Українознавство 8 клас

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ТА ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЗАЧИНАТЕЛІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І МОВИ.

І. П. Котляревський - зачинатель нової української літератури на теренах Полтавщини, «енциклопедист життя українського народу», один із перших аматорів української драматургії. Він встиг за своє життя стати визначним письменником, самовідданим педагогом, талановитим режисером та здібним офіцером.

І. П. Котляревський народився 9 вересня І769 р. в Полтаві, в сім'ї дрібного чиновника-канцеляриста. Дитинство майбутнього письменника проходило в повсякчасних злигоднях. Нерідко доводилося вдовольнятися одним шматком хліба й ходити босим, але жива й весела вдача допомагали йому переносити домашні не-статки. З дитячих років виявилась у нього охота до читання й пильність у заняттях.

Близько 1794 р. І. П. Котляревський розпочав літературну діяльність, взявшись за переробку в бурлескному стилі Вергіліївої "Енеїди". Вже перші розділи "перелицьованої" "Енеїди" поширювалися в рукописних списках і набули чималої популярності серед читачів.

Багато сил і енергії віддав І.П.Котляревський культурному піднесенню Полтави; особливо цікавила його справа організації місцевого театру. Протягом кількох років (1818—1821) Котляревський був директором Полтавського театру.

Поема "Енеїда" вперше побачила світ у Петербурзі 1798 р. без відома автора, з ініціативи і на кошти багатого конотопського поміщика М.Парпури, який жив тоді в столиці й займався видавничою діяльністю, відаючи друкарнею Медичної колегії. Поема вийшла під назвою "Малороссийская Энеида в трех частях" з присвятною сторінкою "Любителям малороссийского слова усерднейше посвящается". Друге видання "Енеїди" з'явилося в Петербурзі 1808 р., трете, тепер уже підготовлене автором і доповнене четвертою частиною, з’явилася 1809 р. Повний текст поеми під назвою "Виргилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И.Котляревским" був опублікований в 1842 р. в Харкові, вже після смерті письменника.

У перших десятиліттях XIX ст. роль літературних центрів належала Полтаві й Харкову. Саме тому початковий період нової української літератури називають полтавсько-харківським. З Полтавою пов'язана творча діяльність одного із засновників нової

літератури — Івана Котляревського, автора славнозвісної «Енеїди

» та п'єс «Наталка Полтавка» й «Москаль-чарівник». Спадщина Котляревського викликала цілу низку наслідувань, представлену переважно творами другорядних авторів, іноді навіть говорять про «школу Котляревського» і «котляревщину».

«Наталка Полтавка» — п’єса написана 1819 року, якій судилося стати першим твором нової української драматургії.

Жанр: соціально-побутова драма

Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть.

Новим етапом у літературному процесі була творчість Тараса Шевченка. Завдяки його «Кобзарю» епохальним став 1840 р. Наклад збірки – 1000 примірників, кожний вартістю один рубль сріблом, розкупили за два тижні в Петербурзі. До неї входило вісім поетичних творів, написаних з дотриманням романтичних канонів. За життя Т. Шевченка його твори під назвою «Кобзар» виходили ще й 1844 р. та 1860 р.

Завдяки поезії Т. Шевченка в українській свідомості героїчною епохою став період козацтва. Поезії періоду «Трьох літ», зокрема «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Заповіт», надихали вірити в можливість існування України як окремої держави. Довгий час Шевченків «Заповіт» виконували як неофіційний український гімн. Непересічна біографія кріпака, який став відомим поетом і художником та був засланий у солдати імператором Миколою І, сприяла створенню культу Тараса Шевченка. Водночас багато дослідників вважають, що Тарас Шевченко був першим, хто сформулював українську національну ідею та через свої поетичні твори зробив її надбанням для українства.

Основні жанри нової літератури.

Бурлескно травестійна поема це— один із різновидів бурлескної, гумористичної чи сатиричної поезії, у якому твір серйозного чи й героїчного змісту та відповідної форми переробляється, «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів.

Байка - літературний жанр; короткий, зазвичай віршований розповідь, в алегоричній формі, що сатирично зображує людські поступки та відносини

Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історично-героїчного чи соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом .

Сентименталізм — це літературний напрям, в якому письменники-сентименталісти прагнули відтворити світ чуття простої людини, і викликати співчуття до героїв у читачів.