Урок-дискусія. Людина є мірилом усіх речей. Музейна педагогіка. Хто такі козаки?

                                                       Людина є виміром всіх речей.

                                          (Урок – дискусія в співпраці з музеєм.)

Тема. Хто такі козаки? Що вони робили? Де жили? Що їли?

Мета. Дати дітям можливість критично мислити, зрозуміти хто такі українські козаки, їхня роль в суспільному житті держави Україна. В формі гри вияснити, які продукти споживали козаки. Зрозуміти, що таке козацький похід. Разом з вчителями кінної школи, зварити справжній козацький куліш.

Цей урок може проводитися, як перший в навчальному році. Для цього вчитель з музейним працівником знаходять відповідну локацію де буде проходити навчально-ігрова частина уроку. В нашому випадку це був берег ставка, де живуть лебеді. Зранку діти з батьками збираються біля школи. Коли всі готові вирушаємо під козацький марш в похід до ставка.  Можу сказати з власного досвіду, що діти були щасливі йдучи і співаючи під музику козацького  маршу. Ця частина була актуалізацією для подальшої роботи. Прийшовши до ставка діти з батьками сідають на травичку в коло.  По центру сідає музейний працівник, який одітий  в костюм козака. І в формі бесіди спонукає дітей до критичного мислення.

                                        -В якій країні ми живемо?(Україна).                                                                                                -А які ви знаєте символи нашої держави?(Гімн, герб і прапор)

-Що символізує гімн? ( Це пісня мужності, відданості, козацька слава)

-А що означає герб?(ВОЛЯ)

Що символізує прапор? (Це пшеничне поле і голубе небо нашої країни)

-А як ці символи називають в народі? (державні)

-А чи знаєте ви народні символи України? (рослинні, побутові, пісенні)

Батьківська криниця, мамина колискова, бабусина вишиванка, дідусева казка, верба, калина, чорнобривці…

-Що зараз відбувається в нашій країні? (війна) Так, діти, страшна війна. В якій гинуть наші молоді хлопці і дівчата, діти, старенькі люди.                                                            -Як ви думаєте, за що вони гинуть? (За нашу рідну землю). А для чого нам ця земля? (Бо наші предки її любили, обробляли, леліяли її. Завжди свою землю захищали від ворогів, бо вона є нашим оберегом, земля дає нам сили, наснаги, вчить любити і оберігати все навколишнє, людей, природу.

-А чи знаєте, яке було військо, що в давнину захищало наш український рід від ворогів? (козаки) А хто такий козак? (Козаки́ — «це збірна назва козаків в Україні та в порубіжних державах з кінця XV століття; слово „козак“ на письмі вперше вжито в „Початковій історії монголів“ (1240 р.) у значенні людини самітної, не зв'язаної ні з домівкою, ні з сім'єю»; учасники самоврядних чоловічих військових, згодом і територіальних громад, спільнота людей такої самоназви, що з 15 століття фіксуються джерелами у степах Східної Європи, зокрема Подніпров'я, на теренах Дикого поля (Великого лугу, Дніпровського пониззя).

-На вашу думку, яке було основне завдання козаків? (відповіді дітей, батьків і присутніх). Хоча вважається, що основним заняттям козаків була військова справа, при більш уважному дослідженні помічаємо, що козаки та їхні нащадки встигли себе проявити практично в усіх сферах суспільного життя, яке відоме за військово-прикладною сферою (охорона й патрулювання торгових шляхів, морські рейди на чайках проти турецького флоту в Криму та Чорному морі, захист українських земель від татарських «полювань на рабів», участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав), а також у ремісництві, полюванні, землеробстві, науці тощо. Серед козаків зустрічаємо людей доволі творчо і нестандартно мислячих (господарників, вчителів, художників, музикантів, вчених, філософів, економістів, священнослужителів).

А чи знаєте як називаються штани, які носили козаки? (Шаровари)             У XVII—XVIII століттях шаровари набули особливого поширення в середовищі козацтва.

Шаровари увійшли у вбрання козаків Запоріжжя. Козацькі шаровари були відносно вузькими, на відміну від дуже широких шароварів турецького типу, що побутували у запорожців, мали клиноподібну вставку із 2-х трикутних клинів. Холоші з'єднувалися під кутом, що робило штани широкими у кроці, а  кінці звужувалися, аби їх легко можна було заправити у халяви чобіт. Затягували шаровари в поясі очкуром зі шнура або тасьми, протягнутим крізь очкурню (гашник), і зав'язували попереду на рівні розпірки. Завдяки зазначеним конструктивним особливостям та способу носіння такі штани були зручними як в кінному, так і пішому строю. Стройові козацькі штани шилися з простого товстого сукна - звичайного «свитного», габи або грубого, товстого фабричного польського чи німецького сукна. Підбивали штани грубим полотном «хрящем». По боках в розпірки швів вшивалися прорізні прямокутні кишені з того ж полотна

-А що козаки їли, готували, якій їжі давали віддавали перевагу?

В раціоні переважали крупи, риба. М'яса, молока були мало, бо худобу козаки не тримали, та й городиною не займались. М'ясо, сметану, молоко добували в походах, або купували у селян.

А давайте ми зіграємо з Вами гру «Козацька кухня». Зараз ми поділимося на команди і станемо  козацькими кухарями. Перед кожною командою є відеречко з крупами ( кукрудза, квасоля, пшениця). Посортуйте їх.

 Гра «Перетягування канату»

Участь в цій грі приймають команди хлопчиків і дівчаток, Дітей і батьків.

-Але яке головне було завдання козаків? ( Захищати і охороняти нашу рідну землю)

-Що для цього вони робили? (Вони ходили в походи)

-А давайте і ми з Вами підемо в похід до сучасних козаків.

Діти з дорослими вирушають в похід до кінної школи «Дім конячки»

Вчителі цієї кінної школи одягнені в козацький стрій, показують для дітей і батьків джигітовку(скачка на коні під час якого наїзник виконує гімнастичні і акробатичні трюки, військово-прикладний вид кінного спорту) Діти і дорослі з великою цікавістю спостерігали за козаками на конях.

Козацький куліш.                                                                                                                              Куліш був традиційною їжею запорізьких козаків, адже його легко було приготувати в умовах військових походів у металевому казані, підвішеному над багаттям. Густий наваристий «козацький куліш» із м'ясом варили в полі під час збирання врожаю й заготовки сіна на зиму.

За допомогою кінної школи діти з батьками під керівництвом справжніх козаків, варять куліш на вогнищі.

                                               Після чого свято «Козаків» продовжується. Де всі учасники смакують приготовленим кулішем, співають пісень, декламують вірші

.