Урок мужності "Волонтери - люди доброї волі"

УРОК  МУЖНОСТІ

«ВОЛОНТЕРИ – ЛЮДИ ДОБРОЇ ВОЛІ»

ЗУСТРІЧ З ВОЛНТЕРОМ СОБКОМ ІВАНОМ ІВАНОВИЧЕМ

 

Мета уроку :

• познайомити учнів із поняттям «волонтер», створити умови для виховання небайдужого ставлення до людей, які потребують допомоги; стимулювати пізнавальний інтерес до основ моральної культури.
• формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих

        прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на

        героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави;

• виховувати  національно  свідомих  громадян  України, які добре  знають минуле,

        цінують сучасне  і  прагнуть  будувати  світле,  мирне, демократичне майбутнє.

• виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що  відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших   народів, віру в краще майбутнє України.

 

 

 

    Наочне оформлення: національна  символіка: Державний  Прапор, вишиті рушники. Малюнки дітей.

 

    Музичне оформлення: пісня «Я волонтер» музика і слова Лесі Горової,  відеокліп    «Україна – це ми» слова Ю. Рибчинського, фільм про волонтерів.

 

    Технічні засоби: ПК

 

ПЕРЕБІГ  ЗАХОДУ

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

    Сьогодні є люди поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирає гроші на ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває… Це волонтери. Мирні воїни світла.

Є доброта лиш для сенсацій,

Відома нам її мета,

Існує й інша доброта,

Що вимагає компенсацій.

А є така, що від людини

Вона сама назустріч лине

Із слова, вчинку, із очей.

Все більше й більш таких людей.

Ось кануть злигодні у вічність,

Серця перейме яснота.

І прийде в світ її Величність –

Одна вселюдська Доброта.

 

    Щороку 5 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день Волонтера. Це свято стало як ніколи українським.

         Все більше людей долучається до волонтерської справи, все більше молоді

     Свій вільний час віддає іншим …Але не будемо забігати наперед…

    Зважаючи на останні події (Революція Гідності, війна на Сході), для України цей день також став червоним днем календаря і в нас створився потужний волонтерський рух. Волонтери допомагали вистояти Майдану, а з початком російської агресії розгорнули широкомасштабну програму підтримки українських захисників.

    Волонтери підтримують тих, хто захищає нас. Щодня в зону АТО вони доправляють їжі, ліків, одягу, екіпірування, зброї і навіть військової техніки на сотні тисяч гривень. Усе, чим держава забезпечити не може.

    "Міноборони у нас не розраховане на війну. У нас є спільна задача - це перемога. І перемогти, на жаль, ми без держави не можемо самі. І держава без нас, як виявляється, теж не може перемогти", - каже Віталій Дейнега з групи "Повернися живим».

    Активізували волонтерський рух в Україні події на Майдані. Із початком російської агресії локальні волонтерські групи переросли в потужні громадські організації. Тепер у них нова мета - змінити систему.

    "Зараз найголовніше – змінити систему роботи в Міноборони, тому що це найголовніше міністерство в умовах війни. Все інше потім. У нас не вистачить сил на всю країну зараз.", - переконаний волонтер Олег Свірко.

     На різних посадах у відомстві вже працює десяток екс-волонтерів. Далі президент обіцяв дати аналогічні повноваження в СБУ та МВС. Та основна проблема в тому, що охочих працювати з паперами - одиниці. Волонтери передусім люди дії.

    "Це люди, які достали мене з того світу. Коли я приїхав з АТО, я не ходив", - каже військовий 95-ї аеромобільної бригади Сергій.  Паралізованого бійця привезли в столичний військовий шпиталь менше місяця тому. Він хотів ходити, але без постійних занять із реабілітологом це було б неможливо. Тепер Сергій робить маленькі, але впевнені кроки.

    "Щастя, здоров'я, успіхів. І не кидайте нас", - каже один з військових.

     І воїнів,  і волонтерів єднає одна мрія про Перемогу та мир, але до тих пір поки ведеться війна проти російської агресії, і воїни на передовій,  і волонтери з усіх міст України, не опускають своїх рук і йдуть до однієї мети.

     Свято волонтерів – це свято чи не найдобріших на Землі людей, які безкоштовно вкладають свої зусилля і час у певну значущу справу. Волонтер поєднує в собі доброту, милосердя, чуйність, щирість, співчуття, а головне – відповідальність.
    «Я не можу вчинити по-іншому», – часто чуємо ми від волонтерів.  І це не тому, що їм це вигідно чи не вигідно. Тут інші критерії вчинків: їм, нашим захисникам, ТАМ – у зоні АТО, на війні, в госпіталях або лікарнях – важче, ніж нам тут в тилу. Так хто ж, якщо не МИ? А військові, повірте, по-справжньому нам вдячні.

 

Ведучий 1:

    Мільйони гривень ідуть з тилу на фронт. Завдяки їм наші захисники «мають очі», техніку, одяг, продукти, ліки. Так! Це волонтери! Кожний з вас теж волонтер. Завдяки ярмаркам, плетінню маскувальних сіток та «кікімор», збору коштів, продуктів харчування, засобів особистої гігієни.

 

Ведучий 2:

    Під час російської агресії український народ продемонстрував усьому світові нечуваний патріотизм, відданість Батьківщині. А допомагають йому в цьому армія волонтерів, які, не жаліючи себе, роблять все для того, щоб бодай хоч чимось допомогти нашим воїнам на передовій.

 

Декламування вірша Олександра Кобилякова «Волонтер»

Учень:

Пишаюсь я козацьким духом,
Незламним, сильним та міцним,

Потужним волонтерським рухом,
Та як народ наш - вольовим.

Непереможним, нескоримим,
Несущим синьо-жовтий стяг, 
Єдиним, як ніколи, вільним,
Твердим, немов сталевий цвях.

Тим, хто бере до рук не зброю,
І ризикуючи життям,
Везе солдатам гум-конвої,
Рідненькі, дякуємо вам.

Хто день і ніч плете та шиє,
Тушкує, смажить та пече,
Хто нагодує, обігріє,
Від Бога, волонтером є.

 

Ведучий 1:

    Чутівщина не стала винятком. В нашому районі є люди із щирими та відкритими серцями і великим бажанням перемогти російську агресію. Для них допомога військовим – не просто найважливіший громадський обов’язок, а поклик серця. І не зупиняються вони на дорозі доброчинства, не пасують перед фінансовими труднощами та моральними перешкодами.

 

 Ведучий 2:

   Сьогодні на уроці Мужності у нас присутній волонтер Собко Іван Іванович.

    Цей чоловік  посміхається навіть тоді, коли дуже важко і підтримує волонтерів не тільки своїм бойовим духом, але і важкою працею. Він приймає дзвінки, шукає, що і де можна придбати, носить, возить, складає...

 

Ведучий 1:

    Іван Іванович – співпрацює з районним волонтерським центром. Він не може залишатися байдужим до долі України. І зараз, коли Україну шматують на частини і намагаються затягнути у безодню війни та смерті, він допомагає співвітчизникам подолати це лихо. Допомагає, чим може.

 

Ведучий 2:

    Ми гордимося тим, що поруч з нами живуть такі люди, на плечах яких тримається наша армія. З приємністю надаємо слово Івану Івановичу.

 

Виступ волонтера І.І.Собка

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

    Учні мають декілька запитань до Вас.

1. Що Ви відчули, коли дізналися про агресію Росії щодо України?
2. Чи мали Ви зустрічі з пораненими бійцями АТО? Якщо так, то як проходила зустріч? Про що розмовляли?
3. Хто з бійців, із якими Ви зустрічалися, запам’ятався найбільше? Можливо, у нього є цікава історія.
4. Іване Івановичу, скажіть, будь ласка, що для Вас є мотивацією бути громадським активістом?
5. Хто Вам найбільше допомагає у Вашій діяльності? Які труднощі та перешкоди найчастіше проявляється у Вашій діяльності?
6. Скажіть кілька слів про Ваші плани на майбутнє.
7. Ваші побажання для наших школярів

Учень:

Ти твориш добро, даруючи радість усім,

Ти ділишся щастям і серцем своїм.

Ти твориш добро, даруєш надію,

Ти твориш любов, ти здійснюєш мрії.

Душею і серцем ти завжди із ними,

Для них ти є друг, і сім’я, і родина.

Ти наче те сонце, що гріє весною.

Для них ти як Ангел, що завжди з тобою.

Ти рук не опустиш, ти йдеш до мети,

Щаслива дитина, щасливий і ти.

З дитячих сердець погане ти стер,

Ти добра людина, ти – ВОЛОНТЕР!

 

Ведучий 1:

    Шановний Іване Івановичу! Від імені всієї нашої шкільної родини вітаємо Вас з Міжнародним днем волонтера та дякуємо за Вашу безкорисливу працю, щире серце, самовідданість та невтомне бажання допомагати! Бажаємо Вам миру, здоров’я та щастя!

    Приміть у дарунок музичне вітання від Шевченко Аміни «Я волонтер».

 

Звучить пісня «Я волонтер»

 

Ведучий 2:

    Наша школа  не залишилася осторонь тих непростих подій, що відбуваються у нашій державі. Дітвора дбає про підняття морального і бойового духу бійців. Доречною для захисників є душевна підтримка, яку можна висловити щирими листами та малюнками від учнів. Адже все це підніме бойовий дух нашим воїнам та вселить впевненість, що про них не забувають та цінують їхню вірність і відданість народу.  Постійно  проходять акції «Лист пораненому», «Лист воїну АТО», «Діти – воїнам АТО». Учні  написали сотні листів, збирали теплий одяг, гроші, продукти для воїнів АТО та пораненим бійцям у шпиталь.

 

Ведучий 1:

    Ми пишаємося тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо переживає найважчі випробування і не скорилася.

 

Ведучий 2:

    І, якщо ми хочемо бути справжніми громадянами своєї Батьківщини, ми повинні зрозуміти і поважити один одного, намагатися жити однією родиною задля щастя і злагоди в усій нашій великій країні. Бо ми всі – українці.

 

Ведучий 1:

    Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі, не піддаватись провокаціям та чуткам, що розповсюджує пропаганда Кремля, який сіє злість, зневіру та брехню про нашу країну. Будьмо мужніми, збережімо державу, збережімо себе. Ми віримо, що скоро закінчиться  АТО на Сході нашої неньки.

 

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

    Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

    Волонтерська діяльність має неоціненне значення, тільки добро збереже чарівний світ нашої рідної землі. На ньому тримається все людство! Коли кожен із нас буде добрим і милосердним, справедливим, щирим, буде жити за правилами людяності і добра, наше спільне життя і майбутнє буде щасливим і прекрасним. А наша рідна Україна стане багатою і незалежною державою, де в першу чергу будуть піклуватися про людину, її добробут. Велике починається з малого… Тому ми закликаємо всіх: будьте щедрі серцем в ім’я добра і милосердя! Нехай не зачерствіють ваші душі, відкрийте свої серця для добра! Нехай потреба робити добро стане вашою щоденною потребою!

    Ось і добігла кінця наша з вами зустріч. Я сподіваюсь, що ви у своїх вчинках будете керуватись добром, милосердям, співчуттям.

    Дякуємо всім за те, що не втратили віри у наших героїв.

 

    Слава Україні!

 

    Героям слава!

 

В кінці заходу учні передають Собкові І.І. для воїнів  малюнки, плакати, листівки з поздоровленням з Днем Збройних сил України