Урок пресконференція "Зерна життя"

Урок прес-конференція  «Зерна життя» в 3 класі

Тема: «Зерна життя»

Мета: Звернути увагу дітей на зернові культури з точки зору різних фахівців, різних наук для осмислення значення зернових культур для людини. Засобами рольової гри та нестандартним підходом викликати в учнів зацікавленість до збагачення своїх знань.

                                                     Хід уроку

1. Організаційний момент

Вчитель:

•          Сьогодні у нас відбудеться урок прес-конференція на тему « Зерна життя». Ми звернемо увагу на: як потрапляє хліб на стіл, історію хліборобства, яку роль в житті людини відіграє хліб, страви української кухні із борошна, літературні твори в яких йде мова про хліб. Розглядатимемо ці питання з точки зору різних фахівців, а саме:

( Знайомство із фахівцями)

•          Статист- науковець, який збирає, вивчає і аналізує інформацію.
•          Історик-селекціонер – науковець, який вивчає історію виникнення нових сортів рослин.
•          Археолог- науковець, що вивчає історичне минуле людства на основі знайдених речових пам’яток.
•          Етнограф- фахівець історичної науки, яка вивчає культуру і побут народів світу.
•          Агроном- спеціаліст сільського господарства, володіє необхідними різноманітними знаннями та досвідом роботи над обробленням землі.
•          Кухар-кондитер- майстер з приготування їжі та солодощів.
•          Письменник- людина, яка пише художні твори.
•          Журналісти – людина, яка збирає, створює, редагує інформацію для висвітлення в медійних просторах.

Хід конференції буде проходити в такій послідовності:

(План проведення конференції на дошці, або в буклетах для гостей)

1. «Зернові культури в житті людей». Доповідач статист……
2. «Походження пшениці». Доповідач історик-селекціонер…..
3. «Коли з’явився хліб». Доповідач археолог…..
4. «Хліб у побуті наших предків». Доповідач етнограф….
5. « Збір урожаю на полях». Доповідач агроном…..
6. «Страви української кухні» Доповідач кухар-кондитер…..
7. « Твори про хліб». Доповідач письменник…..

Тематичний словник до прес-конференції «Зерна життя»

( Виставка, презентація зразків  всіх  хлібобулочних виробів)

Бублик- круглий кондитерський виріб із тіста, що має форму кільця.

Булочка- хлібопекарський виріб з пшеничного борошна круглої форми.

Вареник- страва з вареного прісного тіста з начинкою.

Вафлі- тонке сухе печиво з начинкою, яке має рельєфний малюнок поверхні.

Галушки- зварений у воді або моці шматок прісного тіста; кльоцка.

Жнива- збирання врожаю хлібних злаків: жита, пшениці, ячменю тощо…

Зернові культури- рослини, зерна яких використовують для приготування продуктів харчування.

Кам’яний вік- історичний період, впродовж якого первісні люди користувалися знаряддям з каміння.

Кекс- солодкий борошняний кондитерський виріб.

Корж- плаский круглої форми виріб із прісного тіста.

Локшина- виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок.

Макарони- харчовий продукт із прісного пшеничного тіста у вигляді сухих довгих трубочок.

Млинець- тонкий коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді.

Оладка – маленькі товсті млинці.

Пампушка –невелика пухка кругла булочка.

Печиво- кондитерський виріб з борошна.

Пиріг-печений, або смажений виріб із тіста з начинкою.

Пиріжок- маленький пиріг круглої форми.

Побут- певний уклад життя; повсякденне життя.

Предки- давні люди.

Прісний хліб- позбавлений смаку через незначний вміст або відсутність солі.

Пудинг-запіканка з рису або інших крупів, макаронів з різними приправами.

Рулет- виріб з тіста з начинкою, загорнутий в кілька шарів.

Рум’яний- рожеве забарвлення від променів сонця або впливу вогню.

Струдель- пиріг, зроблений з коржа, що скручений трубкою.

Сухарі- висушений шматок хліба, булки тощо..

Тістечко- кондитерський виріб із здобного солодкого тіста з кремом, помадкою.

Хліб- головний, життєво  важливий  харчовий продукт, зроблений з борошна.

Хлібороб- людина, яка своє життя присвятила роботі з землею та вирощуванню зернових культур.

2. Основна частина  (Виступи всіх фахівців)

Статист

Зернові займають близько двох третин всіх полів нашої планети. Зернових багато, а пшениця вважається найважливішою культурою. Пшениця- основний хліб, це багатство нашого народу. На Державному прапорі  жовтий колір-колір пшениці. У багатьох країнах пшениця заслужила на повагу, адже вона годує більшу половину всього населення земної кулі.

Історик-селекціонер

Люди освоїли багато рослин, але з-поміж них не було жодної, важливішої за хлібні культури. Батьківщина пшениці – Європа. Люди  навчилися збирати насіння з яких уже в кам’яному віці робили крупу і варили смачну поживну кашу. В нашій країні поблизу Києва та в інших місцях познаходили колоски та зернини з яких готували їжу у давні часи. Саме з цих зернин були з часом виведені сучасні сорти зернових культур.

                          

 

Археолог

Знахідки археологів доводять, що перший хліб був із жолудів. Вимочені, висушені жолуді перетирали між камінням на борошно, з якого й були приготовлені перші коржі та каша. Вчені вважають, що вперше хліб з’явився на землі понад 15 тис. років тому. Життя наших предків було тоді нелегким. Головною їхньою турботою була їжа. У пошуках харчів вони й звернули увагу на злакові рослини. Ці злаки є далекими родичами нинішніх пшениці, жита, ячменю, вівса. Свіжі зерна пшениці можна було їсти, але сухими вони були занадто тверді. Спробували розбивати їх камінням та змішувати з водою, стали їсти кашу, спочатку сиру, а потім варену.

 Археологи гадають, що одного разу під час приготування зернової каші частина її виливалася у вогнище і перетворилася на рум’яний корж. Своїм приємним запахом та апетитним виглядом, смаком він здивував людей. Відтоді наші предки й почали випікати перший прісний хліб. Вони розтирали зерна і отримували борошно.

Етнограф

На Русі за давніх-давен хлібний коровай посідав найпочесніше місце. Хліб на весіллях правив за символ шлюбу. Подружжя в день весілля клали руки на одну хлібину. Майже кожен крок у житті наших предків пов’язаний з хлібом. Не лише на весіллях, а й на іменинах при народженні дитини. Хліб завжди був ознакою гаразду й багатства. Хлібом-сіллю зустрічають бажаних гостей, відзначають завершення польових робіт. Ця повага до хліба та до людей, котрі вирощують його для всієї країни, зберіглася й до наших часів.

Хліб є домашнім оберегом. Не випадково наша паляниця має круглу форму. Хліб у наших предків був символом сонця: як сонце давало життя усьому живому, так і хліб – це життя. Скуштувавши в хаті хліба та солі, людина не мала права заподіяти господарям якесь зло.

Кухар-кондитер

Багато страв української кухні готують з пшеничного борошна. Тісто буває дріжджове, пісочне, заварне, листкове, бісквітне. (Зразки продемонструвати)

Страви з борошна: вареники, галушки, млинці, пампушки, макарони, локшина, мандрики, сухарі, бублики, оладки, вафлі, коржики, пудинги….

Крім того такі кондитерські  вироби: печиво, торти, рулети, пироги, пиріжки, тістечка, булочки, струдені.

Коровай – це священний хліб. Його приготування пов’язане з багатьма ритуалами. Готуючи коровай, співали спеціальні пісні, прикрашали коровай голубами випеченими з тіста, пшеничними колосками та калиною.

Письменник

 

   

Хліб згадується і прославляється в усіх видах літературних творів: віршах, оповіданнях, легендах, піснях та казках, прислів’ях, загадках, скоромовках. Всі твори присвячені цій темі мають велике виховне значення, вони навчають правил поводження з хлібом, прославляють і звеличують його. Мене особисто вразила народна  казка ( свій варіант можна)  «Батьківський скарб»

 

Жили собі чоловік та жінка. Мали вони велике господарство, гарний будинок, багато земель. Але найбільшим багатством сім’ї були їхні діти. Бог подарував їх аж тринадцять, сім синів та шість дочок.

Але, на жаль, вони не мирилися одне з одним. Не минало такого дня, щоб хтось не посварився або не нашкодив братові чи сестрі. А все через спадок. Кожен хотів прибрати до своїх рук усе батькове багатство, а бажання поділитися не виникало ні в кого.

Так проходили літа. Одного разу батько зібрав усіх дітей разом і сказав:

– Навчив я вас усього, чого сам знав. Тепер відпускаю у світ. Повертайтеся рівно через рік. А хто принесе мені найкращий подарунок, той і отримає усе добро, що я маю.

Послухали його діти та й розлетілися по різних куточках світу. Рівно через рік усі з’їхалися знову.

– Ну, що ж ви мені привезли? – запитав батько.

Найстарший син із гордістю подарував східний килим. Дочка піднесла золотий злиток. Хтось приніс шовкову тканину, інший – солодкий мед. І серед усіх цих дорогих подарунків батько побачив білу паляницю. Це був подарунок сина Іванка.

– Я знайшов те, що шукав! – промовив чоловік. – Хліб – найцінніший скарб на світі. Я щасливий, що хоч хтось опанував мою науку. З гордістю віддаю усе, що маю, тобі, Іване. Я впевнений, що ти будеш добрим господарем!

3. Запитання від журналістів (незадіяні діти) і підсумки

 

 

Агроному: Розкажіть, будь ласка, про зовнішню будову зернових культур?

( Головна ознака зернових та, що в них квітки зібрані в колоски)

Письменнику: У якій народній казці головна дійова особа з борошна?

(Колобок)

Кухарю: У яких обрядах використовують коровай?

(Весілля, заручини, обжинки, родини, хрестини, сватання)

Агроному: Впродовж якого часу відбувається збір урожаю зернових культур?

(Збір урожаю відбувається з кінця липня до середини серпня)

Статисту: Чи знайшла відображення пшениця в державних символах нашої країни?

( Так, на державному прапорі жовтий колір, що символізує дозрілу пшеницю на полі)

Археологу: Які відомі найперші місця де вирощували хліб?

( Це був Єгипет та Месопотамія)

Історику-селекціонеру: Чи колос пшениці має такий самий вигляд як у давні часи?

( Спочатку колос мав лише одну або дві зернини. Саме з двозернятки походять всі сорти сучасної пшениці.)

Етнографу: Як використовували хліб на заручинах?

(Під час заручин сват, з’єднавши руки батька нареченої і батька жениха, тричі передавав їм хлібний коровай, потім розламував його навпіл, щоб одну частину дати батькові жениха, а іншу батькові нареченої)

4. Частування гостей