План-конспект уроку " Розвиток зародка. Індивідуальний розвиток. Після зародковий розвиток. Типи після зародкового розвитку. Лабораторне дослідження: Визначення віку тварин."

Тема: Розвиток зародка. Індивідуальний розвиток. Після зародковий розвиток. Типи після зародкового розвитку. Лабораторне дослідження: Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб).

Мета уроку: сформувати уявлення про форми розмноження тварин та його значення. Розглянути будову статевих клітин. Розвивати логічне та критичне мислення. Виховувати культуру спілкування.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

2. Розминка «Епіграф». Прочитайте епіграф. Якою буде тема нашого уроку?

II. Актуалізація опорних знань.

1. Термінологічне лото. Терміни написано на картках, учні витягують термін і пояснюють його (нейрон, центральна та периферична нервова система, дифузна, вузлова, трубчаста нервова система, подразник, рецептори, подразливість, рефлекс, прості очі, складні очі (фасеткові), бічна лінія, слухові кісточки, ехолокація).

2. Вправа «Утвори пари»: утворіть пари між цифрою та буквою.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Здивуй! Зацікав!».

У природі є цікаве явище - неотенія. Це здатність розмножуватись на личинковій стадії. Деякі тварини можуть розмножуватись на стадії личинки. Таку тварину можна бачити в наших акваріумах. Це аксолотлі, личинки амбістоми - хвостатої амфібії.

Морська зірка може утворити нове тіло з одного свого променя.

Найменша тривалість вагітності спостерігається в сірого хом'ячка: 1113 днів, а найбільша у слонів - 1,5 року та китів - 2 роки.

IV. Засвоєння нових знань.

1. Перегляд відеофрагментів про регенерацію та розмноження тварин.

2. Пояснення вчителя з використанням підручника: регуляція функцій в організмі тварин (с. 164-166); регенерація (с. 168-169); нестатеве розмноження тварин (брунькування, поділ, фрагментація) (с. 167-169); статеве розмноження, організми роздільностатеві, гермафродити (с. 169-170); запліднення зовнішнє, внутрішнє (с. 170).

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Розвиток тварин

У тварин зародковий період, як правило, досить чітко відмежований від післязародкового виходом зародка з яйцевих і зародкових оболонок, а у живородних форм — народженням.

Зародковий період складається з трьох етапів: ділення яйця, відокремлення зародкових листків і формування окремих органів — органогенезу. Всі багатоклітинні тварини на ранніх стадіях розвитку виявляють схожість. Початковий етап післязародкового розвитку (ювенільний) може протікати у тварин або за типом прямого розвитку, або за типом метаморфозу — непрямого розвитку.

Прямий розвиток проходить без стадій личинки, шляхом поступового переходу тварини, що вийшла з яєчних оболонок, у дорослу форму. Серед безхребетних він спостерігається у гребінців, малощетинкових червів, п’явок, деяких комах; серед хребетних — у більшості риб, плазунів, птахів і ссавців.

Ряд особливостей має властивий плацентарним ссавцям і людині внутрішньоутробний розвиток, при якому формування зародка, а потім плоду відбувається всередині материнського організму.

Для розвитку з метаморфозою характерна наявність однієї або декількох личинкових стадій. Личинки ведуть вільний спосіб життя, самостійно харчуються й мають спеціальні пристосування, так звані личинкові органи (наприклад, зябра личинок бабок; жовтковий мішок мальків риб; зябра, хвіст, органи прилипання пуголовків), що мають велике значення на даному етапі онтогенезу, але відсутні у дорослих форм.

Між прямим і непрямим розвитком є ряд переходів (наприклад, розвиток прямокрилих, клопів, тарганів).

Інтенсивність розвитку й росту організмів залежить також від живлення, температури, вологості, освітлення й багатьох інших факторів середовища.

Тривалість життя коливається у різних видів від декількох годин або днів (деякі комахи, наприклад, попелиці) до 200 років (наприклад, черепахи).

2. Розмноження тварин

Розмноження або репродукція — це притаманна усім живим істотам функція відтворення собі подібних.

Всю різноманітність способів розмноження можна розділити на два основних типи: безстатеве (його варіант — вегетативне) й статеве розмноження.

Безстатеве розмноження

Безстатеве розмноження здійснюється шляхом простого поділу клітини надвоє. Воно властиве насамперед одноклітинним організмам. У деяких найпростіших (наприклад, форамініфер) відбувається поділ на більшу кількість клітин. У всіх випадках клітини, що утворяться, повністю ідентичні вихідній. Крайня простота цього способу розмноження дозволяє організмам розмножуватися дуже швидко.

Інший варіант безстатевого розмноження здійснюється шляхом відокремлення від організму його частини, що складається з більшої або меншої кількості клітин. З них розвивається дорослий організм. Прикладом може служити брунькування у губок і кишковопорожнинних. Така форма безстатевого розмноження звичайно називається вегетативним розмноженням. У своїй основі воно аналогічне процесові регенерації.

Безстатеве розмноження, що відтворює ідентичні вихідному організмові особини, не сприяє появі організмів з новими варіантами ознак і тим самим обмежує можливість пристосування видів до нових для них умов середовища. Засобами подолання цієї обмеженості став перехід до статевого розмноження.

Статеве розмноження

Принципова відмінність статевого розмноження від безстатевого полягає в тому, що у ньому беруть участь, як правило, два батьківських організми, ознаки яких по-новому комбінуються в потомстві.

Перехід до цього типу розмноження мав величезне значення для еволюції життя на Землі. Статеве розмноження створює нескінченну різноманітність особин, у тому числі й таких, які успішно адаптуються до мінливих зовнішніх умов.

При статевому розмноженні всі нащадки різняться між собою й відрізняються від батьків.

Перехід до статевого розмноження пов’язаний з появою спеціалізованих статевих клітин — чоловічих і жіночих гамет, у результаті злиття яких (запліднення) утворюється зигота — клітина, з якої розвивається новий організм, що володіє новою комбінацією вихідних генетичних ознак.

Статеве розмноження вперше з’явилося у найпростіших, але перехід до нього не був пов’язаний з негайною втратою здатності до репродукції безстатевим шляхом: ряд тварин зберегли її, звичайно чергуючи безстатеве розмноження зі статевим. Таке чергування поколінь спостерігається у деяких найпростіших, кишковопорожнинних і оболонників.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів її

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3].

V.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VI.Домашнє завдання

У підручнику прочитати § відповісти на запитання після параграфа