Урок - Муза Кохання Сторінками поетичної збірки І. Я. Франка «Зів’яле листя»

 

Урок - Муза Кохання

Сторінками поетичної збірки І. Я. Франка «Зів’яле листя»

Мета. Донести до учнів красу і глибину почуттів Франкової душі, навіки залишену ним у «жмутках» збірки «Зів’яле листя»; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення власних вражень від прочитаного; виховувати культуру почуттів, естетичних смаків, любов до поезії.

Тип уроку. Формування компетентностей

Обладнання. Портрет, виставка творів, музичне оформлення,інсценізація,медіа-

                         ресурси, плакат-гронування « Грані творчості».

Хід уроку

Вступне слово вчителя. - Іване Яковичу! Сьогодні Ви знову зустрічаєте нас теплим поглядом своїх замріяних очей. Ви невтомний каменяр, співець свободи , борець за правду і життя. Ви наша гордість і слава, всеосяжний геній.

  Що ми знаємо про Вас?

І. Актуалізація опорних знань учнів.

П’ятихвилинний інтелектуальний марафон

1. Докажіть, що І. Франко геній української нації.
2. Скільки збірок поезій видав І Франко?
3. Яким віршем відкривається збірка «З вершин і низин»? Визначити « серце поезії».
4. Чи збулися мрії поета?

5.Яким був І. Франко у повсякденному житті? Зв’яжіть із біографією.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Ми продовжуємо знайомитися із поетичною спадщиною і. Франка . До цього ми знали його як поета-борця, поета-протестанта . Сьогоднішній урок дасть змогу вам відкрити іншого Франка
• Виходячи з теми уроку, що очікуєте дізнатися.

Учень читає вірш «Якби я знав чари…»

• Це теж Іван Франко. Ніжний, відвертий у своїх почуттях. Така вже доля поетів – жити і вмирати, любити і страждати привселюдно. Порадував І. Я. Франко нас, шанувальників, своєю музою – збіркою поезій « Зів’яле листя» .Важко знайти у світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими негодами і нещасливим коханням.

 

 

 

• Вивчаючи біографію  Франка, ми говорили про любов у нелегкому житті поета, а сьогодні присвятимо урок його інтимній поезії, розкриємо світ почуттів і пристрастей, через діалоги з літературою та мистецтвом дізнаємося про характер збірки та її структуру, про відгуки після виходу .
• Що ж означало для І. Франка  кохання?
• А це були «хвилини, в котрих я любив…, були, може, найкращі в моєму житті – жаль тільки, що були це заразом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не в радості.»
• Це слова самого автора, і вони, на мою думку , найдоречніше розкривають зміст сьогоднішнього уроку.
• Знайомлячись з неперевершеною красою інтимної лірики поета, протягом уроку працюєте над проблемними питаннями:

1. Свідченням чого, на вашу думку, є вірші  збірки : слабкої волі чи сили духу поета.
2. Чому Франко назвав збірку ліричною драмою?

Учні поділилися на групи і отримали завдання:

- пошуковці-дослідники: що стало поштовхом до створення збірки;

- історики-літературознавці: дискусії щодо написання та виходу збірки;

- аматори-театрали: виразне читання поезій за вибором учнів;

- група творчого натхнення.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

     Звучить тиха мелодія.

Слово вчителя.

• Кружляють у тихому сумному осінньому повітрі листочки, на яких закарбовано подих провісниці суворої зими. І як апофеоз людських почуттів, трагедія нерозділеного кохання відлунюється в рядках Франкового «Епілогу» збірки:

             Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,

             Розвійтесь, як тихе зітхання!

             Незгоєні рани, невтишні жалі,

             Завмерлеє в серці кохання

• Зів’ялі листочки…- це образ алегоричний, автор визначає цього як завмерлеє в серці кохання.

        «Се мого серця драма…»

• Що ж спонукало І. Франка до написання ліричних творів та видання збірки «Зів'яле листя»? Над цим питанням працювали пошуковці-дослідники.Їм слово.

1.Як і кожна людина, І. Франко мріяв про велике кохання, про гарну і вірну подругу свого життя. І, мріючи, він створив собі ідеал кохання і коханої. Його дівчина повинна бути вродливою, щирою і розумною,передових поглядів, щоб стала для нього і чарівною коханою, і вірною подругою, і надійним товаришем.

 

 

 

Але доля розпорядилася по-іншому. В особистому житті Франко не був щасливим. Глибину своїх почуттів розкрив поет у поезіях збірки «Зів'яле

листя», яку сорокарічний випустив у світ у 1896 році і назвав її ліричною драмою.(показує перше видання збірки).

2. Збірка складається з трьох «жмутків», з трьох в’язок почуттів, зміст яких – життя і невдале кохання ліричного героя. Перший жмуток – це поезії 1886-1893р., що передають глибокі почуття палкого, але нещасливого  кохання; другий жмуток – це поезії 1895р., що оспівує кохання і красу природи, деякі вірші написані у народнопісенній манері; третій жмуток – це поезії 1896р., в яких звучить безнадія, «стелиться в безодню шлях»

3. Перше видання збірки вийшло з передмовою автора, у якій вказано, що в основу збірки в деякій мірі лягли матеріали із щоденника юнака, що пішов із життя через нерозділене кохання. У 1911р. Франко підготував друге видання, написавши знову передмову, в якій висловив надію, що й теперішнє покоління знайде в душі зовсім не песимістичними тонами.

Доповнення вчителя:

-Річ у тім ,що Франко фактично був самотнім у своїй праці і боротьбі. Заздрили його таланту, про нього поширювали плітки, перекручували думки й  висловлювання. Він був надто великою постаттю, надто талановитим, багато знав і не приховував. Часті переслідування, третє ув’язнення. Усе це знесилило поета. А фатальне кохання, яке охопило серце поета в сорокарічному віці, не принесло нічого, крім страждання і мук, довершило тяжку втому. Душа вимагала спочинку. Можливо, «зів’яле листя» поезії Франко прикладав до болючого серця, щоб рана зажила. Вірші для нього були ліками… І ось збірка побачила світ.

- Яка ж була реакція критиків на вихід цієї збірки? Діалог  з літературою провели історики-літературознавці.

1.Із виходом збірки у світ з’явилися різні відгуки про автора. Недруги підхвалювали поета, радіючи, що цією збіркою він ніби покінчив з громадською поезією і перейшов на мотиви журби, кохання і свого «я».

2. Друзі теж не розуміли його, засуджували і звинувачували у слабодухості. На мою думку, поет оцими своїми віршами, цими зів’ялими листочками не показав слабість духу, а навпаки розкрив  красу і глибину людських почуттів.

3. Високу оцінку збірці дав М. Коцюбинський (зачитує).

Учитель. Тричі поетові « являлася любов» - і тричі кохання було нещасливим. Це було його особистою драмою. Слово аматорам-театралам.

Поезія і Музика – дві великі Музи.

Виходить учень в образі Франка, запалює свічку, сідає за стіл, щось пише, потім у задумі читає вірш.                      

 

                             Тричі мені являлася любов

                             Одна несміла, як лілея біла…

                              ……………………………….

 

 

У цей час виходить дівчина, сідає на стілець:

• Першим і найсильнішим коханням була дочка священика Ольга Родкевич. У ній поет бачив не лише кохану, а й товариша по боротьбі і творчій праці.
• Десять років горіло надією їхнє кохання. Їх розлучили важкі обставини Франкового життя та воля Ольжиного батька, який не хотів віддати дочку заміж за переслідування поліцією, як не благодійного. Примусили Ольгу вийти заміж за іншого. Франко відчув себе спустошеним.

( Учень читає вірш «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти» (на фоні музики)

Учень в образі Франка продовжує:

                                 Явилась друга гордая княгиня,

                                  Бліда, мов місяць, тиха та сумна…

Виходить дівчина:

• Велике враження було у Франка від зустрічі з полькою Юзефою Дзвонковсь-

кою. Вона стала другою Франковою зорею. Після Ольги Рошкевич Юзефа була саме тією жінкою, яка б могла йти поруч. Стати його дружиною. Вони писали один одному листи. Франко просив її руки, але отримав відмову. Спочатку думав, що їх роз’єднує її гордість та аристократичне положення. А згодом дізнався, що вона була хвора на сухоти.

(Учень читає вірш «Не знаю, що мене до тебе тягне»).

На екрані фото Ольги Хоружинської  (фрагмент фільму).

Учитель: Подруга на все життя. Жінка , котра була доброю матір’ю чотирьох дітей, вірною дружиною, невтомною помічницею. Вслухайтесь у теплоту слів, які присвятив поет своїй дружині. А хіба не захоплюють такі рядки:

                                           Спасибі тобі, моє сонечко,

                                             За промінчик твій – щире словечко!...

• Але …життя має свої пороги.

Учень в образі Франка читає далі:

                                             Явилась третя – женщина чи звір?

                                              Глядиш на неї – і очам приємно…

Входить третя дівчина в гарній сукні, похапцем відкриває конверт, дістає лист, з хвилюванням читає:

                                               За що , красовице, я так люблю тебе,

                                                Що серце трепеться в грудях несамовито,

                                                Коли проходиш ти повз мене гордовито?

                                                За що ятужу так, і мучаюсь, і терплю?

Повільно зминає листок, продовжує тримати його в руках. Сівши на стілець, вона відкидається назад і дивиться вдалечінь :

• Це була поштова співробітниця Целіна Зигмунтовська, яку побачив поет і закохався, хоч ніколи до неї не наближався. Вона твердила, Франко її постійно переслідував. Пізніше  поет зізнався, що саме через цю жінку з’явилася збірка .

(учень читає вірш «За що, красовице, я так люблю тебе».

 

 

 

 

Учитель. – Бринить душа поета, виливаючи свої почуття  Вслухаймось у бентежну мелодію Франкового слова.(учні читають поезії із збірки).

-Поряд із образом коханої  присутній образ ліричного  героя. Яким ви його уявляєте? (відповіді учнів).

• Однак не слід ототожнювати Франка із ліричним героєм. Поет підносить на небувалу височінь свого героя, співпереживає з ним.
• Звернемось  до нашого проблемного питання. Тож на вашу думку свідченням чого є поезія збірки: слабкого чи сильного духу. Чому Франко назвав збірку ліричною драмою? (відповіді учнів).
• Чи забриніли струни вашого серця?(слово надається групі творчого натхнення).

1.Учні зачитують написані твори-експромти «Твоє нерозділене кохання».

2.Метод гранування – визначити творчі грані генія України.(співець кохання,

 лірик високої проби, поет-майстер, ніжний лірик, поет творчої наснаги…)

IV.Рефлексія.

-Діти, чи збулися ваші очікування?

-Що ж ви візьмете з нашого уроку в життєвий вирій?

V.Оцінювання.

Учитель..-.Ось і збігли непомітно хвилини уроку. Перегортаючи сторінки збірки, ви разом з поетом переживали, розділяли його страждання. Тричі кохання завдавало поетовому серцю щастя і горе, радощі і муки. Мабуть це закономірно, таке воно кохання – з трояндами і терном на шляху.(до портрета поета ставимо троянду й гілочку терену).

VI.Домашнє завдання

. Написати твір-роздум «Кохання… Яке воно?».