Опис досвіду роботи вчителя початкових класів

Опис досвіду роботи

вчителя початкових класів

Запорізької гімназії № 31

Леміш Ніни Геннадіївни

Тема досвіду: «Виховання толерантної, компетентної, свідомої, творчої особистості, здатної до самореалізації у різних сферах життєдіяльності».

Якщо хочеш виховати в дітях сміливість розуму,
інтерес до серйозної інтелектуальної роботи,
самостійність як особистісну рису, вселити
в них радість співтворчості, то створюй такі умови,
щоб іскорки їхніх думок утворювали царство думок,
дай можливість їм відчути себе в ньому володарями.
Ш.А. Амонашвілі

Сфера застосування: шкільний колектив (учні, педагоги, батьки)

Актуальність: Нині ми є свідками і учасниками процесів, які безпосередньо пов’язані з реформуванням змісту освіти - впровадження Державних стандартів початкової та базової повної середньої освіти. Умови сучасного життя, зростаючий об’єм інформації вимагають, щоб школа готувала учнів, які уміють самостійно добувати знання, виділяти головне, швидко орієнтуватися у конкретній ситуації. Інформаційна цивілізація потребує людину, яка не лише володіє знаннями, а спроможну оптимально орієнтуватися у потоці нової інформації, вибрати з неї потрібну й оперативно застосувати її на практиці, адаптивну, здатну творчо вирішувати проблеми. Отже, у сучасності продуктивно, повноцінно та щасливо може вибудувати власне життя творча компетентна особистість.

Велику роль у вирішенні цих завдань відіграє початкова ланка школи. Я переконана, що творчість дає людині можливість актуалізувати свої потреби, інтереси, здібності, знаходити форми прояву індивідуальної активності. У зв’язку з цим все більшої теоретичної і практичної значущості набуває залучення учнів до творчої діяльності, створення необхідних умов для формування творчої компетентності школярів. Розвиток кожного учня як творчої особистості у навчально-виховному процесі, є можливим та оптимальним на основі активної творчої діяльності школярів.

Значущими в розглядуваному аспекті є твердження філософа М. І. Алексєєва, який вважає, що творчій діяльності людину можна навчити, оскільки вона не є генетично запрограмованою, тобто даною від народження. Але вчений зазначає, що їй вчаться не теоретично, не шляхом засвоєння науки про творчість, а практично, на досвіді. З цією метою "потрібно з перших кроків діяльності ставити людину в такі складні (неоранжерейні) умови, за яких вона вимушена долати труднощі, вести боротьбу з протиріччями...". Водночас така активна освіта не лише сприятиме розвитку учня як толерантної, творчої, свідомої особистості, а допоможе глибокому, усвідомленому засвоєнню ним учбового процесу.

Перед педагогом-вихователем постає завдання створювати педагогічні умови для всебічного розвитку життєздатної особистості. Проте, у кожному класі, з кожним вихованцем  будуть складатись особливі відносини, вибудовуватись власна виховна система, адже, кожна дитина-неповторна, а, значить, унікальні і шляхи дорослішання.

Сьогодні набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів всіх учасників виховного процесу:

-                     вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності;

-                     суспільства, зусилля якого спрямовуються на моральний саморозвиток особистості;

-                     держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами-патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі.

Не забуваймо, що рушій суспільства - творча людина, кожна на своєму місці. Якщо ж її можливості не реалізовуються, якість життя падає. Тож, культуру нації творить культура особистого духу.

Наукові концепції та теорії:

-         Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних. [4]

-         Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. [4]

-         Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад, до порушення прав людини чи маніпуляцій та спекуляцій. Те, що порушує загальнолюдську мораль, не повинно сприйматись толерантно. [4]

-         До проблеми розвитку творчих здібностей особистості, організаційно-методичного супроводу процесу його впровадження у своїх працях зверталися відомі вчені, педагоги та науковці нашої країни та країн зарубіжжя: В.Барко, І.Матюша, С.Соловейчик, П.Тронько, А.Тютюнников, В.Чорноус та ін. Питання формування творчої особистості та принципи творчої активності учнів досліджували: П.Авачов, В.Андреєв, Д.Зербін, Т.Ільїна, М.Данилов, В.Дружинін, В.Колітов, Г.Костюк, В.Матюшкін, В.Моляко, Г.Полякова, В.Рибалка, О.Савченко, С.Сисоєва та ін. Великого значення в організації роботи з розвитку творчих здібностей учнів початкової школи , у яких розглядаються питання теорії та практики навчання, виховання і розвитку дітей мають праці: Ш.Амонашвілі, Ю.Бабанського, Г.Ващенка, В.Сухомлинського. Особливості формування творчих якостей учнів під час проведення занять у гуртках розкривають: Г.Александровська, Н.Литвинова, І.Прус, Я.Треф’як, Т.Цвірова та ін.

Основна ідея: Наш клас – територія рівних можливостей. Різноманітність – ресурс для розвитку. Необхідно допомогти кожній дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови, у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме духовно, творчо та інтелектуально.

Технологія реалізації ідеї:

     Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Критичне мислення спирається на отримання інформації, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в навколишньому інтелектуальному середовищі. Ця технологія допомагає виховувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, слухати та чути інших.

     Використання інноваційних форм роботи та застосування сучасних педагогічних технологій: метод проектів, робота учнів за авторською програмою, спільний звіт, інтегровані групи за інтересами, особистісно орієнтовані технології співробітництва, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів через діяльність гуртків психології, хореографії та образотворчого мистецтва, діалогові, тренінгові технології, проблемне навчання, інформаційно-комунікаційні тощо, що сприяє реалізації поставлених  завдань  та втіленню в життя ідей життєтворчості.

     Упровадження інтегрованої освіти в загальноосвітні навчальні заклади створює нову модель освітнього процесу, що будується на досвіді толерантних стосунків між усіма учасниками навчально-виховного процесу, дає змогу не лише отримати  якісну освіту, а й сформувати високий рівень культури міжособистісних стосунків завдяки створенню доброзичливих  взаємин між дітьми незалежно від фізичних, психологічних, соціальних та інших  відмінностей.

Форми, методи, прийоми, засоби виховної роботи

Для мене, вчителя із достатньо великим досвідом роботи в початкових класах, визначальним у роботі є педагогічний такт і толерантність. Атмосфера взаємин в учнівському колективі доброзичлива, позитивна, спокійна, уважне сприйняття кожного, незалежно від фізичного чи розумового розвитку, привітне ставлення – порада, діяльність, способи дружньої взаємодії – шлях до зростання кожної особистості. Діяльність класного керівника, на мою думку, повинна бути спрямована на кожного з вихованців – таких різних, але ж таких яскравих і цікавих, талановитих і здібних особистостей.

За 24 роки майже безперервної практики моєї педагогічної діяльності в першій половині дня, під час навчальних занять, і в другій, у групі продовженого дня, виробився особливий стиль спілкування з дітьми та їх батьками:

     Не забороняти, а спрямовувати

     Не управляти, а направляти

     Не змушувати, а переконувати

     Не обмежувати, а надавати свободу вибору

       Виховна діяльність класного керівника є важливою і відповідальною, тому намагаюсь проводити виховні години в атмосфері добра, взаємодопомоги, взаємоповаги, доброзичливості, толерантності. Найголовніше – за цікавою формою роботи має бути глибокий і продуманий зміст. У роботі з вихованцями застосовую активні та інтерактивні методи виховання, технологію педагогічної підтримки та партнерства, що дає не лише позитивні результати, а й створює особливу атмосферу тепла і розуміння. Девіз нашого класу: «У нас немає «ти», у нас немає «я», ми – єдиний клас, ми – одна сім’я».

В процесі роботи, на ряду з традиційними, я використовую інноваційні форми виховної діяльності:

• Методика «Кубування»

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напрямку мислення.

Цю методику можна застосовувати під час проведення виховних годин, бесід різної тематики, для виявлення проблем в класному колективі і пошуку шляхів їх подолання.

• Методика «Джигсоу» (мозаїка)

1. Учні класу об’єднується у постійні групи.

2. Текст поділяється учителем на частини.

3. Кожна частина тексту вивчається певною експертною групою.

4. Робота експертних груп. Вивчають свою частину.

5. Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

Діти люблять працювати в групах, так їм легше висловлювати свої думки; склад таких груп достатньо мобільний, тому є змога спробувати себе в різних ролях.

• Методика «Інтерв’ю»

Читання тексту та фронтальна робота над ним.

2. Далі працюють два учні – кореспондент та респондент.

• Методика «Сенкан»

Розвиває здатність узагальнювати, систематизувати інформацію схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формулювати їх декількома словами. Це вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Сенкан – це вірш, який складається із п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.

Форма сенкана:

1-й рядок – тема (іменник);

2 -й рядок – опис (прикметник);

3 -й рядок – дія(дієслово), пов’язане з темою;

4- й рядок – ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного;

5- й рядок – перефразування сутності(синоніми, узагальнення, підсумок).

• Ділові ігри; тренінги; робота учнів та їхніх батьків у творчих групах

В ході підготовки будь-якого виховного заходу, чи це Новий рік, чи святкування Дня іменинника, чи родинне свято, я формую мобільні творчі групи, які складаються з дітей і батьків. Кожна з них отримує своє доручення. Наприклад, перша група – декоратори, вони готують декорації до свята; друга – звукооператори, добирають музику для вистави; третя – візажисти, що допомагають акторам підготуватися, завершити свій образ. І діти, і батьки з задоволенням приймають участь у такій роботі.

• Етичні бесіди; відвідування спектаклів, кінофільмів, концертів; інсценування

З великою радістю мої вихованці відвідують концертний зал ім. Глінки та виїзні концерти акторів. Можливо, саме завдяки цьому вони залюбки складають власні сценарії, а їхні захоплення,  улюблена справа – це акторська гра на сцені. Наприклад, під час підготовки новорічного спектаклю на сучасний лад «Попелюшка», сценарій якого розробив тато моєї учениці Діденко В.С., кожен учень отримав свою роль, яку власне сам і обрав, і відчув себе справжнім актором. Слід зазначити, що і діти, і батьки дуже добре справились з поставленими задачами. Адже ми запросили на виставу учнів і батьків паралельних класів. Всі були у захваті!

Театральна педагогіка дозволяє розкрити творче начало  кожного учня,  сприяє глибокому розкриттю дитячої особистості, формує естетичні смаки юних театралів, дозволяє реалізуватися кожному з моїх вихованців, навчає добру, співпереживанню, любові до  прекрасного і, найважливіше, - згуртовує колектив, розвиваючи здібності, підкреслюючи неповторність кожного.

• КВК; робота гуртків; колективні творчі справи; змагання (спартакіади), турніри; виставки, конкурси

В нашій школі вже досить довгий час працюють різноманітні гуртки, які мої діти відвідують з великим задоволенням. Це хореографія, малювання, шашки, волейбол, рукопашний бій. Результати своєї роботи діти демонструють на шкільних святах і лінійках, беруть участь в змаганнях і отримують призові місця не тільки на рівні школи, а й району, міста, області.

• Години спілкування; зустрічі з відомими людьми; екскурсії, походи; обговорення книг; читацькі конференції; свята

З великим задоволенням діти беруть участь  в організації творчих зустрічей. Мої вихованці радо зустріли у стінах рідної школи сучасного українського письменника Сашка Дерманського, зосереджено й уважно вслухалися у його розповіді. Вони завжди з задоволенням беруть участь у популяризації художньої книги, майстерно декламують улюблені поезії.

Любимо ми їздити класом на різноманітні екскурсії як в Запоріжжі, так і за його межами. Протягом 4х років ми побували у багатьох пам’ятних місцях нашого міста, в музеях, на о.Хортиця, в гостях у Запорозьких козаків, у пожежників, на підприємствах «Аква-фонтана», «Пан Круасан», «АВК» та ін. Були в зоопарку Пилишенка, на Панському озері, в замку Попова тощо.

Кожного року ми дружно, разом з батьками, ходимо в похід на Великий Луг, влаштовуємо там спортивні змагання, граємо у футбол, волейбол, футбол, пейнтбол. А потім організовуємо великий пікнік.

Така робота сприяє збагаченню світогляду учнів, розширенню кругозору, розвиває творчу ініціативу, виховує навички етичної поведінки, комунікабельність, толерантність, сприяє зміцненню колективу.

• Методи організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, довір'я, привчання, тренування, створення виховних ситуацій, прогнозування

На мою думку, потрібно кожній дитини створити таку ситуацію, щоб широко відкрилися її нахили, всі приховані грані можливостей учня. Кожна людина неповторна. То ж прагну знайти ключик до кожного з вихованців: добрим словом, порадою, прикладом. Коли до нашого класу, посеред навчального року, прийшли новачки з іншої школи, вони були дуже збентежені і безпорадні. З великим задоволенням мої учні  бігли на перерві допомогти їм приготуватися до наступного уроку, допомагали призвичаїтися до нових лабіринтів  шкільних коридорів, спуститися в їдальню, що знаходиться на нижчому поверсі, і просто поспілкуватися. У цих щирих вчинках, їхній готовності прийти на допомогу і  проявилася  справжня людська гідність: толерантність, турботливість, щедрість. Головне, не втратити оці промінчики людяності, а допомогти їм розгорітися у дитячих серцях сильніше, дужче.

• Психологічні заняття, спрямовані на розвиток когнітивної сфери учнів – пам’яті, уваги, мислення, уяви – та комунікативних навичок

Заняття проходять систематично і регулярно, в другій половині дня, після уроків, у формі ігор, тренінгів. Проводяться за участю нашого шкільного психолога. За своїм змістом вони є реалізацією багатофункціональних технік, спрямованих на розвиток психічних процесів, на формування соціальних навичок і на динамічний розвиток класу. Послідовність вправ планується з урахуванням чергування діяльностей, зміни психофізичного стану дітей (від рухливого до спокійного, від інтелектуальної гри до релаксаційної техніки; від простого до складного). Як правило, в одному занятті використовується від 2 до 4 ігор (вправ). Заключна частина – це своєрідне підбиття підсумків. Для школярів це зазвичай виявлення емоційного стану на кінець заняття. Проводиться обговорення, обмін враженнями, думками.

Діти завжди з захопленням беруть участь у психологічних іграх, розв’язують складні логічні задачі; вчаться толерантності, взаємоповазі.

• Бібліотечні години

Визначна роль у процесі набуття знань із основ наук належить книзі. Навчити дитину любити її, сприймати як життєдайне, невичерпне джерело пізнання світу, знань, прищеплювати навички бібліотечно-бібліографічної грамотності – основні завдання бібліотекарів. Тому частими гостями на наших виховних годинах є представники філії-бібліотеки №20. Вони виховують у моїх вихованцях любов до книги, до читання, знайомлять з українськими народними і державними святами, традиціями, проводять цікаві бесіди з екології в ігровій формі та з подаруночками. Тому дітки радо зустрічають їх у себе в класі.

• Методи формування свідомості особистості: бесіди, лекції, методи дискусії, переконання, навіювання, приклад; участь у соціальних заходах

Виховання моральної свідомості нерозривно поєднане із формування у дітей оцінного ставлення до явищ дійсності, яке виявляється в актах поведінки і служить її мотивом. Завдання вчителя – створювати всією системою засобів виховного впливу такі моральні відносини, при яких би дитина переживала задоволення від того, що вона своїми вчинками, своєю поведінкою приносить радість людям, творить добро для них. Це – азбука морального виховання.

Тому ми з учнями завжди приймаємо активну участь в усіх соціальних акціях, що проводить школа: збір одягу та іграшок для дітей-сиріт з дитячого будинку «Сонечко», для дітей-інвалідів; подарунків, теплих речей, вітальних листівок для солдат АТО; збір кришечок та пластикових пляшок, макулатури тощо.

• Проведення тренінгів, семінарів з батьками

Співпраця з батьками – невід’ємна і дуже важлива частина обов’язків класного керівника. Для себе я визначила такі напрямки роботи:

1.     вивчення сімей учнів, їх виховного потенціалу;
2.     залучення батьків, усіх дорослих членів родини до навчально-виховного процесу як рівноправних учасників;
3.     формування педагогічної культури сучасної сім'ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;
4.     корекція виховної діяльності родин із різним типом сімейного неблагополуччя.

Саме тому організація тренінгів, семінарів  -  одні з пріоритетних напрямків моєї роботи з батьками. Адже формування педагогічної культури сучасної сім'ї — це про­цес виховання і перевиховання дорослих: батьків, інших членів ро­дини, навіть опосередковано дітей, який може бути корисним і не­обхідним навіть тим батькам, які, виховуючи дітей, не відчувають певних проблем.

Я завжди, починаючи з перших зборів, намагаюсь встановити тісний контакт з батьками своїх учнів, побудований на взаєморозумінні та підтримці. Вони завжди є активними учасниками всіх виховних заходів, з задоволенням допомагають у підготовці і проведенні свят. Особливо подобаються наші походи із спортивними змаганнями, рухливими іграми і конкурсами. Тому, якщо і виникає якась проблема, ми швидко разом відшукуємо шляхи її подолання.

Вивчення учнів шляхом психолого-педагогічного діагностування

У дітей молодшого шкільного віку продовжує формуватися прагнення на все мати свою точку зору. У них також з’являються думки про власну соціальну значущість — самооцінка. Вона складається завдяки розвитку самосвідомості і зворотнього зв’язку з іншими людьми, з тими, чиєю думкою вони дорожать. Молодший шкільний вік — завершення розвитку самосвідомості.

Основні новоутворення молодшого школяра — це особистісна рефлексія та інтелектуальний розвиток.

З метою відстеження розвитку особистості та проведення вчасної психолого-педагогічної   корекційно - розвиваючої  роботи, тісно співпрацюю с практичним психологом гімназії.

Так, у 3 та 4 класах проводилось психологічне дослідження розвитку особистості молодшого школяра. У своїй роботі психолог використовувала методику доктора психологічних наук Карпенка З. М. «ДВОР», яка направлена на дослідження вад особистісного розвитку молодших школярів. Опитувальник визначає 9 шкал, що характеризують вади особистісного розвитку: тривожність, імпульсивність, агресивність, схильність до нечесної поведінки, асоціальність, замкнутість, невпевненість, екстернальність, естетична нечутливість.

Так:

І.  Тривожність у дітей проявляється в емоційній вразливості, швидкому (легкому) сплеску емоцій, остраху спілкуватися з незнайомими людьми, плаксивості, нитті. Характеристика дитини, яка має високі показники за шкалою «Тривожність»:

• підвищена збудливість, напруженість, скутість;
• страх перед усім новим, незнайомим, незвичайним;
• невпевненість у собі, занижена самооцінка;
• очікування неприємностей, невдач, осуду старших;
• старанність, розвинуте почуття відповідальності;
• безініціативність, пасивність, боязкість;
• схильність пам’ятати більше погане, ніж гарне.

ІІ.  Імпульсивність — це особливість поведінки людини, яка полягає у схильності діяти за першим спонуканням. Імпульсивна людина поводиться нестримано, піддається ситуативним емоційним поривам, не враховує інтереси інших людей. Висока імпульсивність проявляється у поведінці дитини таким чином:

•  невміння чекати, нетерплячість;
•  здатність легко ображатися;
•  дратівливість, емоційна нестриманість;
•  легке відволікання уваги;
•  безтурботність, легковажність, безвідповідальність;
•  нехіть до тривалої, монотонної роботи; жадоба нових вражень, змін.

ІІІ. Агресивність — характеризується поведінкою, спрямованою на заподіяння фізичної чи психічної шкоди іншій людині, і супроводжується емоційними станами гніву, ворожості, ненависті тощо.

Ознаки високої агресивності:

• впертість, прагнення заперечувати, відмовлятися;
• забіякуватість, дратівливість;
• напади гніву, вибухи злості, обурення;
• намагання образити, принизити;
• владність, наполягання на своєму;
• егоцентризм, невміння зрозуміти інтереси іншого;
• самовпевненість, завищена самооцінка.

ІV. Схильність до нечесної поведінки (нечесність) — передбачає брехню, тобто свідоме утвердження людиною неправди або заперечення того, що відповідає дійсності.

Мотиви виникнення брехні:

• уникання покарання;
• прагнення добитися чогось, чого інакше не отримаєш;
• захист друзів від неприємностей;
• самозахист або захист іншої людини;
• прагнення завоювати визнання та інтерес інших людей;
• бажання не створювати незручну ситуацію;
• уникання сорому;
• захист особистого життя, захист своєї власності.

V.  Асоціальність — свідчення моральної неповноцінності, відсутності вищих соціальних почуттів, виявляється в ігноруванні етичних норм.

Ознаки асоціальності:

• нехтування своїми обов’язками, невиконання обіцянок;
•  прагнення до насолод і гострих відчуттів без обмежень і затримок;
• неприйняття критики, ворожість до людей, які прагнуть тримати дитину в соціально допустимих рамках;
• нестійкість бажань — від бурхливих афектів до нудьги, роздратованість, злість;
• крайній егоїзм, себелюбство, нескромність;
• застосування силових методів вирішення конфліктів;
• користолюбство.

VІ. Замкнутість — порушення особистісного розвитку, яке проявляється у відстороненні від товариства інших людей внаслідок ослаблення емоційного зв’язку з ними.

Ознаки замкнутості:

• уникання товариства інших людей;
• сором’язливість;
• емоційна холодність;
• переважання пригніченого настрою;
• підозрілість;
• незадоволений вигляд;
• недовіра до людей.

VІІ. Невпевненість — переживання людиною своєї неспроможності досягти тих чи інших життєвих цілей, впоратися з певними завданнями внаслідок неадекватно заниженої самооцінки.

Ознаки невпевненості:

• знижений життєвий тонус, песимізм, тривожність;
• почуття провини, самозвинувачення, каяття;
• покірність, смирення;
• намагання догодити;
• відчуженість, заляканість;
• сором’язливість;
• опущені плечі та тенденція до дрібного частого дихання.

VІІІ.  Екстернальність — схильність людини приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам (навколишньому середовищу, долі або випадку). Протилежна якість — інтернальність — схильність до відповідальності за свої дії як результати особистісного вибору.

Ознаки екстернальності:

• невпевненість у власних силах;
• неврівноваженість, гостре емоційне реагування на обставини;
• прагнення відкласти реалізацію своїх намірів на невизначений термін;
• тривожність, острах перед змінами;
• конформність — схильність змінювати свої погляди під впливом оцінок інших людей;
• агресивність, недоброзичливість.

ІХ. Естетична нечутливість — якість особистості, що виявляється у відсутності емоційного відгуку у сприйманні об’єктів, яким притаманна естетична чи художня цінність.

Ознаки естетичної нечутливості:

• надмірний раціоналізм, реалістичність мислення;
• пошук практичної користі;
• схильність діяти за шаблоном;
• бідна уява, слабко виражені творчі здібності;
• емоційна сухість, стриманість душевних поривів;
• прямолінійність суджень, безтактність, схильність до домінування.

Так, за результатами психологічного дослідження вад особистісного розвитку учнів 3-в класу, були такі результати:

• тривожні – 8 чоловік
• імпульсивні — 5 чоловік
• агресивні — 12 чоловік
• схильні до нечесної поведінки – 3 чоловік
• асоціальні — 1 чоловік
• замкнуті — 2 чоловіки
• невпевнені— 5 чоловік
• екстернальні — 4 чоловік
• естетично нечутливі — 2 чоловіки

Діагностика вад особистісного розвитку

Протягом 3 та 4 класів проводився ряд виховних заходів, направлених на коригування певних проблем у розвитку особистості учнів. Так, велику увагу приділяла зниженню дитячої агресивності, замкнутості, імпульсивності, тривожності.

Результати психологічного дослідження вад особистісного розвитку учнів в 4 класі підтверджують, що напрямки виховної роботи вірні і дають певні результати.

• тривожні – 5 чоловік
• імпульсивні— 5 чоловік
• агресивні — 7 чоловік
• схильність до нечесної поведінки – 3 чоловік
• асоціальні — 1 чоловік
• замкнуті — 1 чоловік
• невпевнені — 3 чоловік
• екстернальні — 4 чоловік
• естетично нечутливі — 1 чоловік

Порівнюючи результати за два роки, можна побачити певні зміни на кращу сторону.

Порівняльна діаграма результатів психологічного дослідження вад особистісного розвитку учнів

за період 3 – 4 класів

Звісно, 90%  виховання дитини залежить від сім’ї, батьків. Оскільки мета виховання підростаючого покоління — формування всебічно розвиненої особистості, сім'я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.

Ефективність виховання дітей у сім'ї залежить від створення в ній належних умов. Головна умова сімейного виховання — міцний фундамент сім'ї, що базується на її непорушному авторитеті, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов'язку їх виховання.

Багато уваги у виховній роботі приділяю  формуванню міцного дружнього колективу, тому завжди спираюсь на соціометричні дослідження. Знання соціального статусу члена групи, становище кожного учня в системі міжособистісних стосунків вкрай важливі при аналізі конфліктних ситуацій, організації індивідуальної виховної роботи.

За допомогою соціометрії ми визначаємо угрупування і мікрогрупи в колективі, можемо судити про соціально-психологічну сумісність членів конкретної групи чи в класі в цілому, виявлення "зірок", "лідерів", дітей самотніх чи відкинутих, комунікабельних, популярних в класі, товариських і, навпаки, тих, в кого є труднощі в спілкуванні. Дуже великий вплив на колектив справляють "лідери" і "зірки". Добре, якщо учні з високим соціальним статусом допомагають вчителю і є позитивно спрямованими. Якщо ж вони є учнями негативного спрямування, то вчитель має продумати стратегію І тактику взаємодії з ними з врахуванням їх статусу.

Разом з офіційною структурою спілкування, яка відтворює обов'язкову сторону людських стосунків, у будь-якій соціальній групі завжди є психологічна структура неофіційного чи неформального порядку, яка формується як система міжособистісних стосунків, симпатій і антипатій. Особливості такої структури залежать від ціннісних орієнтацій учнів, їх сприйняття і розуміння один одного, взаємооцінок та самооцінок. Як правило, неформальних структур у класі виникає декілька, наприклад, взаємопідтримки, взаємовпливу, популярності, престижу, лідерства та ін. З цією метою проводжу анкетування серед учнів «Я  і клас» та інші. (Додатки)

Наукові джерела:

    12.Наукові джерелаСухомлинський про життєві орієнтири шкільної молоді // Педагогічна майстерня. – 2015.-№9.-С.31.