«Українець – це звучить гордо!»

 

 

Сценарій виховної години на тему:

«Українець – це звучить гордо!»

 

 

 

АВТОРИ:                          ПТАШНИК Г.О. – викладач спец.дисциплін відділення «Ветеринарна медицина».

РЕЦЕНЗЕНТ: Шевчук О.Є. – викладач вищої категорії.

АНОТАЦІЯ: 

Дані вказівки даються викладачам для того щоб проводити і організовувати на високому рівні виховні заходи:

1.     Виявити студентів і викладачів які мають творчі здібності, та розкрити їх творчий потенціал;
2. Дати можливість студентам та викладачам на високому естетичному і емоційному рівні розкрити тему.
3. Виробити у студентів уміння бути організованими.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Вид заняття: Виховна година.    Група В-22, В-13,В-43  Дата _26.04_2018_рік.

Тема заняття: «Українець- це звучить гордо!»

Мета заняття:

навчальна: поглибити знання студентів про свою державу, видатних діячів, історію українського народу; вміння робити аналіз подій, фактів, історичних явищ ;

виховна: Формування в учнів національної свідомості і людської гідності до рідної землі, свого народу,  виховувати громадянина України, патріотичні почуття, почуття гордості за свою державу, прищеплювати любов до неї.

 

Форма проведення заняття: бесіда.

Зміст і хід заняття

№ елементу Тривалість	Елемент заняття, питання, форми, методи навчання і засоби забезпечення завдання	Доповнення, зміни, зауваження
I.	Організаційна частина:   Підготовка читального залу; Підготовка методичних матеріалів: сценарію, плану заняття, презентаційних матеріалів; Підготовка студентів – учасників виховної години(ознайомлення зі сценарієм); Забезпечення необхідними засобами для проведення виховної години; Перевірка зовнішнього вигляду студентів.	читальний зал журнал класного керівника Посібник для педагогів, студентів. Мультимедійна установка. Оглядом.
ІІ.	Оголошення теми заняття: «Українець- це звучить гордо!»	Усно, та у формі презентації
ІІІ.	Мотивація навчальної діяльності: Викликати патріотичні почуття, почуття гордості за свою державу, прищепити любов до неї, дізнатися про видатних українців минулого та сьогодення.	Бесіда Презентація, Відеофільми.
ІV.	План проведення виховної години згідно сценарію.	Сценарій

Викладачі:  Ландаренко Л.С. __________

   Пташник Г.О.___________

 

 

 

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

«Українець- це звучить гордо!»

    Ведучий 1.  Добрий день шановні друзі та гості. Вас вітає відділення «Ветеринарна медицина»!

   Ведучий 2. Тема нашої виховної години «Українець- це звучить гордо!»

Викладач:

В усіх людей – одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Розкішна їм своя пустиня,

 Аніж земний в чужині рай.

 Їм красить все їх рідний край.

 Нема без кореня рослини,

 А нас людей,- без Батьківщини.

Щасливі ми, що народилися на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського.

    Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Ведучий 2. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну. Красу її вічно живу і нову, І мову її солов’їну. На білому світі є різні країни, Де ріки, ліси і лани… Та тільки одна на землі Україна, А ми її доньки й сини. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють, І квіти усюди ростуть… Та тільки одну Батьківщину ми маєм, Її Україною звуть.

Ведучий 1. Мільйони слів вже сказано про Неї, про любов до Неї, про гордість за Неї – за Україну. Але так мало вчинків, щоб допомогти Їй Бути – стати такою, про яку мріємо і хочемо пишатись. Сьогоднішня  Україна — результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Ведучий 2. Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського. Це і Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, Микола Лисенко, Михайло Грушевський, Борис Патон, Ігор Тамм, Микола Амосов, Леонід Каденюк, це і українські спортсмени - Сергій Бубка, Лілія Підкопаєва, Яна Клочкова, Олександр Усик та ін.

(Своїми знаннями, працею, здобутками підносити  культуру України, своїми досягненнями славити  її. Бути гідними своїх предків, любити рідну землю так, як заповідав великий Тарас, берегти волю і незалежність України, поважати свій народ і його мелодійну мову. Шанувати себе і свою гідність.)

(Звучить пісня Наталії Май «На нашій Україні»)

Ведучий 1.

Я українець вірою і кров'ю,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов'ю,

А я страждаю болями її.

Ведучий 2

Я українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це не дарма.

Ведучий 1

Я українець, смутком оповите

Моє кохання, як гірке вино.

Моя рідня розкидана по світу,

Як буйним вітром золоте зерно.

Ведучий 2

 Я українець! - цього не відняти,

В моїй душі співають солов'ї,

Були такими мої мама й тато,

Й такими будуть правнуки мої!

 

Ведучий 1. Існує думка, що історія – щось далеке від нас, таке, що давно минуло. Ні, історію творимо ми – повсюди і щогодинно. День, прожитий кожним із нас сьогодні, завтра стане історією – історією сучасності. І з того, яким був цей день, чим він був насичений, про нас судитимуть наші нащадки. І цілком зрозуміло, що розробка і визначення шляхів подальшого розвитку України великою мірою ґрунтуються на історичному досвіді народу, на теорії й практиці визвольного руху, засадних настановах визначних громадських і політичних діячів, видатних представників вітчизняної науки та культури

Ведучий 2.Історія, людська пам’ять – суворий та принциповий суддя великих людей, і часто такий “судовий процес” розтягується на століття. Але переосмислення, переоцінки окремих персон тільки підкреслює їхню неординарність, здатність впливати на людське співтовариство і через багато років після своєї смерті. Саме особистості, які мають яскраво виражену індивідуальність, володіють здатністю мислення, самопізнання, тісно пов’язані з певним соціальним середовищем, походженням та участю в громадській діяльності, і будуть сьогодні у центрі нашої уваги.

Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію.

Народ без пам'яті - це не народ,

Це човен, що жбурляє бурне море,

Йому не треба прав, та ще й свобод,

Покірний він й нікого не поборе.

Народ без пам'яті спокійно спить,

Це сон, який триває вже віками,

Тож Україну мусим пробудить,

Щоб правди сила знову була з нами!

(Роман Нічік)

Ведучий 2. Так, як не можна забувати своїх рідних і близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це першооснова. З неї ми вийшли, до неї ми прийдемо. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні землі, ні роду, ні пам’яті.

Ведучий 1.  Кожне покоління, кожна нація пишається своїми видатними людьми. Вони – камертон свого часу, що задає тональність життя суспільства, постійно піднімають планку суспільних діянь і прагнень.

В історії нашої держави теж залишили свій слід тисячі видатних особистостей, які жили в різні епохи й уславилися в різних сферах діяльності. Серед них — державні діячі та полководці, церковні ієрархи та підприємці, науковці та інженери, архітектори та художники, письменники та спортсмени, композитори та музиканти, діячі театру та кіно.

Презентація:                                                                       Слайд 2. Соломія Крушельницька .(Відеофільм) Українська оперна співачка, педагог. За життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Федір Шаляпін.  Успіхи Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва.

В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України^.

 

Слайд 3. Гнат Лукашевич. Хімік – технолог і підприємець. Світильник, у якому світло утворюється внаслідок згоряння гасу. Гасова лампа була винайдена 1853 року у Львові місцевими аптекарями Яном Зегом та Ігнатієм Лукасевичем. Широко використовувалась у другій половині XIX століття, майже вийшла з ужитку з розвитком електричного освітлення у першій половині XX ст. Тепер уживається у неелектрофікованих районах, дачниками і туристами . (до створення електричної лампи  Едісоном залишалось ще більше чверть століття) . 

 

Слайд 4.Микола Амосов (06.12.1913-12.12.2002)

Український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАНУ, директор Інституту серцево-судинної хірургії. 6 грудня 2013 року вся світова громадськість відзначила 100 років від дня народження одного з найвідоміших в світі кардіохірургів, який порятував життя десяткам тисяч людей, талановитого вченого, який зумів власним життям поставити експеримент щодо можливостей та витривалості людини, основоположника біокібернетики в Україні, письменника, який одержав широке визнання в Україні та за кордоном, - Миколи Михайловича Амосова.

На знак поваги до нього ЮНЕСКО оголосила 2013-й роком Миколи Амосова. А його ім’я поряд з Гіппократом, Пироговим, Кохом, Фрейдом, Бехтерєвим у списку ста великих лікарів людства. Якщо зібрати всіх пацієнтів Амосова разом, отримаємо населення невеликого міста. А якщо порахувати всіх, кого врятували його учні, створений Амосовим інститут - скільки їх? Область? Країна? Він автор близько 400 наукових праць. Під його керівництвом захищено 35 докторських і 85 кандидатських дисертацій. Його відданість медичній науці та хірургії, любов до людей, глибока ерудиція завжди будуть взірцем для медичної громадськості, для всіх, хто працював поряд, спілкувався з ним і знав його.

 

 

 

Слайд 5. Ілля Мечніков.(Відеофільм)

(15 травня 1845 Харківська область, Україна – 15 червня).  Отримав Нобелевську премію з медицини  у 1908році, разом з Паулем Ерліхом, за відкриття фагоцитозу (процес, під час  якого спеціальні клітини крові і тканин організму (фагоцити) захоплюють і перетравлюють тверді часточки ). Ним було організовано першу в Україні і Російській імперії бактеріологічну станцію. Протягом 28 років він завідував лабораторією Пастерівського інституту. І. І. Мечников створив першу вітчизняну школу мікробіологів, імунологів та патологів.

 

   Слайд 6.Зельман Ваксман.

(20 липня 1888 року в містечку Нова Прилука на Вінничині- 16 серпня 1973 року в Вудс-Хоул (штат Массачусетс). Біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології й медицини 1952 року «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу й врятував життя десятків тисяч людей. У 1932 р. Американська національна асоціація з питань туберкульозу звернулася до Зельмана Ваксмана з проханням з’ясувати причину явища руйнування паличок туберкульозу в ґрунті. Вчений був добре знайомий з теорією антагонізму між мікроорганізмами, автором якої був харків’янин І.Мечников. Тому Ваксман висунув думку, що на палички Коха діють микроби-антагоністи, що живуть у ґрунті.Упродовж чотирьох років учений досліджував методи лікування людських хвороб і створив стрептоміцин, який після кількох літ випробування почали застосовувати.

 

Слайд 7.Іван Піддубний.

(Народився 8 жовтня 1871 на Полтавщині в селі  Красенівці  поблизу  Золотоноші, у багатодітній родині селянина, помер Україна – 8 серпня 1949, Єйськ, Росія) – український борець.

Він почав  свою спортивну кар’єру у 1900 році і виступав впродовж сорока років.  Іван був шестикратним чемпіоном  світу. Його називали чемпіоном чемпіонів.. Козацький рід батька славився силачами, а материні прадіди Науменки – довгожителями. У 18 років пішов на заробітки, щоб одружитися з дочкою заможного селянина Оленкою . Працював вантажником у Севастополі в фірмі "Лавас", у 1895 році фірма переїхала до Феодосії. Там Іван дізнався від земляків, що Оленку батько видав за багатія.  Ось тоді у старовинній Кафі Піддубний вперше вийшов на килим цирку і почав працювати.

Слайд 8. Євген Патон.

Патон Євген Оскарович (1870 -1953) — збудував найбільший міст в Європі, всесвітньовідомий учений в галузі мостобудування і зварювання, заслужений діяч науки України, Герой Соціалістичної Праці, академік. Мости – це завжди великі і невтомні трудяги, в яких немає ні свят, ні вихідних. Вони працюють цілодобово, за будь-якої погоди і пори року. Багато іх залишив у спадок нащадкам Євген Оскарович Патон. Та є у Києві один міст – Паркоковий, зведений у далекому 1904 році, дивовижно романтичний, легкий і вишуканий, його знають як Міст Закоханих. Йому належать проекти більше 100 мостів, а найвідомішим його творінням є міст Патона в Києві через Дніпро.

     Слайд 9. Олег Антонов .

Легендарний авіаконструктор (1906–1984) Людина, яка створювала найбільші в світі транспортні літаки. Це він - батько Київського конструкторського бюро, яке вже багато років носить його ім'я. Роки не в силах стерти з пам’яті його незвичайно яскравий і привабливий образ. «Видатний авіаційний конструктор», «неординарний керівник», «яскрава особистість», «людина з великої букви», «художник», «письменник», «спортсмен» — це не просто перерахування окремих сторін особистості Олега Костянтиновича, це епітети, які вражають нас своєю різноманітністю і в сукупності дають рідкісний приклад виключно насиченого життя. Олег Костянтинович з однаковою увагою ставився і до великим, і малим робіт, що проводились під його керівництвом: всі творчі завдання для нього були однаково важливі. Одночасно з літаками він створив серію суцільнометалевих планерів А-11, А-13, мотопланер А-13М, рекордний А-15. «Руслан» став останнім літаком, створеним під безпосереднім керівництвом О. К. Антонова. 

Слайд 10. Ігор Сікорський.(Відеофільм)

Після еміграції в США  в 1991 році він заснував авіабудівну  компанію Sikorsky .

Він розробив перший американський гвинтокрил, в якому задіяв ротор, що використовують в більшості сучасних гвинтокрилів. Всесвітньо відомий авіаконструктор, творець гелікоптерів, увійшов у світову історію авіації як автор перших у світовій практиці авіабудування багатомоторних літаків та гелікоптерів.л7 Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954–1955 роках, був S-58. За своїми характеристиками він перевершував усі гвинтокрили першого покоління. Його численні модифікації експлуатувалися як у військових, так і в цивільних цілях майже в п’ятдесяти країнах світу. Кілька країн купили ліцензії на їх виробництво. Багато цих машин використовують і донині.

 

Слайд 11.Сергій Корольов.(Відеофільм)

Засновником практичної космонавтики був  теж українець Сергій Корольов, який народився в Житомирі у 1907році у родині вчителів. С.П. Корольов – піонер освоєння космосу. Під його керівництвом створено багато геофізичних і балістичних ракет, запущені перші у світі міжконтинентальна балістична ракета, ракета-носій “Восток” та її модифікації, здійснені польоти космічних кораблів, зокрема, вперше в історії пілотованих людиною та з виходом людини у відкритий космічний простір; створені перші космічні апарати серій “Місяць”, “Венера”, “Марс”, “Зонд”, штучні супутники “Електрон”, “Блискавка-1”; розроблений проект космічного корабля “Союз”. Корольов виховав численних послідовників – учених та інженерів.

 

 

    Слайд 12.Леонард Клейнрок.

Клейнрок  народився в Нью-Йорку 13 червня 1934 році,  його батько був родом з України. У 1961 році Леонард Клейнрок описав технологію, здатну роз­бивати файли на частини та передавати їх різними шляхами через мережу. У 1962 році він запропонував концепцію, що базується на двох основних ідеях: відсутність центрального комп'ютера — усі комп'ютери мережі рівноправні; пакетний засіб передачі файлів через мережу (packet switching theory). Має вагомий внесок  у  розвиток комп′ютерних  мереж і розвиток ARPANET в Лос-Анджелесе мережі, що була попередником Інтернету. Його  праці  до теперішнього часу використовують в роботі  сучасного Інтернету.

Ведучий 1.  І сьогодні ми робимо крок до осягнення нашої історії саме через призму сприйняття їх життя й діяльності, бо своїми подвигами й ділами вони прославили українську землю. До таких велетнів української нації належать І.Мазепа, В.Івасюк, М.Амосов, І.Миколайчук, В.Лобановський. Вони любили свою Батьківщину і свій народ, прагнули бачити його щасливим, хоча далеко не кожному з них удалося втілити свої задуми в життя. Можна не погоджуватися з їхнім баченням світу, поглядами, конкретними діями, проте ми маємо знати і пам’ятати їх. В них перетинаються різні часи — минуле, сучасне і майбутнє. Історичний досвід підказує нам, що ми маємо навчатися у минулого і вміти діяти в сьогоденні заради майбутнього.

 

Ведучий 2. 

 Країна Героїв, забутих й відомих,

Що націю нашу створили в цілом.

Багато імен нам з дитинства знайомих,

Та є ще й такі, що лишились в булом.

Але їх присутність дає нам наснагу,

Бо все для країни робили вони.

В часи лихоліття давали відвагу,

Тож справжні вони України сини.

(Роман Нічік)

(Звучить Пісня А.Скряна « Сам собі країна»)

Викладач . Ось ми і перегорнули останню сторінку нашого історичного журналу. Спадщина наших попередників може стати тим джерелом, з якого черпатиметься наснага для нашого подальшого життя. Минуле навчає сьогодні як жити всім нам заради майбутнього.

Живе Україна в боях і повстаннях,

У славі козацькій, у лавах УПА

В геройському чині, в кривавих змаганнях

Живе незнищенна, міцна і свята.

(Зорян Добровольський)

(Звучить пісня «Моя Україна» (Слова Ю.Рибчинського, музика Н.Петраша)

Наказ на майбутнє: Шануйте тих, хто зберігав культуру

І мову солов’їну в тяжкий час,

Та пісню нашу, та літературу,

Щоб зараз мали націю ми в нас.

Шануйте й тих, хто згинув задля цього,

Та в пам'яті залишив слід навік,

Хто наше слово відтворив з нічого,

За що його на страту кат прирік.

Шануйте, бо без нашої поваги

Залишимось без пам'яті в ніде.

Це спогади нам нададуть наснаги,

Та й в забуття народ наш не піде.                                             (Роман Нічік)

 

Богда́н Сильве́стрович Сту́пка (27 серпня 1941, смт Куликів, Львівська область, Українська РСР — 22 липня 2012, Київ, Україна) — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель», за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України(2011) Протягом 1999—2001 років був міністром культури і мистецтв України.

2001 року після смерті Сергія Данченка, Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син, Остап, грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька.

(Відео, вірш «Крила»)

 

 

 

Віта́лій Володи́мирович Кличко́ - український боксер, політик, громадський діяч, меценат, учений-педагог, член громадської ради журналу «ЄвроАтлантика», Герой України. З 5 червня 2014 року — Київський міський голова. З 25 червня 2014 року — Голова Київської міської державної адміністрації

До 5 червня 2014 року — народний депутат України 7-го скликання, голова фракції політичної партії «УДАР» у Верховній Раді.

Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу (двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO(1999—2000 роки), WBC (2004—2005 роки та 2008—2014 роки), The Ring (2004—2005 роки). Срібний призер чемпіонату світу з боксу серед аматорів за версією AIBA (1995 рік). Єдиний боксер, якому вручили пояс «Вічного» чемпіона світу у важкій вазі за версією WBC. Триразовий чемпіон України з боксу серед аматорів. Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (1995 рік). Старший брат професіонального боксера, чемпіона світу за версіями IBF, IBO, WBO і WBA.

Лідер партії УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка.

Депутат Київської міської ради (до грудня 2012 року), голова фракції «УДАР Віталія Кличка»; член палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи; голова правління благодійної організації «Фонд братів Кличків» (з серпня 2003 року); член Національного олімпійського комітету України (з червня 2005 року). Представник програми ЮНЕСКО «Освіта для дітей у нестатку» (з 2000 року). Колишній радник Президента України (2006 — 2008 роки).

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту, магістр Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Управління суспільним розвитком».  

Я́на Олекса́ндрівна Клочко́ва (нар. 7 серпня 1982, Сімферополь, СРСР) — українська плавчиня, чотирикратна олімпійська чемпіонка на дистанціях 200 та 400 метрів, срібна призерка — 800 метрів. Перемоги здобула на Літніх Олімпійських іграх 2000 та 2004 років у комплексному плаванні; срібну медаль — 2000 року.

Спортсменка тренувалася в Ніни та Олександра Кожухів.

У березні 2009 року на спеціально скликаній прес-конференції Яна Клочкова оголосила про закінчення любительської спортивної кар'єри. Член Президії Федерації плавання України.

Наприкінці літа 2015 відпочивала в анексованому Крим

 Ліна Костенко – приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за президентсва Януковича. Зараз вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори. Ліна Костенко має чимало регалій, хоча вони для неї нічого не значать. Вона – почесний доктор Чернівецького національного університету (2002); лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1987, за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність"); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.

Ліна Костенко вміє відмовляти не тільки колегам: вона відмовилася і від премії "Золотий письменник України", не пояснивши нічого жодним словом, і від звання Героя України, яке хотів їй вручити Ющенко, а фраза "Політичної біжутерії не ношу" стала мало не афоризмом.

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви

Матвіє́нко Ні́на Митрофа́нівна (Ємільчинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — українська співачка, народна артистка України з 1985, Лауреат Державної премії УРСР ім.Т. Г. Шевченка, 1988, Герой України. Член Спілки кінематографістів України (1989). У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII сторіччя. співпрацює з відомими вітчизняними композиторами сучасності. Вона зіграла в телевиставах («Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди»), художніх фільмах («Солом'яні дзвони», «Пропала грамота»), в радіовиставах («Політ стріли», «Кларнети ніжності»).  З великим болем висловлюється щодо війни в Україні, називаючи її не патріотичною, а братовбивчою, критично та емоційно висловлюється на адресу нової влади.

Чесно кажучи, важко навіть уявити, щоб якась пісня, нею заспівана, не була красивою. Здається, навіть якусь непримітну пісню вона може виконати так, що послухаєш – і серце захолоне. Здається інколи, що через її голос сама країна, земля наша себе виказує, висловлює, озвучує. І підноситься, і нас, хто в цім світі живе, за собою підносить. Так співала ця жінка колись, так вона і зараз співає. І ми – слухаємо. І прислухаємося. І підносимося.

Звучить пісня «О, роду наш красний!»

 Підсумки

Викладач 1: на завершення хочу сказати: яка прекрасна наша земля, які талановиті наші люди! Шануйте працю цих людей, підтримуйте і розвивайте їх починання. Велике прагнення знань завжди буде притаманне українському народу. Адже це був рух уперед, до кращого майбутнього.

Викладач 2. Я вважаю, що сьогоднішнє свято було досить насиченим. Багатьом з вас інформація була новою, але дуже корисною. Бажаю вам теж бути гідними синами і доньками нашої держави! Слава Україні!