Урок " Філософське осмислення загальнолюдських цінностей (за кіноповістю Олександра Довженка „Україна в огні”).

                    Міністерство освіти і науки України

              Тур’я – Реметівська ЗОШ   І-ІІІ ступенів 

 

 

 

 

 

 

       Філософське осмислення

загальнолюдських цінностей       (за кіноповістю Олександра Довженка „Україна в огні”).

 

      Урок – філософське дослідження

 

 

 

 

 

                                                                  Учитель української мови і

                                                                                              літератури

                                                                 Мегела Антоніна Іванівна 

 

 

                                                    Опорний план – конспект уроку  

                         Філософське  осмислення загальнолюдських цінностей

                        (за кіноповістю Олександра Довженка „Україна в огні”)

Проблемне питання:     У чому суть загальнолюдських цінностей?

 

Проблематика твору             1.Проблема національної самовідданості людини і народу.             2 .Морально-етичні проблеми.             3.Філософська проблема.

Три аспекти духовного                 виміру

Висновок. Люди повинні шанобливо ставитися один до одного, до свого роду, народу,           батьківщини, до її минулого і сьогоднішнього, дбати про гармонію своєї душі із навколишнім світом.

 

національний		морально-етичний		філософський
національна гідність,  патріотизм, любов до роду, любов до народу, любов до батьківщини		доброта, повага до людини,   вміння прощати,   здатність на щире почуття		гармонія душі і світу цінність  життя, боротьба добра із злом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Філософське осмислення загальнолюдських

               цінностей

               (за кіноповістю О. Довженка „Україна в огні”)

Мета:      розвивати  в  учнів  уміння аналізувати  літературні

             образи,    визначати     морально-етичні     проблеми,

             виробляти      вміння        проводити         філософські

             дослідження,  розвивати  творчу  уяву   і   аналітичне

             мислення; виховувати національну гідність, повагу до

             людини, до батьківщини.

Тип уроку: урок-філософське дослідження.

Обладнання: портрет письменника, виставка творів     О.Довженка, виписки із словника, опорний    план-  конспект.                     

                                                  В передчутті божественної миті                     

                                                  Ми  мусимо    іти     на  каяття,          

                                                  Щоб наші душі, правдою умиті,  

                                                  Наповнилися  Світлом за життя .

                                                                           Микола Руденко

 

 

 

                                         Хід уроку

 

І.Мотивізація навчання. Оголошення теми  і  теми  уроку.

Учитель.  Чи задумувалися  ви  колись  над  тим, як  композитор

   створює  музику, як  художник  малює  картину, як  поет пише    поезію? Напевно  кожен би  хотів хоч трохи проникнути у  таїну

таких процесів творення    прекрасного,   вічного.  Хоча,     якщо

добре подумати, то  кожна      людина  є,    свого роду,   творцем

(ліпить, малює, пече пиріг, вишиває і т.д.) Кожен із вас є, певною мірою,  філософом також. Звернемось до  словника.

Що означає це слово?

(учитель із учнями аналізують записані на дошці слова)

( запис на дошці)

Філософ – мислитель, що розробляє світоглядні питання.

Хіба ви ніколи в житті не задумувались над суспільними

Проблемами, а над життєвими? Я впевнена , що       кожен

думав,   мислив  про це. Отже  ви   теж  свого  роду є філософами у вузькому розумінні цього поняття. На сьогоднішньому  уроці  ми  продовжуємо  вивчати творчість Олександра Довженка. Я хочу, щоб ви    подивились на цю талановиту людину в трохи іншому ракурсі: не як на письменника, а як на мислителя, який по-філософськи осмислив загальнолюдські цінності на прикладі героїв кіноповісті  „Україна в огні”.

(Учитель формулює тему, мету, епіграф уроку)

 

  Проблемне питання уроку:

 

„У чому суть загальнолюдських цінностей?”

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

─ Яка тема твору?

─ Які проблеми підняв автор у кіноповісті?

─ Який жанр твору?

─ Яка історична правда у творі, а яка художня?

─ Чому кіноповість не сподобалася Сталіну і була заборонена?

 

Учитель. Усі дійові особи-люди однієї епохи, одного часу.

Але різняться вони своїми ідеями, метою.

У Лавріна Запорожця, Олесі, Христі, Кравчини – вижити,

перемогти ворога.

У фон Крауза, Людвіга – завоювати, загарбника.

У Заброди-пристосуватися, прислужитися, відомстити.

Спробуємо визначити загальнолюдські цінності, аналізуючи

вивчити героїв твору, їх характери виходячи із трьох площин-

трьох аспектів духовного виміру: національного, морально-

етичного, філософського.

( на дошці записані проблеми )

1.Проблема національної самосвідомості людини і народу.

Учитель.   Ця   проблема     хвилювала   письменника   давно.

Особливо  виразно  постала  вона  в  його  творчості  воєнного

періоду. У щоденникових записах болісно звучать роздуми про силу національної свідомості і згубність національного

нігілізму. Ось запис із „ Щоденника.”

13.І\/.42. Заговорили про словник український і про історію,

Боже ж ти мій! Двадцять  п’ять  літ  немає  історії  і  нема

словника. Яка  ганьба!  Яка мерзота!  Чия  огидна  рука тут

діяла   і   во   ім’я    чого?    Країна  виховання   безбатченків!

        Безбатченків без роду , без племені. Де ж рости дезертиру, як

         не у нас.

         Або запис наступного дня.

         Єдина країна у світі, де не викладалася історія цієї країни,

         де    історія   вважалася    чимось     забороненим, ворожим          і контрреволюційним,  - це  Україна. Другої   такої країни   на земній кулі нема. Де  ж...плодитися дезертирам, як не у нас. Де рости слабодухим  і  запроданцям, як не у нас . Не вина це дезертирів, а горе. Не судити їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання,  за  духовне каліцтво у  великий час. На   історичне   безпам’ятство   окупованого   народу,   на відсутність у нього „одвічних істин”  (патріотизму, національної гідності) покладає немалі  надії  досвідчений завойовник фон Краузе.(зачитати текст, с.26,28)

Учитель. О.  Довженко  також  називає причину  трагічного

 початку війни. Яку? (с.32,” ...не вистачило у них ні розуму, ні

великості душі... „)

Учитель. Лаврін Запорожець і Григорій Заброда—люди однієї національності, одного народу, землі. Але доля розвела їх по різні сторони барикад.

─ Хто такий Запорожець ?

─ Чому він погодився стати старостою?

─ Як справляється із своїми обов’язками?

─ Які риси йому притаманні?

 ─ Що про нього говорить фон Крауз?(єдина чесна людина на село)

 ─ З якою промовою він звертається до німця?(с. 86)

─  Хто такий Заброда?(с.44)

Учитель. Значення героїчного минулого , його силу показано і в епізоді двобою Заброди і Лавріна(с.49,52;зачитати).

Учитель. Про національну свідомість полемізують і Христя Хутірна із прокурором Лиманчуком. Знайдіть у тексті цей епізод і зачитайте(с.76).

─  Що довелося пережити Христі?(с.55).

─Як вона відноситься до хлопців, які залишили їх в окупації? („Чому вони не вмерли в боях, щоб я плакала й молилася на них, нащо вони кинули нас так легко, де їхня гордість, де їхня мудрість.”с.55).

 Згадайте суд над Христею! Як вона тримається?(с.74).

─ Що говорить Христя про національну свідомість?(с. 76)

─ Хто зумів зрозуміти душевний біль дівчини?(с.77)

─ Який шлях обирає далі Хутірна?  (  Помсту)

─А які риси притаманні Олесі? Яка вона? (Втілення українки)

─ Життєва дорога дівчини?

─ Що веде її із темряви у світло? („Її несла мудра невмируща воля до життя  роду, оте велике й найглибше, що складає в народі його вічність...”)

─ Із якими літературними, історичними постатями асоціюється у вас Олеся? ( Ярославна, Маруся Чурай, Бояриня)

─ Яку настанову дає доні мати – Тетяна Запорожець? (с.46)

(вірити, на падати духом – цього потрібно вчитися усе життя)

─ Яке призначення жінки, за словами Олесі? („Ми жінки роду, треба все перенести, треба родити дітей, щоб не перевівся народ.” – Які глибокі думки! Не за свою долю переживає, а за долю цілого роду вкраїнського).

─ Як Олеся говорить про себе? (с. 78)

(„У мене друга вдача, я м’яка, не войовнича, в мене зло не тримається, все прощаю, як дура, все забуваю. Жити ж треба!”)

Вчитель. Проаналізуйте життєві лінії Олесі і Христі (учні відповідають)

Висновок. Важку дорогу приниження, поневіряння, фізичного і морального болю пройшли дівчата. Одна прощає, забуває все, що довилось пережити, інша – мстить. Олеся знаходить своє щастя, Христя – ні. Чи не закладена тут глибока філософія життя? Подумайте, а може це і є правильно – прощати.

Прощати не просто, це велике вміння, цьому теж потрібно вчитися все життя.

2.Морально – етичні проблеми.

Що таке мораль?

Що таке етика?

     Давайте розвинемо свою творчу уяву. Уявимо себе співбесідниками твору, а деякі учні хай поставлять себе на місце персонажів. Подискутуємо?

     (Учні дають відповіді на запитання, які ставлять до них однокласники).

  1.Фон Крауз

─ На що ти розраховував, коли прийшов у  Тополівку?

─ Як ти ставишся до Запорожця?

─ Які сильні і слабкі сторони українців?

─ Що тебе налякало в цій країні?

  2.Зброда

─ Невже тебе породила земля наша?

─ Чому  ти не поборов кривду у серці і не став на захист Батьківщини?

─ Чому ти так ненавидиш Запорожця?

─ Чому ти став таким?

  3.Христя

─ Тобі боляче за твою молодість?

─ Що нестерпніше – фізичний біль чи душевний? Чому? (с.76)

  4.Олеся

─ Як ти зважилася на такий нечуваний крок?

─ Що б ти побажала сучасним дівчатам?

 5.В. Кравчина

─ Яку роль зіграла для тебе та ніч?

─ Де ти навчився такого шанобливого ставлення до жінки?  (с. 87-88 – зачитати)

  6.Лаврін

─ Чи здійснилась твоя заповітна мрія, як ти думаєш?

─ Чому ти сказав, що судити треба по закону народного лиха?(с. 62)

(Учні висловлюють свої думки про вчинок Левчихи, Лиманчука,  Мини Товченника).

Учитель. Хочу звернути вашу увагу на деякі цитати із твору.

1.”Багато благородної праці, багато ласки, добра і доброї згоди треба збагнути,  знайти і принести в життя, щоб загоїти якось душевні каліцтва і рани людські”.(с.79)

Вдумайтеся.

2.”Боролося безсмертя із смертю!” (с.92)

3.”У цій війні не буде переможців і переможених, а будуть загинулі і уцілілі”. (с.70, Пальма)

Ваші висновки щодо цитат, які прозвучали? (учні висловлюють свої думки).

Висновок! Довженко вірить, що хай і дорогою ціною, але біда навчить, мусить навчити, шанобливого ставлення до людини, її минулого і сьогоднішнього.

IVРозглянемо філософський аспект: які риси літературних героїв набувають загальнолюдської значимості.

Учитель. Філософське поняття „душа” хвилювало і хвилює всіх людей. Чи є вона, душа? Саме „душа” впродовж цілої історії від часів створення світу є ареною боротьби між добром і злом. Ця тема є вічною. Як розв’язують цю проблему українські письменники?

(В.Барка, І. Кочерга, Ю. Яновський. Міліють душі братів, йде переоцінка цінностей, порушено християнський закон „ Не убий!”)

Виступ учениці. ( Тема виступу: „Філософське дослідження поняття „душі” у творі  О. Довженка  „Україна в огні”).

Обговорення.

Учитель. Як „черствість душі” показано в епізоді, коли Кравчина із Запорожцем хочуть відправити поранених. „Велике горе ─  війна – висвітлило людські душі. І стало видно, у кого вона яка?”

(Одні ризикують життям, щоб урятувати інших, а другі – рятують  себе.)

Учитель.  Із якими твердженнями ви абсолютно не погоджуєтесь?

(Учитель допомагає визначити ті моменти, які йдуть у розріз із християнською мораллю. Наприклад:

─ Хіба ненависть  допомагає у вирішенні життєвих проблем?

─ Запорожець радить Христі „впитися помстою”. А хіба тоді справді стане легше? Подумайте! Як учить нас християнська мораль?

─ Запорожець вбиває Заброду! Теж порушена мораль. Хіба можна забирати у людини життя? Ні! Лише один Бог може дати життя людині і забрати його.

(Учні полемізують із цього приводу)

Учитель. Що запало вам у душу? Чому можна і треба вчитися?

Висновок.

1. Бійтеся вакууму душі – байдужих людей, самі не будьте такими.
2. Любіть життя, дорожіть кожною хвилиною, бо втрата часу найдорожча.
3. Цінуйте те, що послала нам природа. Пам’ятайте, що „найбільша мудрість – слідувати за природою, що послала людині щастя забуття лихого в доброму часі”.
4. Вчіться жити, а не плазувати.
5. Вчіться прощати, не чекайте за це похвали, дбайте про доброту своєї душі, про її красу.
6. Будьте оптимістами, йдіть до своєї мети,  дбаючи про гармонію душі і світу.

Вчитель. Можна  ще багато дискутувати. Але давайте зробимо висновок із сказаного і попробуємо дати відповідь на проблемне питання!

(Учні роблять висновки)

─ Для чого людині рід, батьківщина?

─ У чому актуальність твору?

(Все сказане підсумовує  вчитель.)

Вчитель. Суть загальнолюдських цінностей полягає у поєднанні трьох аспектів духовного виміру: національного, морально-етичного, філософського. Все життя людина вчиться бути людиною. Стати лікарем, юристом, шофером, інженером можна за 3-5 років, але при цьому так і не стати людиною. У житті буває і так. Тож будьмо людьми. Дбаймо про чистоту своєї душі, про гармонію, бо від цього залежить стан душі нашого народу. Життя наше нелегке, сповнене важких випробувань і треба знайти в собі сили, щоб у цьому складному світі зберегти мораль, етику. Живіть так, щоб не тільки „ в передчутті божественної миті” душа наповнювалася Світлом. Хай повниться вона Світлом все життя .

 

 

Домашня робота: Написати твір-мініатюру „У чому суть загальнолюдських цінностей?”