Урок "Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт т

Про матеріал
Тема методичної розробки - " Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини ". У ній висвітленні різноманітні методи та прийоми під час викладання предмету. За допомогою виразного читання, евристичної бесіди, проблемно-пошукової роботи, виразного читання учні аналізують, думають, аналізують, порівнюють, висловлюють свою думку, самостійно роблять висновки, вирішують проблемні питання.
Перегляд файлу

ТЕМА:  Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини

МЕТА: сформувати власне розуміння авторського задуму, реалізованого в образах та картинах «Лісової пісні», з’ясувати їхнє значення, допомогти учням розкрити образи твору; розвивати творчу уяву, навички ідейно-художнього аналізу драматичних творів, уміння характеризувати й зіставляти образи, визначати засоби характеротворення, проводити аналогії з реальним життям; сприяти розвитку комунікативних умінь; виховувати потяг до прекрасного, гуманістичні ідеали, любов до  природи, культуру почуттів, прагнення до творчої самореалізації особистості.

Обладнання: малюнки до твору, презентація, текст драми-феєрії.

Тип уроку: комбінований урок.

Метод проведення: урок з використанням інтерактивних методів, інсценування.

Прийоми: метод "Незакінчене речення", евристична бесіда, прийом "Дайджест",

гра "Тіньовий театр".

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література, художня культура, етнографія.

 

Епіграф до уроку:     «Не зневажай душі своєї цвіту…

                                    Той цвіт від папороті чарівніший –

                                    Він творить скарби, а не відкриває».

                                                                 Леся Українка                                                                                                                                                                                                                                                                 

                                              Кожен коваль свого щастя. Ніхто не        

                                             знає, коли йому щастя усміхнутися має.

                                                                              Народна мудрість

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми продовжуємо роботу над драмою-феєрією "Лісова пісня".

Тема нашого  уроку звучить так.   Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини.

На уроці ми повинні сформувати власне розуміння авторського задуму, зреалізованого в образах та картинах твору, з'ясувати їхнє значення.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Індивідуальне завдання.

(Чотирьом учням даю заповнити паспорт твору).

Рід: драма.

Жанр: драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема)

Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.

Головна ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.

Головна проблема: пошуки ідеалу людини.

Проблематика твору:

           людина і природа;

           людина і мистецтво;

           проблема добра і зла;

           проблема кохання;

           проблема самозради.

2. Метод "Незакінчене речення".

1.  Драматична поема – це …( жанр, що поєднує прикмети драми та поезії, віршована п'єса).

2. Жанр твору "Лісова пісня" Лесі Українки - це ... (драма-феєрія).

3. Драма - феєрія це ...(різновид драми, якому властивий казково - фантастичний сюжет).

4. В основу "Лісової пісні" лягли спогади... (Лесі Українки про дитинство, проведене на Волині).

5. Твір за структурою має... (пролог та три дії).

6. До світу міфологічних істот належать... (Мавка, Лісовик, Потерчата, Русалка, Той, що греблі рве).

7. До світу людей належать ... (Лукаш, його мати, Килина, дядько Лев).

IV. Актуалізація опорних знань, умінь  і навичок.

1. Евристична бесіда.

( звучить мелодія «Голоси лісу»)

- Хто нам скаже, а чому Леся Українка так часто виїжджала з рідної України? Що стала тому причиною?

- Який твір був написаний далеко від України?

- В якому році це було?

Понад  100 років « Лісова пісня» чарує  читачів та глядачів. На попередньому уроці ми з вами прилучилися душею  до  цього шедевру.Та кожне нове прочитання « Лісової пісні» викликає нові відчуття, нове бачення, і в кожного – своє.

    За своїми ідейно-художніми якостями цей твір став одним з вагомих здобутків європейської драматургії.

- Чому Леся Українка свій твір назвала драмою-феєрією? (Бо в цьому творі  фантастичний сюжет, у ньому відбуваються неймовірні з реального погляду перетворення, поряд з людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти)

- Яка головна проблема «Лісової пісні» (Пошуки ідеалу людини)

   До написання  "Лісової пісні" Леся Українка готувалась все життя. Цей твір вона вклала "цвіт душі" і вилила зі свого серця "те, що не вмирає". Це не звичайна драма, це  - драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.

 

 

2. Ігрова діяльність учнів.

- А зараз я пропоную вам поринути у чарівний світ драми-феєрії "Лісова пісня" переглянувши уривок з твору.

Після перегляду ви спробуєте визначити до якого композиційного етапу відноситься цей уривок?

(інсценізація).

Слово викладача.

- "Лісову пісню" не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо десь на узбіччі залишаться непомічені справжні золоті розписи. Хочеться, щоб цей твір не лише збагатив кожного духовно, а й спонукав замислитись над людськими цінностями і своїм життям.

«Лісова пісня» вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Вона відкриває перед нами чари Полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах  квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі, у буйних силах природи. Це пісня пісень не лише Лесі Українки, а й усієї української драматургії. Жагуча й пристрасна пісня про велику любов і жорстоку зраду.

 

-А зараз я пропоную вам пригадати всю композицію драми-феєрії.

 

- У чому полягає особливість сюжетної організації драми «Лісова пісня»?

(У творі наявні дві кульмінаційні вершини, тому що після першої кульмінації події не йдуть на спад).

Завдання на встановлення відповідності

Зав’язка                                             пробудження Мавки

Розвиток дії                                      кохання Мавки й Лукаша; зрада Лукаша

Передкульмінація                            смерть Мавки

Кульмінація                                      Мавка перетворюється на вербу

Розв’язка                                           смерть Лукаша 

 

 

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Робота з епіграфом:

    Слово викладача: Подивіться уважно на епіграф, прочитайте його і подумайте над тим, чи можна цей епіграф назвати основною думкою драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки? (один учень читає вголос, діти за бажанням висловлюють свої думки)

Проблемне питання (учні повинні дати відповіді в кінці уроку)

У чому сенс людського життя?

- Запишіть питання в зошити.

2. Усне опитування

- На які дві групи поділяються персонажі твору?

(На людей та міфічних істот, які живуть у лісі).

- Назвіть дійових осіб драми:

(Люди – Лукаш, Килина, дядько Лев, Лукашева мати.

Міфічні істоти – Мавка, Лісовик, Водяник, Русалки, Перелесник, «Той, що в скелі сидить», «Той, що греблі рве», Потерчата та інші)

- Як через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що людина – творець краси?

В Мавці гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Великі очі, що грають різними кольорами, розкривають її швидке і глибоке сприйняття дійсності, вразливу і добру душу. Довгі коси і зоряний вінок на голові, любов до квітів свідчать про неабиякий естетичний смак, нестримний потяг до прекрасного.   Мавка – це символ кохання і вічно молодої весни. Все прекрасне в неї асоціюється з чудовою музикою весни, яку почула від Лукаша. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт її душі.   Мавка – це маленька часточка природи, яка вимагає до себе дбайливого ставлення. Леся Українка наділила Мавку співучою, подібною до дзюрчання струмка, мовою, дала ій прекрасну вроду. Вона розуміє мову дерев, квітів.)

- Давайте зачитаємо рядки, як про неї пише Леся Українка? (с. 379, 381)

Слово викладача. Образ Мавки є символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє «я», живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона має «в серці те, що не вмирає». Отже, Мавка є втіленням всього доброго, гарного, світлого, є втіленням вимріяного щастя.

- Яким чином у драмі розкривається внутрішня роздвоєність духовних поривань Лукаша, його вагання між мрією й буденщиною, між поезією й прозою життя.

( У драмі-феєрії Лукаш — ще зовсім молодий, гарний, чорнобривий, стрункий парубок. Ніжний спів його сопілки порушив лісову тишу й сповнив ліс світлом і теплом. Почувши його мелодію, уся природа пробудилася, неначе при сході сонця.

У весняному лісі Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою. Спалахнуло перше кохання молодих сердець, і від їхнього щастя забуяло все довкола.

Спочатку Лукашеве кохання було палким і щирим: він захоплюється вродою Мавки, захищає її від переслідувань Перелесника, кидається в ніч за світлячками, щоб прикрасити ними розкішні коси коханої. Але все це швидко минає Любов Лукаша не витримує перевірки буденщиною, і він врешті-решт погоджується на шлюб із моторною вдовою Килиною, яку підшукала йому мати. Така пасивність парубка цілком відповідає добре знайомим Лесі Українці звичаям поліського села, де за жениха все вирішували його батьки.

Не маючи вольового характеру, Лукаш легко піддається впливові обставин. Він намагається виправдатися перед зрадженою ним Мавкою).

- Зачитайте рядки з твору (с. 376).

Слово викладача. Найбільша біда Лукаша в тому, що він сам не розуміє, який має творчий дар — його гра на сопілці нікого не залишає байдужим.

Поряд із змінами у поведінці Лукаша змінюється і його мова: із лагідної й поетичної вона стає різкою, навіть брутальною: «Ай дай спокій! Не маю часу»,— кидає він засмученій Мавці, яку занапастив.

- Як за допомогою образів матері Лукаша й Килини письменниця зображує їх духовне обмеження, дисгармонію з природою?

(Мати Лукашева - рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.

Ця ж біда  спіткала й Килину. Залишившись вдовою з вдома дітьми, вона піклувалась перш за все про те, як їх нагадувати, одягнути, як утвердити для них "авторитет" серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також загубила свої духовні скарби, а може. навіть не змогла їх і придбати за тієї безперервної турботою про хліб насущний.)

Слово викладача.  Найстрашніше, що багато таких нещасних, які поневолені дріб'язковими турботами, не почуваються їхніми рабами, хоч вони є ними. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, наскільки воля прекрасна  порівняно з рабством, Леся Українка "посилає" до людей Мавку.

2. Дайджест

Визначити та записати риси характеру Мавки та Килини.

Картинка 34 из 78591              Картинка 82 из 172

                Мавка                                                       Килина

1.Міфічна істота                                    1. Молода вдовиця

2.Романтична                                         2. Заздрісна

3.Волелюбна                                          3. Хазяйновита

4.Гармонійна                                         4. Хитра й підступна

5.Щира                                                   5. Жадібна

6.Вірна                                                    6. Бідність духовного світу

7.Добра та чемна                                   7. Прагнення до збагачення

8.Благородна натура                             8. Дріб’язкова та нещира

- Ми з вами сьогодні ще не пригадали про одного з головних героїв твору. Хто це? Правильно, дядько Лев. Як у творі розкрито образ дядько Лева - великого природолюба?

(Леся Українка писала цей образ з реального волинського селянина Лева Скулинського з с. Немічного. Дядька Лева поважають всі, прислухаються до його порад. Він багато знає і має великий життєвий досвід. Він людина честі, йому вірять як реальні, так і казкові образи. Таку повагу він заслужив тим, що був людиною слова, порядною і мудрою.

Дядько Лев "дуже добрий з виду", у нього "довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки", на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.  Змальований світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармоніює з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка. 

Слово викладача. В образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев — це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.

 VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

- А зараз ми з вами пограємо в гру.

1. Гра «Тіньовий театр»

(На дошці висить портрет, закритий папером. За цитатною характеристикою учні  відгадують героя)

«Дуже молодий хлопець, гарний , чорнобривий, стрункий, в очах є щось дитяче…»

( Лукаш).

«…Як дівчина..ба ні , хутчій, як панна,бо руки білі , і сама тоненька.»

     (Мавка)

« Уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду..»

 (Дядько Лев).

«Молода повновида молодиця, у червоній хустці…намисто дзвенить дукачами на білій пухкій шиї..»

 ( Килина)

«Їм така невістка не до мислі…

Вони не люблять лісового роду…»

( Мати).

- Повернемося до нашого проблемного питання. У чому сенс людського  життя?

 (учні висловлюються).

Слово викладача. Людина – це унікальна істота, яка суттєво відрізняється від усіх інших створінь, адже їй не достатньо просто жити, вона мусить розуміти для чого вона живе. Достоєвський з цього приводу казав наступне: «Бо таємниця людського буття не в тому, щоб лише жити, а в тому, для чого жити. Без твердого уявлення собі, для чого їй жити, людина не погодиться жити і швидше знищить себе, ніж залишиться на землі…»

 

2. Випереджувальне завдання.

 Звучить останній монолог Мавки.

"О, не журися за тіло! 
Ясним, вогнем засвітилось воно, 
чистим, палючим, як добре вино, 
вільними іскрами вгору злетіло. 
Легкий, пухкий попілець 
ляже, вернувшися, в рідну землицю, — 
стане початком тоді мій кінець. 
Будуть приходити люди, 
вбогі й багаті, веселі й сумні, 
радощі й тугу нестимуть мені, 
їм промовляти душа моя буде. 
Я обізвуся до них 
шелестом тихим вербової гілки, 
голосом ніжним тонкої сопілки, 
смутними росами з вітів моїх. 
Я їм тоді проспіваю 
все, що колись ти для мене співав, 
ще як напровесні тут вигравав, 
мрії збираючи в гаю.. 
Грай же, коханий, благаю!" 

Слово викладача.

Ці слова сповнені світлої туги, у неї звучить акорд на честь доброго, справедливого переможця. У "Лісовій пісні" цей переможець - людина мудра, добра, творча, гармонійна, яка постійно б'ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки - до краси.

 

VІІ. Підсумкове слово викладача. Оцінювання (коментоване).

Лісова пісня ” - це діамантовий вінець Лесі Українки,- писав М. Рильський. Драма – феєрія була справжнім тріумфом її творчого генія. Створена на фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя. Герої зливаються з природою в єдине ціле, в єдину симфонію.

Своєю “Лісовою піснею” Леся Українка в нових умовах  ще раз підтвердила стару істину:                                               Кожен коваль свого щастя. Ніхто не       

 знає, коли йому щастя усміхнутися має

Народна мудрість

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Підготувати повідомлення на тему: "Образи природи (лісові мешканці, фантастична сила).

2. Виписати цитати до образу Лісовика і образу-символу верби.

3. Написати листа до Мавки або Лукаша (на вибір) або написати міні-твір "Якби я був Лукашем (Мавкою).

 

1

 

docx
Додано
16 жовтня 2023
Переглядів
721
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку