Урок української літератури новела О.Кобилянської "Меланхолійний вальс"

 

 

 

 

 

 

Урок української літератури

у 10 класі

за новелою О. Кобилянської

 

 

 

 

Тема. О.Кобилянська. «Меланхолійний вальс». Образи нових жінок- інтелектуалок - талановитої піаністки Софії, гордої духом Марти, пристрасної і вольової Ганнусі.

Ім` я уроку: «Слова зворушеного серця»

Мета уроку: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях О.Кобилянської, розвивати вміння аргументовано висловлювати власні роздуми, виховувати повагу до творчих особистостей і зацікавленість їх життям.

Цілі уроку. Учні знатимуть: зміст виучуваного твору, сутність порушених у ньому проблем;

 Учні вмітимуть: вдумливо читати твори, висловлювати своє     ставлення до   прочитаного.

Тип: поглиблення знань.

Обладнання: портрет О.Кобилянської,. текст новели, аудіозаписи вальсів Шопена.

Методи, прийоми, форми: слово вчителя, бесіда, випереджувальні завдання, «незакінчене речення», робота в парах.

Випереджувальні завдання: підготувати повідомлення про видатних жінок.

                             

                                                                         Епіграф

 

 «О.Кобилянська - пишна троянда в саду

                                                                    української літератури»

 (М.Старицький)

 

Хід уроку

І.Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

 

ПРИТЧА ПРО ЧАС

 

Уявіть, що кожного дня ви в банку отримуєте 86 400 доларів. І витратити ці гроші можна тільки цього дня, переносити покупки ні в якому разі не можна. Що ви будете робити? Звичайно, витрачати гроші!

У кожного з вас є такий банк і він називається ЧАС. Щоранку ви отримуєте 86 400 секунд. Пізно вночі ви підраховуєте підсумки, не дивлячись ні на що!

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує рік, запитайте про це студента, який не склав вступні іспити до інституту.

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує місяць, запитайте про це жінку, котра чекає дитину.

• Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує тиждень, запитайте про це редактора щотижневої газети.

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує година, запитайте про це закоханих, які чекають на побачення.

 

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує хвилина, запитайте про це людину, яка запізнилась на потяг.

 

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує секунда, запитайте про це     людину, яка дивом врятувалася від аварії.

 

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує мілісекунда, запитайте про це спортсмена, який отримав срібну медаль на Олімпійських іграх замість золотої.

 

Кожного дня ви отримуєте 86 400 секунд, і кожного вечора вони зникають. Даремно чи ні – все залежить тільки від вас.

 

 

• мені хочеться, щоб 2 700 секунд, які ми проведемо разом, минули недаремно й торкнулися ваших сердець. Успіхів вам!

 

І. Емоційне налаштування на урок

1.                        Учні слухають вальс Шопена
2.                        Бесіда

•                            Ви любите музику?
•                            Чи уявляєте своє життя без неї?
•                            Як впливає музика на вас?

      Ми щойно прослухали вальс Шопена. І це зовсім не випадково: вчені довели, що 5—10 хв. прослуховування творів цього композитора пробуджують чуттєвість. А це нам сьогодні ( як і будь-коли) аж ніяк не зашкодить, тому що сьогодні на уроці ми будемо говорити про мистецтво, мрії, сподівання...

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель

    Про вплив музики на особистість Ольги Кобилянської дізнаємося з автобіографічної, епістолярної, мемуарної та творчої спадщини письменниці. Музика в її житті відігравала чи не найважливішу роль: допомагала у хвилини розпачу та зневіри, підбадьорювала, надихала, не давала замкнутися в собі.       Сім’я Кобилянських була творчо обдарована музикально. Ольга Кобилянська грала на фортепіано, лише два місяці навчаючись музичної грамоти, а ще грала на дримбі та цитрі.

Письменниця знала багато українських, російських, німецьких пісень та романсів. Улюбленим композитором Ольги Кобилянської був Ф.Шопен, а ще їй подобалася музика Ф.Ліста, Р.Шумана, Л.Бетховена, Ф.Мендельсона, В.Моцарта, Й.Брамса, М.Лисенка.

 

Письменниця згадувала: «Любо спливали нам вечори у родинному гуртку... Музика, спів були одинокою насолодою для нас у маленькому гірському містечку. Ціла наша родина була безтямно залюблена у своїй музиці  так, що іноді грали аж поза північ і то, що попало нам під руки: грали класичну музику, різні сонати або наші народні пісні».

«…музику люблю пристрасно, і вона має на мене дуже сильний, майже потрясаючий вплив», – зізнається письменниця чеському етнографу Франтішеку Ржегоржу у листі від 17.01.1898 р.

У листі до Василя Стефаника від 20.06.1898 р. жаліється: «Нема у нас в Чернівцях цього року циганів-музикантів, як щоліта! Вони уміють людську душу розносити; так і виплекали в мені якийсь своєрідний слух для музики, а може, і з природи вже вдалася така…»

 

Щиро раділа письменниця з того, що були люди, які поділяли її точку зору, які мали спільні інтереси – від цього вона лише збагачувалася духовно. При кожному спілкуванні з друзями та прихильниками її творчості Ольга Кобилянська завжди цікавилася ставленням до музики.

ІV.Опрацювання навчального матеріалу(26хв.)

1.Вступне слово вчителя.

Іван Франко, характеризуючи новий напрям, що заявив про себе в українській літературі на межі 19-20 ст., назвав одним з його яскравих представників Ольгу Кобилянську. На думку Соломії Павличко, О. Кобилянська «…відобразила вихід на історичну сцену жінок, яких називають… «новими». Сама ж письменниця була переконана, що прийшов час, коли «…побіч до теперішніх Марусь, Ганнусь і Катрусь можуть станути і жінки європейського характеру, не спеціально галицькоруського».

А от Критик С. Єфремов запевняв: «Пані Кобилянська великий гріх на душу бере, створюючи шкідливий, антисуспільний, здатний розбестити нетверді уми напрямок у літературі».

Однією з таких новел, яка розповідає про нових українських жінок європейського типу і яка викликала неоднозначні відгуки, є «Valse melancholigue», зі змістом якої ми познайомимося сьогодні. За спостереженнями Д. Павличка, ми сьогодні приходимо до творчості Кобилянської «по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі».

Вчитель

- Коли було вперше надруковано новелу « Меланхолійний вальс»

Уперше новелу надруковано 1898 року в «Літературно - науковому віснику». Як і багато інших творів О.Кобилянської, новела « Valse melancolique» має значною мірою автобіографічний характер. Письменниця порівнювала своє життя з життям однієї з героїнь твору Софії Дорошенко. У листі до Осипа Маковея від 17 лютого 1898 року вона писала: «Прочитали-сьте « Valse melancolique» і знаєте історію мого життя. Се моя історія. Більше не кажу нічого».

Вчитель

У вісімнадцятирічному віці Ольга знайомиться із Софією Окуневською – освіченою дівчиною, яка згодом стала першою на Буковині жінкою-лікарем, і Наталею Кобринською, письменницею і громадською діячкою, яка боролася за емансипацію жінок. Саме вони вселяють надію, що жінка також може реалізувати себе і радять писати твори українською мовою.

- О.Кобилянська захопилась ідеями емансипації і фемінізму. Що вам відомо про фемінізм ?

( Феміністичний рух базувався на тому, що в суспільстві несправедливо брали верх чоловіки, а їхні домінування в суспільному та громадському житті пов’язане з патріархальними пережитками. Жінки-феміністки борються за рівну участь з чоловіками у громадському та приватному житті ).

- Що  ж  таке  емансипація  ?  (  Емансипація  –(  від  лат.  терміна “звільнення сина від батьківської влади”) звільнення від залежності, скасування якихось обмежень. Поняття “емансипації жінок” в різний історичний час мало різне значення . У ХІХ-ХХ ст. воно означало боротьбу жінок за рівні з чоловіками права)

Слово вчителя

О. Кобилянська — письменниця-новатор, яка у своїх новелах та повістях «безлику жінку» зробила «людиною» та «царівною». Героїні її творів наділені неабияким інтелектом, силою волі, високою мораллю та інтелігентністю.

2. Евристична бесіда за змістом новели «Valse mеlancoligue»

Назвіть твори О. Кобилянської згаданої тематики. («Царівна», «Людина», «Природа», «Некультурна», «Valse mеlancoligue»).

•                   У яких творах, прочитаних нами раніше, порушувалися феміністські проблеми?

(І. Франко «Сойчине крило» — образ Манюсі. Якою ми бачимо героїню цього твору? Чи здатна вона постояти за себе? Чи може самостійно вирішувати важливі життєві проблеми? ( Марію-Манюсю автор зображує нам інструментом у руках чоловіків. Вона терпить наругу над собою, фізичну і моральну, але не має достатньо сил протистояти і захищати свою людську і жіночу гідність. Вона розділяє переконання, що жінка не може жити одна. Інакше її вважатимуть аморальною.)

•           Як на це питання відповідає Ольга Кобилянська у новелі «Valse mеlancoligue»? Чи схожі героїні її твору на Марію-Манюсю?

(Ні. Героїні Ольги Кобилянської дуже нагадують її саму, що теж була однією з «нових жінок». Вони хоча й не заперечують необхідності вийти заміж, створити сім'ю, проте сенс свого життя вбачають не лише в завоюванні чоловічої прихильності: це жінки, які прагнуть нарівні з чоловіками здобути гідну освіту, реалізувати себе в діяльності, корисній суспільству, і бути матеріально незалежними. Можна з упевненістю сказати, що з боку О. Кобилянської це було сміливо і ризиковано, адже патріархальна свідомість такі погляди на життя сприймала як аморальні.)

•            

•                       Що нового привнесла в літературу О. Кобилянська своєю новелою?

(У новелі вперше в історії української літератури зроблено спробу зруйнувати стереотипи щодо погляду на роль, місце і можливості жінки в суспільстві. Героїні твору ніби об'єднують у собі два світи — чоловічий і жіночий.

Сюжетний ланцюжок твору.

 

•                            З ким ми знайомимося на початку твору?
•             Про кого йде мова?
•              

  «Була незвичайно доброго серця: тут в одній хвилі кидалася, гарячилася й змагалася, а вже в другій була добра. Товариством, в яке входила, і товаришки, що її любили, розпестили її, догоджуючи їй у найменшій дрібниці, боготворячи її задля краси й таланту та оригінальних помислів. Належала до різних товариств, не жалувала нічого, а визичуваних товаришка грошей не приймала ніколи назад. Любила над усе елегацію, називаючи се третьою важною заповіддю в умовах до щастя; бувала через се не раз навіть несправедлива в осуді людей, але до елегації тягло її, мов дитину до квітки.» (ГАННА)

 

«Ти- ще неушкоджений новітнім духом тип первісної жінки, що нагадує нам Аду Каїна або інших женщин з Біблії, повних покори й любові. Але ж не вихованням виплеканої покори і любові, лише покори і любові з першої руки, з природи .Ти й без науки була б та сама, що тепер. Жертвувала б себе з напору вродженої доброти, без намислу і без претензій до подяки Ти-тип тих тисячок звичайних, невтомно працюючих мурашок, що гинуть без нагороди, а родяться на те, щоб любов`ю своєю удержувати лад на світі...» (МАРТА)

 

«До того розцвіту моєї душі потребувала я лише кількох слів його любові - ми ніколи не говорили про любов до себе... вона існувала між нами лише німою музикою..., як цвіт потребує не раз лише легкого подуву вітру до повного розвитку, без огляду на те, що пізніше настане; але він не вимовив їх. Мав їх у душі, носив їх у голосі, носив в очах, але не вимовив їх... І я шукала причини тої мовчанки , що мене вабила, шукала... Ні! шукаю її ще й тепер не можу її віднайти! Витрясла йому всі лелії зі своєї душі під ноги, а він не пізнав їх».(СОФІЯ)

 

•                            Про що мріють дівчата? (Ганна мріяла стати художницею, Марта – вчителькою)

Чому дівчата вирішили запросити ще одну дівчину на квартиру?

•    
•   Яке враження справила Софія на дівчат?

 

•     про що мріяла Софія? (– закінчити консерваторію і стати піаністкою. Подруги так і називали її – музика).

 

Робота в групах.

 

 

 

•                       група. Завдання: дослідити образ Марти.

 

План

 

1. Марта  – втілення доброти і любові, готувалася стати вчителькою.

 

2.  Стримана,  терпляча,  жіночна,  «ладна  обійняти  весь  світ»,  «вчилася  музики,

язиків і різних робіт ручних».

 

3.                   За словами Ганни, «вроджена жінка і матір».

 

4.                    Надзвичайно залюблена у музику «…просто душа розривалася в грудях при тих звуках, граціозних, заповідаючи найбільше щастя».

 

5.                   Щаслива у сімейному житті: вийшла заміж за професора.

 

«Я проста робітниця, тип послугача з природи вже, що не наділила її навмисно тим гордим даром, щоб повзав… Тому повзаю й корюся до сьогоднішньої днини й належу до тих тисячок, що родяться на те, щоб без нагороди гинути!»

 

•                       група. Завдання: дослідити образ художниці Ганни.

 

План

 

1.Ганна – емоційна, нестримна, вибухова, непостійна натура. «Із нею було тяжко

 

дійти до кінця».

 

2.                     Протиріччя у світосприйнятті. «Було багато речей у житті, які брала страшно легко, ледве доторкалася їх крилами вибагливої душі; але в штуці була поважна й глибока». «Не накладаймо на свої душі маски».

 

3.                    Надзвичайно талановита, живе своїм ремеслом. «Я – артистка і живу відповідно артистичним законам, а ті вимагають трохи більше, як закони…сіро-програмованої людини…»

 

4.                      В особистому житті не терпить приписів, їй байдуже, що скаже світ про її особисте життя, тому і вільні стосунки з чоловіками не вважала за непорядність. «…заглушити у собі той світ, щоб жити лише для одного чоловіка і для самих дітей? Се неможливо… тому неможливо, хто носить справжній артистизм у душі!..»

 

5.                     Турботлива мама, хоча і сімейне життя не склалося. «Ми з чоловіком не могли погодитися в способі життя, і коли не хотів мене зрозуміти, я покинула його. Але син – мій. Я зароблю на сама нього, і він – мій».

 

•                        група. Завдання: дослідити образ піаністки Софії.

 

 

Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні, яка зазнала приниження у житті (через нещасливе кохання).

 

Вимоглива. «Я потребую спокою, що випливає з замилування до музики й гармоніїї в відносинах передусім гармонії!»

 

Цілеспрямована. «Лікарі заборонили їй навіть займатися якийсь час музикою, але що їй без музики, як казала, нема життя, то не држалася їх приказів і грала й грає досхочу».

 

Жінка-загадка. «Спить, мов царівна. Коли вмивається, не забуде ніколи насипати кілька крапель найтоншої парфуми до води, але зате її верхня одіж… – просто « товпа!» Талановита. «Грала етюд Шопена ор.21 чи 24…Душа стала здібна розуміти музику…». «До музики звернулася з подвійним запалом».

 

Вразлива. «Упала лицем на струни – зомліла…»

 

Горда. Радить Марті: «Ти повинна розвивати в собі гордість, бо це єдина зброя жінки, – повчальним тоном сказала товаришка, –і продовжила: Ніколи не принижуйся перед негідною людиною».

- Чому очі Софії завжди випромінювали сум? (Нещасливе кохання, смерть батька, хвороба матері)

 

•   Що об’єднує ці три різні натури?

 

Вони різні за характером, але їх об'єднує замилування красою, прагнення до гармонії життя, фізичної та духовної досконалості. Художній аналіз світу думок і почуттів цих трьох мистецьких натур становить основний зміст твору. Героїні твору ─ непересічні особистості. Це сильні, вольові, самодостатні, горді та незалежні жінки, які прагнуть утвердитися в чоловічому світі. Вони не бояться залишитися незаміжніми, оскільки шукають щастя насамперед у собі. Мистецтво задовольняє їх запити.

Учні слухають етюд Шопена № 21(«Крильця метелика»)

(на фоні музики зачитати вірш)

Лунає вальс в пустій кімнаті,

Як він зажурено звучить!

І слухає його вдесяте

Та тиша, що ось тут стоїть.

Легкий початок, граціозність,

 А далі ціла боротьба.

          І хочеться лиш крикнуть:"Досить!"

Та не скажу оці слова.

Софі створила із печаллю,

•    смутком знов оповила,
•    стільки горя, стільки жалю!

Вона в ньому передала.

Нема Софі та ще витає -

Її неспокій раз у раз.

Ніхто вже більше не зіграє

Отой "меланхолійний вальс".

•   Що спричинило смерть Софії?

 

•   Душевний розпач. Знову неприємності у житті Софії: дядько, єдина надія, відмовився її утримувати у Відні. Зі сльозами на очах, прибита горем, із відчаєм у душі вона сідає за фортепіано і у темній кімнаті починає грати.

 

(зачитати) Та музика – стан душі.

-Прослухайте уривок.

«Відтак заграла. Був сумерк, і вона грала з пам'яті.

Почала злегка, граціозно, немногими тонами ... Грала свій вальс, але так, як ніколи. Мабуть, ніколи не заслуговував він більше на назву «Valse melankolique», як тепер Перша часть була весела, зграбна й елегантна, а друга… О, та гама! Та нам добре знана ворохобна гама! Збігала шаленим летом від ясних звуків до глибоких, а там – неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, товплення тонів, бій, – і знову збіг звуків удолину… Грала більш як півгодини, відтак урвала саме посередині гами, що летіла в вищі звуки, акордом несамовитого смутку. Відтак саме посередині гами смутний акорд… закінчення».

Місяць світив і освічував цілу стіну кімнати й місце, де вона сиділа...»

 

Вчитель:

Через весь твір проходить мотив меланхолійного вальсу, який повторюється так символічно – тричі. Сильний стресовий стан дівчини доводить її до відчаю, фізичного та душевного болю. Символічно, що з останніми акордами зіграної мелодії, обірвалася струна, як і струна життя талановитої піаністки, яку «музика позбавила життя» Звук розірваної струни фортепіано був останньою краплею для змученого серця. Воно не витримало ─ настала раптова смерть.

 

На жаль,  життєві  обставини  часом  сильніші  за  прагнення  людини.

 

V. Рефлексивно- оцінювальний етап.

А).«Незакінчене речення»: «Меланхолійний вальс» Кобилянської - твір про...»

 Ідеал жінки, освiченої, iнтелiгентної, з високими духовними запитами i прогресивними поглядами.  Серце у героїнь Кобилянської - любляче i нiжне, здатне на великi почуття.

Письменниця стверджувала, що жiнка - неповторна особистiсть, яка має право вибору, можливiсть чинити так, як пiдказує їй серце. Вона - людина! Саме таку, вiдважну i прекрасну жiнку, яка бореться за свою гiднiсть i незалежнiсть, оспівувала у своїх творах.

 

Б). Коментування епіграфа. Коментар епіграфа.

 

 

 

 

VІ. Домашнє завдання.

 Обов'язкове: написати есе «Чим збагатило мене знайомство з творчістю 3.Кобилянської?» або «У чому неповторність творчості О. Кобилянської»?

За бажанням: намалювати ілюстрації до «Меланхолійного вальсу».

Заключне слово вчителя. Слова зворушеного серця письменниці залишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь. Сподіваюсь, що твір О.Кобилянської залишить помітний слід у ваших серцях.

 

        

                            ВПРАВА « Чудодійне зникнення»

      Людина, яка має позитивне ставлення до інших – має таку прозору душу, як вода. Душа чиста, незаплямована ні заздрістю, ні гнівом, ні образою, ні смутком.

 

(склянка води)

 

Але ось із людиною щось трапилося і вона затаїла в душі гнів, образу ( у воду додати фарбу). Душа помутніла , страждає, болить. І добре, коли знайдеться інша людина, яка підтримає, зрозуміє, розрадить, розвеселить , відволіче від важких думок. Тоді трапляється чудодійне перетворення (додати луг)

 

•          Якою стала вода? (чистою, прозорою).

Тож я вам бажаю жити у терпимості, добрі і радості, не давати смутку та невдачам заволодіти вашою душею. Тоді тільки ваша душа буде наповнена чарівною силою, чистою, прозорою, як джерельна вода!

 

Повідомлення про наукові досягнення жінок

 

У суспільстві завжди панував стереотип, що жінки – слабка, занадто емоційна половина людства. Наші хлопці доведуть, що жінки надзвичайно розумні.

 

_____________________________________________

1. В 370-му році до н. е філософ, астроном та математик Гіпатія Олександрійська зробила величезний внесок у розробку  інструмента для вимірювання координат небесних тіл. Він отримав назву астролябія. До винаходів Гіпатії також належить прилад для отримання дистильованої води та визначення її щільності.

_________________________________________

 2. Першим у світі програмістом була жінка. Це англійський математик Ада Лавлейс. Саме завдяки її описам Чарльз Беббідж сконструював ЕОМ (електронно-обчислювальна машина). Лавлейс написала програму до техніки  та ввела такі терміни, як «цикл» та «робоче вікно».

 

3. Табіта Беббіт спостерігала за чоловіками, які розрізали дерева за допомогою спеціальної пили з двома ручками. Інструмент  тягали взад-вперед. Проте жінка помітила, що ефект присутній тільки під час руху вперед. А коли пилу відтягують назад – відбувається лишня затрата енергії. Отак роздумуючи, у 1810 році Табіта винайшла циркулярну пилу. Але через закони протестантської общини, відмовилась від отримання патенту.

 

4. Американський вчений та військовий діяч Грейс Хоппер, яка брала участь у створенні першого в США комп`ютера «Марк І», у 50-их роках минулого століття розробила перший в історії компілятор ( комп`ютерна програма). Він призначався для мови програмування COBOL. Іменем винахідниці назвали один із військових кораблів США.  Тому недарма науково-технічна революція саме жіночого роду.

 

------------------------------------------------------------------------------

5. Підводні дослідження були б неможливі, якби не перископ. Прилад, який встановлює відстань до об`єктів спостереження, у 1845 році запатентувала Сара Метер

 

 

6. У 1903 році секретарка Мері Андерсон зробила всім водіям безцінний подарунок і створила…склоочисники. Проте тільки через 10 років ці «палички-виручалочки» оцінили.

 

----------------------------------------------------------------------------------

7. У 1917 році Ель Долорес Джонс створила глушник для авто.

8. Коли  у 1965 році Стефанія Кволек підробляла, щоб оплатити навчання в медичному коледжі, вона дуже захопилась хімічним дослідженням і створила кевлар. Це матеріал, який вп`ятеро сильніший за сталь. Нині він є основою для багатьох споруд у будівництві. А також з нього виробляють бронежилети. Стефанія так і не стала медиком, але, без сумніву, врятувала тисячі життів.

 

9. У 1907 році Мері Енгл Пенінгтон створила рефрижераторні установки, котрі використовували для забезпечення провізії в часи Першої Світової.

 

10. Актриса Хеді Ламарр у 1941 році запатентувала секретний засіб зв`язку, який динамічно змінював частоту мовлення. Це набагато ускладнювало противникам  перехват повідомлень. Саме такий винахід став основою для мобільного зв`язку та мережі WiFi.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Усі ІЛЮСТРАЦІЇ МОЖНА ЗБІЛЬШИТИ І АБО РОЗДРУКУВАТИ ОКРЕМО, АБО ВСТАВИТИ У ПРЕЗЕНТАЦІЮ