Урок-свято на тему: "Свято Катерини"

Свято Катерини

Мета: Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України; прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу; залучати дітей до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи; вдосконалювати мовну культуру учнів; виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історії народу.

Обладнання: українська піч, посуд, рушники, національні костюми.

Хід свята

1 учень: – Доброго дня, добрі люди!

2 учень: – Доброго вам здоров’ячка!

1 учень: На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

І скажу до речі, ще й талановиті.

2 учень: Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають

Про ліси і гори, і про синє море,

Про людей і квіти…

То скажіть же, діти, що це за країна?

Всі: - Наша Україна!

(Пісня «Лише у нас на Україні…»)

Шановні гості, сьогодні ми хочемо звернути вашу увагу на любов українського народу до своєї культури, звичаїв та обрядів. Тому сьогоднішній захід ми присвячуємо одному з улюблених свят нашого народу, святу дівочої долі, святу Катерини.

У кожної людини є своя Доля, яка народжується разом з нею і супроводжує її упродовж всього життя. «Від долі не втечеш, не сховаєшся»- кажуть в народі. Наші предки вірили у надприродну силу, тому намагалися долю задобрити, закликати, проводили урочистості з магічними ритуалами. Одне з таких свят, День святої великомучениці Катерини, і було присвячене Долі. У народі вважалося справжнім жіночим святом. Особливо воно шанувалося дівчатами, які молилися до святої про щасливе подружжя, вірність та гарну долю, перед її образами ставили свічки, адже Свята Катерина вважається заступницею, покровителькою шлюбу та наречених. Дівчата намагалися умилостивити Долю різними замовляннями, а за допомогою ворожінь хотіли дізнатися, що чекає їх у майбутньому. З часом свято перетворилося на молодіжну забаву.

Увечері перед святом Катерини дівчата збиралися на вечорниці…

1 учень: - Здавна існувала у нашого народу чудова традиція- вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

2 учень: - Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекає добра господиня.

Господиня (тітка Одарка)- Вже вечоріє, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість – цілу ніч гуляв би, аби музики та пісні. І так споконвіку ведеться. Згадую , як колись була молодою… Літа-літа…летять, наче лелеки…(Стукіт у двері) – Це ж, мабуть, Мотря вже прийшла!

(Заходить тітка Мотря, скидає хустку, підходить до куми, обіймаються)

Тітка Мотря: - Доброго вечора, кумонько! З Катеринами будьте здорові! Бачте, як погода нам підсобляє: морозець легенький , і вітру немає…

Тітка Одарка: - Так, Мотре, так! Бо ж, як на Катерини холодно, то буде голодно. Але ж тепер не буде! Якби ще й дівчатам вдалося ворожіння, аби до кожної доля усміхнулася… Я ж їх так чекаю завжди, моїх голубочок, - посходяться й стає світліше в моїй хаті, радісніше!

(На вулиці чути галас, веселий сміх)

Одарка: - Ану, прислухаймося – вони?

Мотря: - Вони, мої лебідоньки, вони!

(До хати ватагою заходятьдівчата)

Дівчата: - Доброго здоров’я, тітонько Одарко! Доброго здоров’я, тітко Мотре!

Тітки: - І вам, дівчаточка! Та заходьте до світлиці!

(Дівчата заходять, розсідаються на лавах)

Дівчина 1: Це ж ми вже прийшли ворожити, тітко Одарко!

Дівчина 2: - А каші ви нам приготували?

Одарка: - Готова каша, любі мої, давно готова!

Дівчина 1: - Так ми вже підемо долю закликати!

Одарка:- Е ні, дівчата, ще пождіть трохи.

Мотря:- Так-так, коли перші півні заспівають, тоді й підете.

Дівчина 2: - Гаразд, почекаємо. А ви нам розкажіть, чому на Катерини ворожать?

Одарка: - Свята Катерина на небесах захищає усіх дівчат, допомагає їм знайти наречених, охороняє кохання від усього лихого й недоброго.

Мотря: - Тому й ворожать на Катерини, бо доля в цей день прихильніша.

Дівчина: - Дівчаточка-сестриці, годі щебетати,

А давайте попробуєм пісню заспівати.

(Пісня «Зеленеє жито, зелене»)

Одарка: - Дівчата, а давайте вже ворожити.

Дівчина менша: - А що це у вас?

Дівчата: - Та це ж вишневі гілочки. Ми ще сходу сонця їх зламали. Тепер поставимо у воду і, якщо гілка до Різдва або до свята Маланки зацвіте, то це добра ознака, бо й дівоча доля цвістиме. А як засохне- кепська справа.

Дівчина: - Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,

Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.

А зів’яне – то погано…Але в нас все буде гарно.

Одарка: - Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.

Ух-ух-ух! Втікай з хати злий дух!

Ух-ух-ух! Хай тут буде добрий дух!

Злий дух поступися! Свята Катерино, заступися!

Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!

(Ставлять у глечик з водою)

Дівчина 1: - Ой, а я з чобітками на святі, бо знаю як і з ними можна погадати.

Чобіточку мій новенький, теплий, гарний, червоненький,

Вкажи холявкою дорогу, хто посланий мені від Бога.

Дівчина 2: - Ходи, ходи та не порвися, із вулицями розберися.

Й минувши вуличку Степана, вкажи на вуличку Романа.

Мотря: - А ще, дівчатонька, можна переставляти чоботи з одного краю кімнати до іншого. Чий перший до порога дійде, - та першою заміж вийде.

(Дівчата починають переставляти чоботи. Все супроводжуєтьсявеселощами, сміхом.)

Одарка: - А я знаю, що ви ще перед святом почали ворожити. Ну і як, що вийшло?

Дівчина: - Я вчора пізно ввечері поклала під подушку кілька яблуневих листочків і лягла так, щоб не пом’яти.

Дівчина менша: - А де це ти взяла листя узимку?

Дівчина: - Та я ще восени засушила. Так от, потім покликала братика, нашого найменшого чоловіка в родині, і він витяг мені той листочок, що я загадала на Миколу.

Дівчина: - А я поклала під подушку засушену квітку – тобто радісне і щасливе життя, обручку – одруження, квасолину – прибуток, колосок пшениці – хазяйновитий наречений. Вранці молодший братик дістав квасолину. Краще б обручку…

Одарка: Ну молодці, дівчатонька, гарно готувалися до свята. Побачимо чи збудуться ваші ворожіння. От скоро прийдуть хлопці і ви покажете ще інші ворожіння.

Дівчина: - А ми, поки хлопці прийдуть, будемо закликати долю. Тітко Одарко, тітко Мотре, давайте кашу!

(Одарка загортає горщик з кашею в новий вишитий рушник, віддає дівчині. Дівчата по черзі йдуть до воріт і голосно вигукують: «Доле, доле, моя господине, йди за мій стіл зі мною вечеряти!»)

Звідки почується якийсь голос чи пес обізветься – звідти і суджений прийде. Коли у відповідь не чулося нічого – доля не чує, дівчина ще не вийде заміж.

Мотря: - А тепер йдіть попід вікна слухати. Потім розкажете, хто що почув.

Дівчина: - Та ми вже слухали, як до вас ішли.

Дівчина: - Я почула, як дядько в хаті сказав: «Сядь, Миколо, не пустуй!»

Одарка: - Е, доню, сидіти тобі, дорогенька ще рік в дівках.

Дівчина: А до тієї хати, що я слухала, гості завітали. І господиня сказала: «Заходьте, любі гості, чекаємо на вас.»

Одарка: - О. То значить, що до твоєї хати, красуне, повинні свати завітати!

Дівчина:- Дівчата, здається хлопці прийшли. Чуєте?

Дівчата: - Ой, хлопці, хлопці ідуть!

(Дівчата метушаться, бігають, заглядають у дзеркало)

Хлопці: - Добрий вечір! Чи можна до вас на вечорниці?

Одарка: - Заходьте, заходьте. Он у нас скільки дівчат!

Хлопець 1:- Добрий вечір, щебетушки!

Хлопець 2: - А які гарні дівчата, як писанки!

Хлопець 3: - Приймете нас до гурту чи ні ? А то підемо на інші села.

Дівчина1: - Злякали!

Дівчина 2: - Ми ще подивимось, чи варто вас запрошувати.

Дівчина 3: - Ви хутчіш загадки відгадайте. Подивимось чого ви варті.

Дівчина: - В лісі росло, в столяра пишалося, а в гарного господаря прядивом вкривалося.

Хлопець: - Подумаєш! Ну й загадка! Стіл то, бо його скатертиною накривають.

Дівчина: - Тоді ще одна. В землі родився, на кружалі вертівся, на вогні пікся, на базарі бував, людей годував, як упав, той пропав.

Хлопець: - Ото! Я знаю що це. Це горщик, що у нього Катря смаколики кладе. А пригощати будеш?

Дівчина: - Буду, але тих, хто найспритніший.

( Дівчата співають «По дорозі жук, по дорозі чорний», хлопці танцюють, хто спритніше)

-На Катерини молодь влаштовувала різні розваги. Нумо й ми порозважаємося.

(Проведення різних конкурсів: хто швидше надує кульку, пронести кульку на двох олівцях, із зав’язаними очима намалювати сніговика, нагодувати товариша і т.п.)

Хлопець:- Ми гуляли, веселились, усім весело було.

Вечорниці завершились і, здається, все пройшло.

Дівчина: - Ні! Так просто не проходить, в серці струночка бринить.

І гадання на Катерини в нашім серці буде жить.

Хлопець: - Дякуємо господині за теплу хату!

Дівчина: - За ворожіння!

Разом: Бажаємо всім миру й добра! Нехай Свята Катерина оберігає всіх і дарує щасливу долю!

(Пісня «А я бажаю всім добра»)