Урок "Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин."

Тема: Два типи симетрії як відображення способу життя.  Способи пересування тварин.

Мета уроку: поглибити й розширити знання учнів про симетрію тіла тварин як відображення способу життя; дати характеристику способам пересування тварин та встановити ознаки пристосування їх до пересування; удосконалювати вміння працювати в групах; розвивати творчу активність та критичне мислення учнів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати: учні називають типи симетрії тіла; характеризують радіальну та двобічну симетрію тіла, способи пересування тварин; уміють визначати тип симетрії тіла тварин.

Обладнання: презентація, дидактичний матеріал, відео: https://youtu.be/jFkxgNSDN7w

Тип уроку: комбінований.

ХІД  УРОКУ

І Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

ІІ  Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя

Ліна Костенко писала: «Природа мудра, все створила мовчки», і це є дійсно так. Протягом усієї своєї історії люди черпали знання з природи, яка перебуває на відстані голосу, на відстані погляду і на відстані витягнутої руки. Все, що ми маємо, є у природі навколо нас. Жива природа — джерело натхнення для розвитку науково-технічного прогресу. Ідеї багатьох сучасних пристроїв і приладів людина запозичила у рослинного і тваринного світу.

Звичними стали атомні електростанції, синхрофазотрони, надзвукові літаки, кольорове телебачення, зоряні кораблі, що борознять космічний простір. І все-таки, приймаючи сьогодні як належне всі ці звершення людського генія й нічому не дивуючись, ми не перестаємо захоплюватися творіннями живої природи. Чого тільки немає в її «патентному бюро»! Гідравлічний привід? Будь ласка, у павука. Пневматичний відбійний молоток? Ось він, у земляної оси. Ультразвуковий локатор? У кажана. Реактивний двигун? У кальмара. Точний барометр? У жаби, в’юна, п’явки. Справді, «на вигадки природа щедра». І особливо винахідливими тварини виявилися у способах пересування. Ідея використання знань про живу природу для вирішення технічних завдань належить Леонардо да Вінчі, який намагався побудувати літальний апарат з рухомими крилами, як у птахів, і назвав його орнітоптер. Леонардо да Вінчі писав: «Птах — діючий за математичним законом інструмент, зробити який у людській силі». Основоположник сучасної аеродинаміки М. Є. Жуковський ретельно вивчив механізм польоту птахів і умови, що дозволяють їм парити в повітрі. На підставі дослідження польоту птахів з’явилася авіація. Ще більш досконалим літальним апаратом у живій природі володіють комахи. За економічністю польоту, відносною швидкістю та маневреністю вони не мають собі рівних у живій природі. Щоб у польоті не виникали шкідливі коливання, на кінцях крил у швидколітаючих комах є хітинові потовщення.

Зараз авіаконструктори застосовують подібні пристосування для крил літаків, тим самим усуваючи небезпеку вібрації. Вчені вивчили функцію дзижчалець мух. Під час польоту вони визначають відхилення від горизонтального положення. За принципом дзижчалець був створений прилад гіротрон, застосовуваний у швидкісних літаках і ракетах для визначення кутового відхилення стабільності польоту.

Реактивний рух, який зараз використовується в реактивних літаках, ракетах і космічних снарядах, властивий восьминогам, кальмарам, каракатицям і медузам. Усі вони використовують для плавання реакцію (віддачу) струменя води, який викидається.

Саме це дало підставу назвати кальмарів біологічними ракетами. Інженери вже створили двигун, подібний до двигуна кальмара. Його назвали водометом. У цьому двигуні вода засмоктується в камеру, а потім викидається з неї через сопло; судно рухається в бік, протилежний напряму викидання струменя води. Вода засмоктується за допомогою звичайного бензинового або дизельного двигуна. І це не повний перелік патентів живої природи.

Природа — дивовижний творець і майстер. Усе живе в природі має властивість симетрії.

«…Бути прекрасним означає бути симетричним і пропорційним» (Платон).

Важко знайти людину, яка б не мала хоч якогось уявлення про симетрію. «Симетрія» — слово грецького походження. Воно, як і слово «гармонія», означає відповідність, наявність певного порядку, закономірності в розташуванні частин.

Якщо зверху подивитися на будь-яку комаху і подумки провести посередині пряму (або площину), то ліві і праві половинки комах будуть однаковими і за розташуванням, і за розмірами, і за забарвленням. Адже ми й разу не бачили, щоб у жука або бабки чи будь-якої іншої комахи кінцівки ліворуч були б ближче до голови, ніж праворуч, а праве крило метелика або сонечка було б більшим, ніж ліве. Такого в природі не буває, інакше комахи не змогли б літати.

Симетричність, властиву живій природі, людина використала у своїх досягненнях, винайшовши літак, створивши унікальні будівлі архітектури. Та й сама людина є фігурою симетричною.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

 

ІІІ   Засвоєння нового матеріалу

1. Два типи симетрії як відображення способу життя

Слово вчителя (перегляд презентації)

Симетрія в просторі — це красиве, гармонійне й урівноважене пропорційне співвідношення частин або елементів різних форм предметів, організмів або об’єктів. У просторі навколо нас можна спостерігати дуже багато неживих предметів симетричної форми. Живі організми, як найпростіші, так і складні високоорганізовані, також у своїй будові мають елементи симетрії.

Запитання до учнів:

— Пригадайте з курсу математики, що таке симетрія.

Очікувана відповідь учнів:

Симетрією тіла називають певний геометричний порядок у розташуванні подібних частин тіла.

— Що є елементами симетрії?

Очікувана відповідь учнів:

Елементами симетрії є центр симетрії, лінія (вісь) і площина.

Словникова робота

Площина симетрії — площина, що ділить об’єкт на дві рівні (дзеркально симетричні) частини.

Вісь симетрії — пряма лінія, при повороті навколо якої на деякий кут, менший за 360°, об’єкт збігається сам із собою.

Центр симетрії — точка, що ділить навпіл усі прямі лінії, які сполучають подібні точки об’єкта.

Зазвичай через центр симетрії проходять осі симетрії, а через вісь симетрії — площини симетрії.

Розповідь учителя

Симетрія в біології — це закономірне розташування подібних (однакових) частин тіла або форм живого організму, сукупності живих організмів щодо центра або осі симетрії.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які симетрії тіла характерні для вивчених вами тварин. (Променева (радіальна) та двобічна.)

Технологія «Мікрофон»

— Що таке радіальна (променева) симетрія?

— Як вона проявляється у тварин?

Обговорення відповідей учнів, формулювання поняття.

Радіальна симетрія — форма симетрії, при якій тіло збігається саме із собою при обертанні об’єкта навколо певної точки або прямої. Тобто якщо тварина буде обертатися навколо цієї осі на певний градус, то вона буде збігатися сама із собою. У радіально симетричних істот є верхня і нижня частини, але правої і лівої, передньої і задньої немає.

— Що таке двобічна симетрія?

— Як вона проявляється у тварин?

Обговорення відповідей учнів, формулювання поняття.

Двобічна симетрія — це симетрія дзеркального відображення, при якій об’єкт має одну площину симетрії, щодо якої дві його половини дзеркально симетричні. У тварин двобічна симетрія проявляється у схожості або майже повній ідентичності лівої і правої половин тіла.

 

1 — двобічна симетрія, 2 — променева симетрія

Завдання:

— Наведіть приклади тварин, яким притаманна променева і двобічна симетрія.

— У яких тварин уперше з’явилася двобічна симетрія тіла? (Плоскі черви.)

— Із чим пов’язане формування різних видів симетрії у тварин? (Формування різних видів симетрії тіла пов’язане з певним типом живлення, характером руху тварини та середовищем існування)

— Які особливості середовища існування та характеру руху променево симетричних організмів?

( Променевосиметричні форми пов’язані із середовищем, однорідним за трьома вимірами, та з нерухливим, малорухливим або пасивним характером руху )

— Із чим пов’язане виникнення двобічної симетрії?

( У тварин поява двобічної симетрії тіла пов’язана з повзанням по субстрату (по дну водойми), у зв’язку із чим з’являються спинна і черевна, а також права й ліва половини тіла. Загалом, серед тварин двобічна симетрія більш виражена в активно рухомих форм, ніж у сидячих.)

Розповідь учителя

У тварин із двобічною симетрією один кінець тіла стає переднім і до нього зміщаються ротовий отвір та органи чуття, оскільки цей кінець першим натрапляє на джерела подразнень. Сюди ж переміщається і центр нервової системи — «мозок». Таким чином формується головний відділ тіла. Головна вісь тіла проходить від переднього полюса, де розміщений ротовий отвір, до заднього, де розміщений анальний отвір. Тому єдину площину симетрії можна провести вздовж головної осі тіла, яка поділяє його на ліву і праву половини.

2. Способи пересування тварин

Розповідь учителя

Рух — одна з основних властивостей живих організмів.

Більшість тварин здатні до пересування. І про особливості їх пересування можна багато прочитати або самому провести спостереження. Ось як описував переміщення хамелеона французький натураліст М. Кейн: «Хамелеон — безперечний чемпіон з нерухомості. Він здатний завмерти серед листя на декілька днів, а іноді й тижнів. …Хамелеон виявляє себе тільки під час руху… Він примудряється переміщуватись так, щоб… здаватися нерухомим, б’ючи всі рекорди з уповільнення рухів. Бургундський слимак поруч із ним виглядає гоночним болідом. Будь-який рух хамелеон розбиває на тисячу невловимих субрухів, фіксуючи їх на кожному міліметрі, наче при уповільненій зйомці. Спочатку ледь-ледь переміщується передня лапка — зависає, наче мацаючи повітря, потім у тому ж ритмі опускається на обране місце, після чого кігті надійно впинаються в дерево. Потім настає черга задньої лапки і так далі. Тільки коли всі кінцівки надійно укріплені, хамелеон дозволяє перенести хвіст на нову позицію».

Пересування, тобто здатність переміщуватися з одного місця на інше,— одна з найважливіших ознак переважної більшості тварин і відіграє величезну роль у їхньому житті.

Технологія «Мікрофон»

— Яке значення має пересування в житті тварин?

Пересування сприяє активному відшукуванню їжі та її захопленню. Тваринам, здатним до швидкого пересування, легше захищатися від несприятливих умов існування, від різних ворогів. Крім того, завдяки переміщенню відбувається розселення виду, захоплення нових територій з дещо відмінними умовами життя.

— Які ви знаєте способи пересування тварин? (Плавання, повзання, лазіння, ходіння, біг, стрибання, літання, планерування.)

«Мозковий штурм»

— Які основні причини вироблення у тварин різних способів пересування?

Обговорення відповідей учнів.

Розповідь учителя

Особливо різноманітними є способи пересування наземних чотириногих тварин. Переважна більшість їх може не тільки ходити, а й бігати, стрибати, плавати, деякі планерують. У них спостерігаються різні види ходи (алюру): дуже повільний, швидкий або повільний рисеподібний крок, швидка рись, інохідь, галоп.

Найповільніший вид ходи — це крок, при якому тварини по черзі дуже повільно спираються на три або чотири ноги, виносячи одну з них уперед. Так рухаються, наприклад, черепахи. Невипадково повільність їх пересування увійшла у приказку. За годину вони проходять приблизно 400 м. Але навіть серед плазунів є тварини, які пересуваються дуже швидко. До них належать багато ящірок — мешканців відкритих просторів (степів, пустель, напівпустель). Такі ящірки не повзають на череві, а бігають на витягнутих ногах з високо піднятим черевом.

За швидкість пересування деякі з ящірок одержали відповідні назви: прудка ящірка, швидка ящірка. До швидкобігаючих належать агами, пісчана, такирна та інші круглоголівки, наземні види ігуан, справжні ящірки та ін. Для них характерне пересування швидкою риссю, а деякі з них при швидкому бігу підіймають передні кінцівки і рухаються лише на задніх (деякі ігуани, південноамериканські ящірки-бігуни тощо).

Найшвидшим видом пересування є галоп. Він характерний для деяких ссавців: майже всіх копитних, хижаків, зайцеподібних.

Завдання  

— Схарактеризувати способи пересування тварин за планом:

1. Спосіб пересування.

2. Приклади тварин, здатних до такого способу пересування.

3. Спосіб життя тварин.

4. Особливості будови тварин, пов’язані зі способом пересування.

I  — плавання.

II — повзання.

III  — лазіння.

IV  — стрибання.

V  — літання.

VI — планерування.

Запитання до учнів:

— Які способи пересування характерні для ваших домашніх тварин?

ІV Узагальнення і закріплення знань

 Гра «Ланцюжок».

Перший учень називає тварину, другий — спосіб переміщення, який їй притаманний, третій — коротко характеризує ознаки пристосування тварин до способу пересування, четвертий — наводить приклади інших тварин, яким характерний такий самий спосіб пересування.

 Розглянути зображення тварин та встановити тип симетрії тіла кожної з них.

 

«Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

V.  Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф  32

2 Підготувати повідомлення на тему «Незвичайні покриви тварин».