Урок "Тертя. Сила тертя. Коефіцієнт тертя ковзання. Тертя в природі й техніці."

Вчитель: Борисенко Олександр Павлович

Тема: Тертя. Сила тертя. Коефіцієнт тертя ковзання. Тертя в природі й техніці. (урок у 7 класі)

Мета повторити поняття сили, види сил; сформувати знання про силу тертя, причини її виникнення, фактори, що впливають на зміну сили тертя,  види сили тертя; встановити залежність сили тертя від тиску і роду поверхонь стичних тіл; розкрити роль і практичне використання тертя (на виробництві, у побуті, у природі); розвивати логічне мислення учнів; виховувати активність, самостійність, наполегливість.

Міжпредметні зв’язки: технології

Компетентності: спілкування державною мовою, інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, обізнаність і самовираження у сфері культури

Урок за технологіями «перевернутий клас» та «ротація за станціями»

Хід уроку

електронні освітні ресурси (ЕОР), що використовуються на уроці або під час самостійної роботи учнів:

Онлайн сервіси:

•             Youtube;
•             Google презентація;
•             Google форми;
•             Google пошта;
•             https://naurok.com.ua/test/start/813140

способи оцінювання діяльності учнів: формувальне, форми зворотного зв’язку.

Додаток 1 (Домашнє завдання)

1.          Наші пращури добували вогонь. Як?
2.          Якщо водій вимкне двигун автомобіля, що рухається, яка сила зупинить його?
3.          Яка сила стане причиною зміни руху?
4.                   Чому на шинах автомобілів роблять рельєфний малюнок (протектор)?
5.          Чому важко втримати в руках живу рибину?
6.                   Для чого біля головки цвяха, а іноді й на самій головці, наносять насічку?
7.                   Чому бігуни й альпіністи використовують взуття із шипами?
8.                   Чому найбільші вантажі перевозять водним транспортом, а не іншим ?

Додаток 2 (Вивчення нового матеріалу)

Ми з вами розглянули вже дві механічні сили: силу пружності і силу тяжіння, дали їм характеристику. Залишилася ще одна – це  сила тертя.

Сила тертя – сила, що виникає при русі чи спробі викликати рух одного тіла по поверхні іншого і напрямлена вздовж поверхонь дотику тіл проти руху тіла.

З тертям ми зіштовхуємося на кожному кроці. Вірніше було б сказати, що без тертя ми й кроку ступити не можемо. Тертя може бути корисним і шкідливим, цю аксіому людина опанувала ще на зорі цивілізації. Адже два найголовніших винаходи – колесо й добування вогню – пов’язані саме із прагненням зменшити й збільшити ефекти тертя.

Рух тіла в реальних умовах не може тривати нескінченно довго. Якщо штовхнути брусок, що лежить на столі, він набуде певної швидкості, але під час руху бруска його швидкість буде зменшуватися. Яка ж «невидима» сила гальмує брусок?

А зараз ми проведемо досліди для вивчення сили тертя і зробимо відповідні висновки.

Демонстрації (спочатку проводить вчитель, учні роблять відповідні висновки)

1.                   Рух бруска по поверхні столу.

2.                   Рух бруска по поверхні столу, посипаній піском.
3.                   Рух бруска по поверхні столу: на брусок покладено вантаж (динамометр показує силу тяги, яка дорівнює силі тертя).

Особливості сил тертя (висновки роблять учні з допомогою учителя)

• виникають у разі дотикання двох тіл, які рухаються;
• діють паралельно поверхні дотичних тіл;
• спрямовані проти руху тіл.

Сила тертя спокою – це сила, яка виникає під час намагання нерухомого тіла зрушитися з місця.

F_тер.сп.=-F. F_тер.сп.=µN- максимальна сила тертя спокою.

Сила тертя ковзання – це сила, яка виникає під час ковзання одного тіла по поверхні іншого.

F_тер.к.=µN, F_тер.к.≥F_тер.сп.

µ - коефіцієнт тертя, який залежить від:

- матеріалу дотичних поверхонь;               (див. таб. у підручнику)

- стану поверхонь

Для зменшення тертя використовують мастило.

Сила тертя кочення виникає при коченні одного тіла по поверхні іншого й за умови однакового навантаження.

F_{тер.коч.}<<F_тер.к.

 Це – сила тертя ковзання. Вона діє з боку стола й спрямована проти­лежно до руху бруска. Така сама  за модулем, але протилежно спрямована сила – теж сила тертя ковзання – діє на стіл з боку бруска.

У рідинах і газах так само діє сила тертя (сила опору), яку можна зменшити, якщо надати тілу обтічної форми.

Додаток 3 (Дидактична гра “Тертя й наше життя”)

Клас ділиться на експертні групи. Учні стають експертами у своїх групах.

Експертні групи: “Автомобіль, дорога”, “Спорт”, «Літератори»

Завдання

Кожна група має дібрати приклади використання тертя, його збільшення чи зменшення в їхній області експертизи.

Експертна група обговорює свою тему.

Кожній групі дають картку-підказку з теми експертизи. Якщо учні не можуть самостійно сформулювати задачу, то користуються опорними словами.

Також видають картку-запитання у відповідній області експертизи. Нею експертна група користується в тому випадку, коли самостійно не може навіть з допомогою картки-підказки сформулювати задачі.

 Запитання до підказки  1. «АВТОМОБІЛЬ, ДОРОГА»

1.Чому восени біля трамвайних колій стоять та­блички «Обережно! Листопад!»?

1. Чому автомобільні колеса мають такий глибо­кий рисунок протектора?
2. Чому потрапляння мастила на гальма автомо­біля є дуже небезпечним?
3. Чому за ожеледиці автомобіль має на колесах спеціальні ланцюги і їде з малою швидкістю? І чому за таких умов вантажному автомобілю легше їхати, ніж легковому?
4. Чому на мокрій ґрунтовій дорозі автомобіль «заносить»?
5. Що роблять під час буксування автомобіля?

Запитання до підказки  2. «СПОРТ»

1.Якою є поверхня рукавичок боксера? Чому?

2.Для чого перед виходом на лижню лижі змащують спеціальним мастилом?

3.Чому в дощову погоду футбольним воротарям важче ловити м’яч, ніж за ясної погоди? І чому футболісти частіше падають?

4.Навіщо штангісти перед підійманням штанги, а гімнасти перед виконанням вправи посипа­ють руки, груди й плечі тальком?

5.Чому футбольні бутси мають шипи, а воротарі надягають спеціальні рукавиці?

6.Навіщо лижники змащують лижі, а ковзанярі одягають спеціальні костюми?

Запитання до підказки  3. «ЛІТЕРАТОРИ»

Пояснити фізичну суть наступних приказок та прислів’їв

1.                          Йде, як по маслу.
2.                          Не змастиш – не поїдеш.
3.                          Не змастиш – не поїдеш.
4.                          Висковзне, як риба з рук.
5.                          Коси, коса, поки роса. Роса спала – робота пропала.