. А в тебе шо, лиш такі запити?Ніяк ти не угомонишся!

Параска: Та ні, але ж я інтересуюся. Може ти мене по-приятельськи поведеш туди.

Палажка: Хоч зараз. Саме туди я йду. Бачиш, квіти несу. Там у них нині свято.

Параска: Яке ще?

Палажка: Свято колхозніка, так би мовити. Йду поздоровляти. Хочеш, поділюся букетом і гайда зі мною.

Параска: А кавалєри там будуть?

Палажка: Спеціально для тебе, кумасю, замовимо по Інтернеті.

Параска: Ну то, зачекай, щас  прихорошуся(дивиться в дзеркало, малює губи).

Ведуча:
Ми  сьогодні  говоримо про людей найдревнішої і найсвятішої професії на землі - працівників сільського господарства, які не звикли до шани та для яких став звичним повсякденний важкий труд біля землі, бо творення хліба - справа дуже і дуже нелегка. Але почесна і викликає захоплення у підростаючого покоління. Ось тільки  послухайте їх мрії.

Віршики про професії  

1.АГРОНОМ

Грунт удобрювати як? Де посіяти буряк?

Як рослини захищати, від хвороб їх лікувати?         

Все в сільському господарстві Сергій Віталійович знає,

І за це його в селі дуже поважають.

 2.КОМБАЙНЕРИ

Достигла урожайна нива... 
Один за одним навздогін 
Збирають жито клопітливо 
Два комбайнери - батько й син.                 
Уже від спеки і напруги 
В обох намокли сорочки. 
Стіною, аж до виднокругу, 
Стоять вусаті колоски.
У бункер ллється спозарання
Зерно, добірне та масне.
І стежить люд за тим змаганням:
- А хто кого пережене?
І навіть жайвір пустотливий 
Не криє захвату свого: 
Дзвенить, злетівши понад ниву:

- А хто кого? А хто кого?

3.Тракторист

Наш садок новий, та в ньому
Все мені уже знайоме.                          
Он грибки уряд стоять,
Хатка, гойдалок аж п’ять…
Але що це? Тракторець…
Сам приїхав! Молодець!
Хочу я на трактор сісти
Й привезти лошаткам їсти.
Міг би з поля до комори
Перевезти помідори.
Зможу лан заволочить,
Як татусь мене навчить.
Що там гойдалки оті,
Що ракета із дротів?
Я з великим інтересом
Покручу оці колеса.
Хоч малий я — та дарма,
Підросту — і до керма!

4.Кухар

Хто на кухні хазяйнує?
Хто каструлями керує
І з ножем працює вправно?             
Хто смачні готує страви, 
Пиріжки пече рум’яні, 
Варить борщ смачний, духмяний, 
Не відтягнеш і за вуха?
Це моя бабуся кухар.

5. токар

Мій знайомий – токар, 
Він точить деталі                     
Сталевим різцем
Із різних металів.

Працює дядя_______
Кожної зміни.
З деталей маленьких
Роблять машини.

6.Фермер

А у Вісхана Алавдійовича тяжка робота, 
Аж чоло блищить від поту!
Рано-вранці він встає, 
Поле огляда своє.
Там вирує, колоситься              
Золота густа пшениця.
Є садок, город і ферма.
І працює він уперто.
Має трактори сучасні
І комбайни першокласні.
На землі господарює
І з тобою нас годує.

7. Хлібороби

Честь і слава хліборобам, 
Що живуть в моїм селі! 
Хлібороби хліб нам роблять,            
Знайте й ви про це, малі.

В пору літню, в час осінній, 
Навесні — в гарячий час 
Косять, жнуть вони і сіють, 
Лан оруть — у котрий раз!

Хлібороб в колгоспнім полі 
Нам вирощує врожай. 
Пшениці шумлять на волі, 
Де початок їм, де край?

А їсте ви паляницю, 
Калачі смачні їсте,—
Не забудьте уклониться 
Хліборобові за те!

Ведучий: Ну що ж, гідна зміна вам підростає! Але окрім молоді, ми сьогодні
віддаємо дань пошани людям, що протягом всього життя несли на собі найважчу і найважливішу турботу-працювати на цій землі і годувати країну, тому що з маленького хлібного зернятка починається потужність і сила держави нашої.

Ведуча:   
Шановні ветерани сільськогосподарської праці! Прийміть  сердечні поздоровлення та щирі слова вдячності за вашу невтомну працю, доброту, життєву мудрість та невичерпний оптимізм.

Ведучий:
Славно працювали ви, шановні трударі , цього року.  Щиро  вдячні  вам  за любов до землі, терпіння і витримку. 

Ведуча:    
Завдяки  вашій  наполегливій  праці та вмілому господарюванню,  завдяки  «золотим рукам», мудрості, досвідченості аграріїв живе наша українська  нива.

Ведучий: 
Ще раз  вітаємо  всіх  із  святом. бажаємо щастя, злагоди, добробуту. Нехай не переводиться  селянський рід на  українській землі, а праця відданих  їй  трударів буде належно оціненою.

  Ведуча: 
Доземний уклін і щира подяка усім, хто зрощує зерно і творить добро на нашій благодатній землі.  До побачення!

Ведучий:
Бажаємо  вам добробуту,  щастя,  здоров’я,  злагоди   вам   та вашим  родинам! На  все  добре!  До  нових  зустрічей!

Пісня «Моя Україна»