Умови пророщення насіння

Тема уроку: Умови проростання насіння.

Цілі уроку:

Освітні:

Сформувати й систематизувати знання про умови проростання насіння;

Встановити залежність життєдіяльності насіння від умов середовища.

Розвивальні:

Розвивати знання про умови проростання насіння, загальні біологічні поняття, переконання у природному характері біологічних явищ і їх матеріальній обумовленості;

Розвивати знання техніки експерименту, вміння спостерігати за процесом проростання насіння, фіксувати результати, працювати з різними інформаційними джерелами, перевіряти на практиці правильність теоретичних знань;

Розвивати інтелектуальні вміння: спостерігати, аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки.

Виховні:

Виховувати почуття відповідальності, акуратність, точність, зацікавлене ставлення до навчання, пізнавальний інтерес до предмету.

Обладнання:

Насіння гарбуза, вівса, чашки Петрі, хімічні стакани, презентація на тему "Умови проростання насіння" колекція насіння.

Підготовча експериментальна частина уроку:

Створюються експериментальні групи учнів, перед якими вчитель ставить цілі, знайомить із теоретичними матеріалами, методикою постановки й проведення експерименту.

За 10 днів до уроку експертні групи учнів під керівництвом учителя закладають досліди, що демонструють умови, необхідні для проростання насіння. У процесі експерименту учні спостерігають за проростанням, визначають залежність між умовами та результатом, готують виступи у відповідності з завданнями.

 

Групи вивчають:

Необхідність води й повітря для проростання насіння;

Вплив температурних умов на проростання насіння;

Вплив кількості запасних поживних речовин на проростання насіння;

Вплив глибини загортання насіння в ґрунт на проростання;

Вплив світла на проростання насіння.

                                         Хід уроку:

1. Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: "У мене є все. Я маю стати красивим, великим, зеленим, як мій батько. Поки що – спокій. І я поки щасливий, а світ навколо хоч і тісний, але живий". Бесіда.

3. Актуалізація опорних знань.

Учні пишуть диктант із елементами відкритого тексту

Орган насіннєвого розмноження (1). Насінина розвивається з (2)

Зародок насіння складається з (3) (4) (5)  Плід розвивається з (6)  Стіна плоду – це (7)  Захищає насінину від пошкодження (8)   Запас поживних речовин знаходиться у (9) (10)   Рослини, які мають у насінині дві сім’ядолі, об’єднані в клас (11)   Рослини, які мають у насінині одну сім’ядолю, об’єднані в клас (12)

Ключові слова: корінець, насінина, насіннєвий зачаток, стебельце, насіннєва оболонка, брунька, сім’ядолі, ендосперм, зав’язь, околоплідник, однодольні рослини, дводольні рослини.

Учні перевіряють правильність відповідей, виставляють собі оцінку залежно від кількості правильних відповідей.

4. Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя.

У 7-му класі ми почали вивчати розділ біології – ботаніку, науку про рослини. З кожним уроком ми дізнаємося все більше інформації про рослини, і сьогоднішній урок – не виняток

Продовження уроку:

4. Пояснення нового матеріалу

Учитель:

Ми знаємо, що рослини починають своє життя із насіння. Але як створити умови для проростання насіння? Які фактори необхідні для цього процесу?

Що потрібно, щоб із маленького твердуватого насіння почало розвиватися рослина? Чи потрібне для цього повітря? Чи потрібна вода, і в якій кількості? Якою має бути температура ґрунту та повітря?

На ці питання ми спробуємо відповісти.

На попередньому уроці учні отримали завдання з’ясувати, що таке "всхожість" та що таке "проростання". Учні дають свої відповіді .

Факт із історії:

"Під час відкриття гробниці Тутанхамона було знайдено багато цінностей, багатий інвентар, а також мішок із насінням, яке пролежало кілька тисяч років. І яке ж було здивування, коли це насіння проросло!"

Учні виступають та пояснюють, скільки часу насіння може зберігати свою життєдіяльність (додаткове завдання).

Проростання насіння – це справжнє диво, і зараз ви в цьому переконаєтеся.

Демонстрація відео

Відео супроводжується поясненням:

Під час проростання насіння першим з'являється маленький корінець. Щоб вийти назовні, він розриває насіннєву оболонку.

Далі у зародку насіння починається активний ріст стеблинки. Вона проростає під землю, утворюючи петельку, яка поступово розпрямляється і виносить на поверхню тонке зелене стебло.

З'являється паросток, із якого виростає доросла рослина, здатна до розмноження, і процес повторюється.

 

Учні пояснюють явище геотропізму (додаткове завдання).

 

5. Практична частина

Учитель:

"А як же виростити здоровий паросток, повноцінний і міцний? Відповідь на це питання шукали експерти – практики Ця група розповість..

. Учні отримали проєктне завдання десять днів тому: проростити насіння, провести спостереження відповідно до заданих умов і зробити висновки.

Виступ першої групи експертів

Ми досліджували, чи потрібні вода та повітря для проростання насіння. Для цього у першу склянку ми помістили сухе насіння гарбуза і соняшника. У другу склянку насіння залили невеликою кількістю води, забезпечивши доступ повітря. У третю склянку насіння повністю залили водою, щоб шар води не пропускав повітря.

Через шість днів результати були такими:

У першій склянці насіння залишилося без змін.

У другій склянці з’явилися корінці.

У третій склянці насіння загнило через відсутність доступу повітря, а вода набрала неприємного запаху.

На основі експерименту ми дійшли висновку: насіння проростає лише за наявності води та доступу повітря. Вода потрібна для розчинення запасів поживних речовин, що містяться в ендоспермі чи сім’ядолях, і забезпечує початковий ріст зародка.

Учень пояснює потребу рослин у воді

Додаткове завдання.

Проростання насіння – це надзвичайно дивовижний процес, що завжди викликає захоплення. Про силу проростання насіння яскраво розповідає література.

Наприклад, у творі К. Паустовського «Чорне море» читаємо:

«Пароплав був розламаний. Носова частина відділялася від кормової, і обидві частини хиталися на якорях. Трюми були заповнені горохом. Подивіться, яку силу він має! Океанський пароплав розриває навпіл!»

Чи справді це можливо? Якщо так, то чому?

Пояснення учнів (додатковий матеріал): сила набухлого насіння є дуже великою і може досягати 30 кг на 1 см³.

Якщо залишаються сумніви щодо сили насіння, зверніться до слайду 18.

Виступ другої групи експертів

Вплив температури на проростання насіння

Ми провели експеримент із теплолюбною рослиною – гарбузом. Одну частину насіння помістили в тепле місце з температурою +20 °C, іншу – в прохолодне, з температурою +5 °C. Через п’ять днів спостерігали результати: у теплі насіння швидко дало корінці, а згодом і стеблинки, тоді як у прохолоді насіння лише слабо «проклюнулося».

Висновок: під час пророщування насіння необхідно враховувати температурні умови й знати, за якої температури проростає те чи інше насіння.

Учень наводить додаткові відомості про вплив температури на рослини. Діапазон коливань температури, за яких може проростати насіння, залежить від місця походження. Південні рослини більш вимогливі до тепла, тоді як північні здатні витримувати нижчі температури.

Питання: Які рослини вирощують із насіння в Україні?

Висновок: Без води насіння не проросте, без повітря – згниє. Без тепла проросте, але повільно.

Що ще потрібно рослині для проростання?

Виступ учнів (додатковий матеріал):

Найбільші насінини належать веєрній пальмі а найменші – орхідеям .

Характеристика цих рослин: розмір насіння не впливає на розміри дорослої рослини. Наприклад, величезне червоне дерево починає своє життя з крихітного насіння розміром лише 1,5 мм.

 

 

Висновок: Ось така цікава й дивовижна природа насіння!

Виступ третьої групи експертів

Експерти пояснюють значення прислів’я:

"Від поганого насіння – не чекай доброго племені"

Ми досліджували вплив кількості поживних речовин на проростання насіння.

У першу чашку Петрі помістили насіння гарбуза повноцінне, з двома сім'ядолями, у другу — насіння, у яких видалили одну сім'ядолю. Через п'ять днів насіння з двома сім'ядолями успішно проросло, з'явилися корінці, стебельця та сім'ядольні листки. В другій чашці лише частина насіння з однією сім'ядолею проросла, а в непророщих насінин зародку не вистачило поживних речовин для проростання. Потім ми посадили пророщене насіння в ґрунт: у перший стакан — проросток, отриманий з повноцінного насіння, у другий — проросток із насіння з видаленою сім'ядолею. Перший проросток був здоровим, міцним, розвивався набагато швидше. Другий — маленький і слабкий. З експерименту зробили висновок: розмір проростка залежить від запасу поживних речовин у насінні. Чим більше речовин, тим більший проросток. Для посіву слід відбирати великі, здорові насінини.

Виступ четвертої групи.

Вплив глибини загортання насіння в ґрунт.

Для експерименту ми взяли насіння гарбуза і посадили його в ґрунт на різну глибину. В першому стакані насіння було поміщене на більшу глибину, ніж вимагають правила загортання, у другому

— згідно з правилами, на глибину до трьох сантиметрів. У першому випадку насіння довше сходило, в другому — швидше, і проросток розвивався швидше.

При посадці насіння необхідно враховувати:

1. Глибина загортання залежить від розміру насіння:

а) чим крупніше насіння, тим глибше його садять;

б) дрібні насіння загортають у ґрунт не дуже глибоко, а деякі навіть сіють на поверхні ґрунту, легенько присипаючи їх шаром ґрунту не більше 2 мм;

в) великі насіння садять на глибину до 5 см;

г) насіння середнього розміру садять на глибину 2-3 см.

2. Глибина загортання насіння залежить від якості ґрунту.

В піщаний ґрунт насіння садять глибше, ніж у щільний глинистий, оскільки піщаний ґрунт більш пухкий, ніж глинистий, він швидше втрачає вологу та висихає. У глинистому ж ґрунті вологи достатньо, але вже на невеликій глибині повітря в ньому стає дуже мало. У глинистому ґрунті проросткам важко пробиватися на поверхню до світла. Ми знаємо, що світло необхідне рослинам для процесу фотосинтезу , а чи потрібне світло для проростання насіння?

Послухаємо експертів п’ятої групи .

Для експерименту одночасно посадили насіння вівса в двох горщиках. Один горщик помістили в темний шаф, другий залишили на світлі. Через п’ять днів насіння зійшло з однаковою швидкістю як на світлі, так і в темряві. Таким чином, з експерименту можна зробити висновок, що схожість насіння не залежить від наявності світла, особливо це стосується насіння з темною оболонкою, оскільки вона не пропускає світло. Деякі насіння проростають тільки на світлі. Це насіння череди, тютюну, насіння рослин, які ростуть у надмірно зволожених місцях, болотах. Однак для більшості насіння наявність світла не є обов'язковою.

Висновки з експериментальної роботи робить вчитель. Учні фіксують їх у зошитах.

Тепер ми знаємо, які умови потрібні для того, щоб отримати здоровий і міцний проросток.

Які причини можуть бути перешкодою для проростання насіння?.

5. Узагальнення вивченого матеріалу.

Завдання. Уявімо, що вашим батькам потрібна консультація з питань насіння. Їх цікавить, що важливо для рослини для проростання і що необхідно для її росту.

Необхідно встановити відповідність між процесами життєдіяльності рослин і необхідними для них умовами:

Проростання насіння:

а) волога  б) тепло   г) повітря д) вуглекислий газ     і) світло є) кисень

 

Ріст рослин:

а) тепло   б) волога   г) повітря    д) вуглекислий газ     і) світло

6. Підводимо підсумок.

 

Якою була наша мета??

Як ми досягли мети?

Чи будуть корисними отримані  знання  у житті?

 

Оцініть свою роботу на уроці, поставте собі оцінку. Вчитель називає активних учнів, відзначає їхні заслуги (аргументованість висловлювань, глибину наукових знань, активний пошук, грамотну, красиву мову).

Рефлексія

Підкресліть на аркуші одне слово в кожній парі:

>Важкий — Легкий

> Скучний — Цікавий

> Непонятний — Понятний

> Звичайний — Неймовірний

> Ненужний — Потрібний

> Нелюбимий — Улюблений

Домашнє завдання . Опрацювати теоретичний матеріал пар.