УРОК-ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. Іван Карпенко-Карий "Сто тисяч". Проблематика та образи твору.

УРОК-ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Іван Карпенко-Карий "Сто тисяч".

Проблематика та образи твору.

Мета:  продовжити знайомство з  твором І.Карпенка-Карого "Сто тисяч" ,      осмислити актуальність проблем для сучасного життя, вчити учнів аналізувати драматичні твори, розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, вміння робити висновки, узагальнення, виховувати почуття пошани до письменницької та театральної діяльності митця.

Обладнання: портрет І.Карпенка-Карого,  виставка його творів, світлини драматурга різних етапів життя та зіграних ним ролей.

Епіграф:     Життя – театр,  –  сказав Шекспір, 

      А люди в нім – актори, 

      І кожен у театрі цім

      По собі вибирає ролі. 

        С.Гусак                                                                             

І. Слово вчителя.

Неможливо не погодитись із тезою нашої краянки, талановитої дівчини з Богородчан Світлани Гусак. Життя наше і справді є театром, де кожному із нас відведена не єдина роль: учня, батька, сім’янина, робітника, службовця, громадянина. Та найтяжчою із ролей в театрі життя завжди було, є і буде  залишатися Людиною за будь-яких обставин. Наш краянин - заслужений журналіст України, ведучий обласних радіопрограм Богдан Кучер - висловився: "Важко людиною бути, а треба!" Сьогодні ми простежимо на прикладі дійових осіб драми "Сто тисяч", чи не втратили вони людського обличчя у драмі свого життя, чи на життєвих перехрестях долі не згубили найвищого покликання – залишитися Людиною.

ІІ. Фронтальні питання для бесіди.

1. Хто є головною дійовою особою твору і що нам відомо про нього?

(Герасим Никодимович Калитка є заможним селянином, який має двісті десятин землі – "шматочок кругленький". Всі свої сили він покладає на те, щоб збільшити свої володіння: він скуповує жадану земельку зубожілих селян і маєтки розорених конкуренцією поміщиків.)

2. Як ставиться він до землі? Це добре чи погано?

(Земля – це не тільки джерело його багатства, це гроші – єдина святиня для власника. Калитка марить землею, він мріє про той час, коли матиме безмежні поля. "Їдеш день – чия земля? Калитчина! Їдеш два – чия земля? Калитчина! Їдеш три – чия земля? Калитчина! Диханіє спирає…" Пригадаймо, з якою побожністю і захопленням він говорить про землю: "Ох земелько, свята земелько – Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить". Слід відзначити, що тільки справжній господар здатен висловити такі почуття до землі. Таких господарів Україна за свою тисячолітню історію знала чимало, та жорстокі часи і ХІХ, і ХХ століть знищували людей, розкуркулювали, давали тавро ворога народу, а потім заселяли ними Сибір та Соловки. У старших класах з проблемою землі ви будете зустрічатися не раз: її  підніматимуть Ольга Кобилянська в однойменній повісті з народного життя, Михайло Коцюбинський у творах "Fata morgana”і "Тіні забутих предків" та багато інших письменників. Саме земля ставала тим каменем спотикання, коли син піднімав руку на батька, брат вбивав брата, через земельні межі з роду і до роду передавалися родові прокляття … Угорський поет Шандор Петефі з цього приводу писав:

    Що, земле, їла ти, що спраги не заллєш,

    Що стільки сліз і стільки горя п’єш?)

3. Що спонукало Калитку до злочину?

(Герасим Никодимович хоче купити в сусіднього поміщика Смоквинова 250 десятин землі, але у нього не вистачає грошей, замість 15 тисяч у нього є тільки 5 тисяч. Прагнучи швидко розбагатіти, він іде на шахрайство і вирішує купити в Невідомого за 5 тисяч справжніх грошей 100 тисяч фальшивих).

4. Як повели себе в цій ситуації обидва клієнти?

(Обидва вони діяли нечесно відносно один одного: Невідомий замість фальшивих грошей підсунув Калитці мішок чистого паперу; Калитка теж замість обіцяних 5 дав тільки 3 тисячі).

5. Як поводить себе Калитка, дізнавшись, що його так ошукали?

(Він намагається покінчити життя самогубством).

6. Його слова "Краще смерть, ніж така потеря!" – це крик душі чи жаль за втраченими грішми?

(Здатність помилятися властиво кожній людині. Мудрість народна гласить, що розумний вчиться на чужих помилках, а дурень – на своїх. Не можна сьогодні не згадати слова Божого Сина: "Хто без гріха, нехай кине в мене каменем". Відомо, що самогубство – найбільший із гріхів. Звичайно, виправдати гріх ніколи не можна. Мабуть, Калитка вдався до цього крайнього кроку, щоб змити із себе ганьбу і сором, а не жаль за втраченими грошима керував ним тоді).   

7. Чи не насторожив вас той факт, коли  Невідомий готовий заприсягтися на Біблії, що фальшиві гроші ніхто не зможе розпізнати? Адже ж зломити присягу – також вважається одним із найбільших гріхів.

(Невідомий – єврей, для них священна книга – Тора, а не Біблія).

8. Калитка не дозволяє дружині в неділю їхати до церкви кіньми. Як ви розцінюєте цей факт?

(Можливо, це не настільки скупість, як жаль тварини. "Скотина цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-Божому і не по-християнськи… Блажен чоловік, іже скотини милує").

9. Намалювати словесний портрет Калитки.

(Образ  Герасима  Калитки  викликав  у  мене двояке  ставлення. З одного боку, мені його як людини жаль, з нього був би неабиякий господар, бо не кожен хоче і має бажання працювати на своїй землі. Його бажання придбати якнайбільше землі – абсолютно не зажерливість, а спосіб самоутвердитися на ній. Адже в минулому єдиним мірилом багатства була тільки земля. Зовсім інша річ, яким чином він вирішував дану проблему. Здавна відомо, що на чужому нещасті щастя не можна побудувати. Цього не  міг чи не хотів  зрозуміти Калитка. Він дорікає наймитам за те, що дуже багато їдять і сплять, а мало роблять; намагається  відібрати в наймита Клима окраєць хліба, бо "в неділю гріх снідать, до обіду можна і попостити"; сердиться на Копача за те, що той багато їсть під час обіду; зрештою, він ніколи не п’є за власні гроші, "бо від своєї горілки в грудях пухне"; його не мучать докори сумління, що не дав обіцяного приданого дочці, коли та виходила заміж, за що й позбувся двох зубів; свого сина Романа намагається одружити не з роботящою наймичкою Мотрею, а з дочкою великого землевласника Пузиря, сподіваючись одержати значне придане; не раз кидається на свою дружину  Параску з кулаками, а на людях вдає, що ставиться до неї лагідно; зневажливо говорить про науку, вважає, що всі вчені дурні, "голодрабці". Йому притаманні такі риси характеру, як заздрість, хитрість, грубість, некультурність, зажерливість, скнарість, лицемірство, неуцтво. Все це разом взяте й призвело до морального падіння головного персонажа  твору, який весь вік тяжко працював на землі, щиро любив її, знаходячи найніжніші слова для неї. Руйнація мрії про розширення землі  - істинна трагедія для справжнього господаря. Тому Герасим Калитка зовсім не нагадує сатиричну карикатуру на одуреного сільського землевласника, це людина, якій треба поспівчувати, пожаліти  і простити гріхи йому, як Господь прощає нам).

ІІІ. Скласти інформаційне гроно "Вплив грошей на героїв п’єси”

деградація

цинізм

жорстокість

деспотизм

зневага до освіти і науки

ГРОШІ     кохання за розрахунком

злість і грубість

шахрайство

кримінальний злочин

"Краще смерть, ніж така потеря"

ІV. Пригадати прислів’я і приказки про гроші.

• Срібло-злото тягне людину в болото.
• Грошей багато, а щастя мало.
• За наші гроші ми всі хороші.
• Копійка до копійки і буде капітал.
• Без грошей, як без рук.
• Не май сто рублів, а май сто друзів.
• У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

V. Питання для роздумів.

Які з даних висловів найбільше характеризують Калитку?

Скільки вам потрібно грошей для щастя?

VІ. Проблематика твору:

• батьки і діти;
• бідність і багатство;
• добро і зло;
• моральність і аморальність;
• прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб.

VІІ. Для кращого засвоєння вивченого матеріалу  пропонуються

тестові завдання.

1.  За національністю Невідомий:

а) українець;

б) англієць;

в) німець;

г) єврей.

2. Скільки десятин землі мав Калитка?

а) 50;

б) 200;

в) 250;

г) 500.

3. За соціальним станом Калитка:

а) багатий селянин;

б) міщанин;

в) боярин;

г) дрібний чиновник.

4. Фальшиві гроші мали прибути на Україну з:

а) Берліна;

б) Парижа;

в) Лондона;

г) Москви.

5. Що побажав Невідомий Калитці наступної зустрічі на вокзалі?
       а) бути здоровим і щасливим;

 б) стати мільйонером;

 в) купатися в грошах;

 г) скупити всі землі.

6.  Де вирішує Калитка розміняти фальшиві гроші?

       а) у Пузиря;

       б) у банку;

       в) на базарі;

       г) в казначействі.

       б) англічани;

       в) поляки;

       г) німці.

       б) позначав олівцем;

       в) складав в окрему скриньку;

       г) складав їх удвоє.

9. Калитка наймиту зранку дорікав за те, що той:

а) проспав;

б) не нагодував увечері худобу;

в) взяв хліб без дозволу;

г) не накосив коням трави.

10. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі у:

а) Пузиря;

  б) Смоквинова;

в) Копача;

г) найбагатшого купця.

11. Що саме пригадалося Парасці замолоду? Як:

17. Де Савка користувався фальшивим грошима?

а) у трактирі;

б) в лавці;

в) казначействі;

г) банку.

18. Яку суму запросив Гершко, коли справа вдасться?

а)  100карбованців;

в) кілька срібних монет;

г) півмільйона.

19. Співаючи на радощах, Калитка порівнював горілку з:

а) її бив чоловік;                               а) соком;

б) чоловік дарував їй квіти;            б) варенням;

в) вона виховувала дітей;             в) медом;

г) до неї сватався Жолудь.             г) цукерками.

12. Калитка при людях перед дружиною:             20. Герасим порівнює дружину з:

а) співав арію;             а) пишною квіткою;                 б) ставав перед нею на коліна;                                                   б) конякою;

в) здував порох на чобітках;           в) бджолою;

г) цілував її.               г) соловейком.

  б) виявив незадоволення до нього;          а) Парасці;

в) запросив у хату до столу;          б) Копачу;

г) попросив почекати  надворі.           в) Герасиму;

14. З ким прогулювалися надворі Пузиреві         г) Савці.

дочки? З:              22. Хто першим дізнався про те, що

а) церковним служителем;                           Калитку ошукано?

  б) уїзним суддею;            а) Роман;

в) головним казначеєм;          б) Мотря;

г) офіцерами.             в) Клим;

15. Порода свиней, яка була у Пузиря:         г) Параска.

а) ландраси;             23. Хто врятував Калитку?

  б) німецькі;             а) Роман;

в) завідські;            б) Мотря;

г) англійські.             в) Параска;

16. Скільки Смоквинову, за словами                           г) Бонавентура.                                                   Гершка, треба було позичити грошей?                       24. Герасим отримав гроші у:

а) мільярд;                     а) шкіряному мішку;

б) мільйон;             б) великому пакеті;

в) три тисячі;                                                        в)  в’язаній торбі;

г) п’ять тисяч.           г) чорній валізі.

Для яскравішого зображення Калитки І.Карпенко-Карий вводить у твір ще кілько осіб. Від початку і до кінця драми поруч із Калиткою бачимо ще одне породження капіталістичної тогочасної дійсності – копача Бонавентуру, який, не зумівши пристосуватися до нових умов господарювання і дощенту розорившись, мріє розкопати з землі скарби; змученого бідністю селянина Савку, який через борги і злидні готовий власну душу продати дияволу; працьовиту і розумну наймичку Мотрю, Калитчиних дружину Параску і сина Романа.

VІІІ . Д/з

1. Виписати цитати до  характеристики Бонавентури, Савки,  інших персонажів.

2. Усний  твір-роздум на одну із тем:

"Чи існує конфлікт "батьки і діти" зараз?

"Чи все у житті вимірюється грошима?"

твір-розповідь: 

"Калитка: його плюси і мінуси"

"Образ Герасима Калитки"