Урок " Формування філософського патріотизму засобами художнього слова"

Формування філософського патріотизму засобами художнього слова.

                            «Неосвіченість – ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна»

                                                                          Римський філософ Цицерон

       У сучасному суспільстві освіта набуває особливої значущості, бо покликана забезпечити підготовку учнів до необхідності переосмислення проблем людства.

       Освіта є полі функціональною, проте основним її стрижнем виступає духовна сутність.

      Розуміння художнього образу в сьогоденні є продовженням традиції трактувати слово, як і всі явища матеріального світу, наочно.

      Звернувшись до досвіду можливих практик використання поетичних образів у контексті шкільної програмної повсякденності, ми виявили великий евристичний потенціал щодо уроку, який забезпечує колосальний викид творчої енергії, актуалізує проблему людиноцентризму в її сучасних вимірах, зумовлює її особистісні якості, світоглядчі  і поведінкові пріоритети.

      Саме на уроках літератури є можливість формування філософських понять, роздумів. Особливо характерною стала форма, яка ще в епоху українського барокко отримала назву «емблематична поезія». Типовими для неї були малюнки, до яких додаються короткі пояснення. Зазначу, що в своєму аналізі практики використання емблематичної  поезії спиралась на філософські ідеї Г. Сковороди. Своє відношення до світу короткими поетичними рядками продукувалося  розуміння сутності людини і саме патріотизму. Літературознавче експериментаторство призвело до розуміння того, що творчість учнів наділена винятковою здатністю виховувати мислення. Вона дає розуміння і почуття національної  ідентичності, формує правдивий погляд на українську історію, а головне – виховує національну свідомість. У творчості учнів найчастіше це буває  реалізованим через «філософські години».

       Сутність «філософського столу» полягає в тому, що через центри інформаційного комфорту формулюються визначення поняття патріотизму, тобто тлумачення його продукту особистості та одночасно умовою його формування (додаток 1).

        Отримуючи тематичні малюнки, учні створюють свій варіант відношення до філософії патріотизму. Розмірковуючи над його суттю, вони тісно пов’язують свої філософсько-естетичні погляди з духовними традиціями народу; знаходили розуміння, впливали на розвиток духовності однокласників, що не могло не відобразитись на їх світосприйнятті.

  Ось варіанти, який створили учні:

І. Розкажи мені, будь ласка, про свою країну.

Чи ти любиш, чи цінуєш свою Україну?

Сиві гори і джерельця, пісню солов’їну,

Синє море, ліси,ріки, красу-полонину?

ІІ. Рости, рости на Вкраїні, калино,

Живи, живи, українська смілива душа…..

     Кожен із наведених зразків існує як осмислене трактування патріотизму у формі прямого звертання до образів, щоб підсилити динаміку почуттів істинності духовного життя у процесуальності та дії. Отже, літературна творчість учнів повинна акумулювати духовну напругу.

     Звертання до патріотичних настроїв – це слово небайдужої людини, слово, яке може сказати кожний бажаючий. Її емоційно-духовна значимість зберігається в текстах і часто  сприяє світовідчуттю.

      Філософи також звертають увагу на властивість слова зосереджувати думку. А тому під час таких вправ в створенні опоетизованих образів лише словом сконцентрованим можна, навіть, без особливих особистих зусиль одержати потрібний ступінь зосередженості. Пояснюючі, в якості ключових категорій освіти поняття толерантності, гуманізму, ми маємо змогу наповнити їх конкретним змістом. Одночасно,формуємо людину як патріота і громадянина. Демократичний світогляд не може бути космополітичним, адже повага до народів світу стає осмисленою цінністю лише тоді, коли вона базується на повазі до власного народу, власної культурно-історичної традиції до батьківських духовних цінностей. Саме під цим кутом зру ми маємо формувати поняття патріотизму, і пріоритетами при цьому є власні висловлювання, здатність самостійно і вільно мислити.

       Велике значення для формування нами власного визначення поняття має ідея про те, що, оскільки різні індивіди зосереджують увагу на різних аспектах і по-різному пояснюють, на перший погляд, одну і ту ж ситуацію, «філософський стіл» виступає як час «множини реальностей»

      В унісон з філософськими ідеями патріотизму знайшли своє втілення і погляди на любов до своєї країни в рядках, створених учнями та спроектованих на основі особливого сплетіння «символів» та «фігур». Розмірковуючи про природу образів, учні відзначають:

Яка прекрасна в нас країна:

Зелена, світла та квітуча!

Червона, ніби кров, калина,

І мова, напрочуд, співуча.

       Цей учнівський досвід характеризується особливою формою сприйняття та осмислення світу, яка виникає на основі безпосередньої практичної діяльності та є підґрунтям, на якому формується світ загальних значень та смислів для тих, хто в ньому існує та конструює його своєю свідомістю.

      Немає сумніву, що створення таких образів у дітей, є підсумком їх роздумів  над своїм призначенням у цьому світу.

«Сьогодні дуже доречно нам, дітям третього тисячоліття, створювати свою країну – частинку нашої величної голубої планети, яку необхідно зберегти. І немає землі, милішої від тієї, на якій ми живемо.»

      Саме ці рядки творів відзначаються особливою динамікою переростання від захоплення красою країни та її людей до тривоги із загостреним емоційним вираженням:

Знов осінній листопад прийшов:

Жовтий та багряний зараз в тренді.

А хлопчина молодий тут смерть знайшов,

Захищаючи всіх нас від смерті…..

       Фактично перед нами нове світосприйняття, розчинене в формах мовлення та світобачення. І нехай ці рядки не досить поетично професійні, проте потребують надзвичайної уваги, оскільки інтенсивність сучасної світової динаміки,що, зокрема, аналізується й у філософському дискурсі, ключовими питаннями якого виступають сьогодні категорії мінливості, непередбачуваності, патріотизму, тобто, поняття, що характеризують динамічний тип мислення, дають ключ до прогнозування наслідків того, що залишається важливим для розуміння суті явища.

        Тим часом освідомлення й осмислення патріотизму як фундаментального поняття є наповненням його конкретним змістом є виразним прикладом того, як слово може впливати на свідомість. Додає надії та обставина, що творче осмислення учнями подій, використання всього потенційно плідного з досвіду та здобутків власної ментальності і, таким чином, проектування традиції художньої свідомості на виклики сучасності, вносило нове у їх трактування, сприймаючись і переосмислюючись як філософська категорія, як внутрішній стан людини.

І знову хлопці в гімнастерках нових

Віддать життя готові за свій край….

        Адже, «…ми сьогодні – це наше завтра, і воно залежить лише від усіх нас, нашого натхненного патріотизму та вміння і бажання це майбутнє захищати»…..

       Отже, досвід формування філософії патріотизму засобами художнього слова виявився корисним у сприйнятті своєрідним символом духовного удосконалення, приніс підвищену емоційну забарвленість образів, що спричинило моральну активність особистості, прояв відповідальності, милосердя, толерантності, готовності допомогти у збереженні не тільки духовності, а й навіть національної ідентичності.

       Вибудовуючи своє власне філософське осмислення патріотизму, діти майстерно наповнюють його глибиною та неосяжністю, бентежачи розум своєю щирою проникливістю та багатогранністю, вносячи новий струмінь у створення чуттєвих образів:

Слобожанщино! Куточок український!

Зібрала ти в собі лани й гаї…

Ти – мов той образ в серці – материнський,

Чудовий край слов’янської землі.

Небо над тобою – світ блакитний, поле соняшників – сонця світ….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                              Додаток 1

Урок – філософське дослідження.

Урок – практикум «Краса України».

Завдання: представити творчу роботу.

Етапи створення:

• створення ситуації зацікавлення;
• мотивування дій;
• словникова робота;
• сприйняття та осмислення малюнку;
• усвідомлення учнями рівня збагачення власного поетичного досвіду;
• емоційне насичення творчої роботи;
• розв’язання творчих завдань відповідно до інтелектуально-вольових можливостей та психофізіологічних можливостей.

 

                                                                                               Додаток 2

«Філософський стіл»

Робота в парах, групах.

Центр інформаційного комфорту.

Завдання власного «Я»:

«Хвилини самозаглиблення»

 

• високе служіння ідеалам добра;
• не терпить мислительної, світоглядної нерішучості;
• завдяки філософії розуміти літературу;
• делікатний співрозмовник (ділиться своїм найсокровеннішим, у якому знаходиш повчальне і для себе);
• філософська інтерпретація художнього слова.

Інформаційна підготовка особистості

1. Уміння виражати інформаційну потребу, формулювання інформаційного запиту.
2. Знання інформаційних ресурсів.
3. Знання можливостей бібліотеки й уміння їх використовувати.
4. Уміння вести інформаційний пошук.
5. Обробка інформації.

 

                                                                                                    Додаток 3

Літературознавчий практикум за творчим доробком

• Самостійна робота — диференціація — рівень складності (А, Б, В).

Завдання:

Філософсько-літературне поняття «патріотизм» розкривається шляхом підсилення значимості тих мистецьких перлин, що увійшли у скарбницю українського художнього слова (наприклад, мова — калинова, краса — Україно).

• Джерела творчого натхнення

«Золоті ключі поетичної дуелі»

     Продовжити думку поета-філософа:

І на оновленій землі

Врага не буде супостата…

     Своєрідність авторської позиції філософа-мандрівника: «Пізнай людину в собі».

 

                                                                                                    Додаток 4

Мотивація замученості до «філософського столу»

Центру інформаційного комфорту

     Внутрішня мотивація:досягнення, само актуалізація, почуття власної гідності, задоволення, реалізація певної ідеї;

     зовнішня мотивація: приязнь, товариський характер, суспільний аспект, орієнтація на зміни;

     раціональна мотивація: набуття знань і вмінь, новий досвід, репутація;

     альтруїстична мотивація: співчуття, бажання допомогти іншим, престиж.

Опорна схема:

                                                                                                                          

                                         Список літератури:

1. Береза Б. Уроки поезії пророка // Укр. Мова і літ. В середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 1999. — №1. — С.9.
2. Жулинський М. Із здобуття — в безсмертя. — К.: — 1990 — С.3 — 11.
3. Ильин Е.П. Мотивация і мотивы. — Спб.: Питер — 2008 — 512 с.
4. Кремінь В. Філософія освіти XXI ст. Виступ на ювілейній сесії АПН. — Персонал. — №1. — 2003. — С. 4-12.
5. Сковорода Г. Пізнай людино собі. — Я.: — 1995. — с.173.
6. Стегній О. Регіональні особливості розвитку політичної культури українського суспільства. — К.: МАУП. — 2002 — С. 7-14.
7. Токмань Г. Урок — філософське дослідження. — Дивослово. — №5. — 2002. — С. 41