Урок "Устами вдячно притулюсь до материнської руки"

Тема:. «Устами вдячно притулюсь до материнської руки»

Мета:  возвеличити образ матері, опоетизувати її святі риси, вчити учнів     бути чемними, вихованими, допомагати батькам; виховувати любов та повагу до матері-найдорожчої у світі людини; розвивати  почуття відданості і вдячності матері.

Обладнання:  плакат із висловами про матір, ілюстрації «Мадонна» та «Тадж Махал», фотомонтаж «Жінка- мати, жінка-трудівниця», композиція «Мати-сонце», комп’ютер.

 

Структура заходу

 

1.Вступне слово викладача.

2.Історична довідка про виникнення свята-Дня матері.

3.Легенда про материнське серце.

4.Декламація віршів.

5.Легенда про матір.

6.Прислів’я про матір.

7.Фотомонтаж «Жінка- мати, жінка-трудівниця».

8.Чудо світу-Тадж Махал.

9.Заключне слово викладача.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід години

1.Вступне слово викладача.

Викладач. Сьогодні тема виховної години «Устами вдячно притулюсь до материнської руки», вона присвячена  найдорожчій для всіх людині — матері. Є на світі це слово, перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово — Мати.

Метою виховної години є показати велич жінки-матері, її роль у житті кожної людини, усвідомлення свого обов’язку перед матір’ю.

Найдорожчу для нас людину вшановуємо в травні, коли цвітуть сади, розцвітають яскраві квіти, дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Матері.

З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі, любові й надії вдивляються вони в своїх дітей, прагнучи щастя для них. Усім своїм життям і працею утверджують в нас кращі риси людяності й добра. Бережуть від усього лихого.

Матері… Все життя дивляться вони нам услід, бажають добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі.

 

                          Щасливий, хто рідну матір має,

хоч зморшки вкрили вже чоло

      На світ спокійно поглядає,

не знає, що то в світі зло.

 Для матері ти все дитина,

хоч ти розрісся, наче дуб,

 Вона піклується тобою,

хоча на тобі сивий чуб.

Ти все для матері дитина,

ти ціль життя її і зміст,

 Вона тобі вінки сплітає,

для тебе досягає звізд.

Вона все дбає, пам 'ятає,

 готує тисячу утіх,

 Змете з дороги зло і гріх.

 

2.Історична довідка про виникнення свята-Дня матері.

Викладач. А яка ж історія цього свята?

Учень. Ще у 1914 р. конгрес США прийняв постанову про введення  нового державного свята – День матері. А причетна до цього молода американка Анна Джарвіс.

Вона втратила матір. Смерть була раптова і передчасна. Анна боляче пережила трагедію і звернулася з листами до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати матір.

Ідею Анни підхопили у світі. Вперше в Україні, у Галичині, це свято відзначили у 1929 р.

У цей день у національному одязі люди йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках ішли вулицями села чи міста до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші, виставки виробів, квіти, сміх і жарти були адресовані матерям.

А у родинному колі, діти готували для матерів подарунки, приємні дійства, і найголовніше намагалися бути чемними та слухняними.

У 1939 р. це свято було ліквідовано. Але у 1990 р. завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок та Жіночої громади, свято повернулося в Україну.

3.Легенда про материнське серце.

Викладач.  Мати...Материнське серце здатне перейматися болем на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Про це нам віщує легенда.

 Був у матері єдиний син. Душі в ньму мати не чаяла. По краплинці збирала росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс він гарний, одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила невістка свекруху,

зненавиділа її. Боялась мати показатись невістці на очі, сиділа в сінях, а потім у хлів переселилась, але й це не заспокоїло жорстоку невістку.

 

 Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце». Не здригнулась душа сина, так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо. А не послухаю — піде від мене». Заплакала мати і відповідає: «Ну що ж, синку, роби так, як велить тобі серце».

Пішов син з матір'ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище, вбив матір, поклав серце в жар. Спалахнув сучок і тріснув, полетіла жаринка, вдарила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце, стрепенулось серце материнське, що горіло на повільному вогні і прошептало: «Синочку мій, рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське... Потім у вогонь покладеш!»

Заридав син, схопив материнське серце, уклав його у розкраяні груди, облив пекучими сльозами, зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана, підвелась мати і пригорнула кучеряву голову до грудей.

Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулась додому й мати, пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими. Недаремно кажуть у народі, що найсвятіша любов — то любов материнська.

4.Декламація віршів.

Викладач.  (Лунає пісня «Мамина вишня») Мати — символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. В одному арабському прислівї говориться, що Бог створив на світі матерів, щоб заступали Бога там, де його нема.

Мати — це перше слово, яке з радістю, з усмішкою вимовляє дитина.

Мати — це слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини горя.

 

Мати любить свою дитину, завжди розуміє її, подасть руку допомоги, розділить радість і смуток.

Учень.   Можна у світі чимало зробити:

перетворити зиму на літо,

та підкорити далеч космічну

можна характер свій подолати,

штурмом вершини науки узяти,

можна пройти крізь пустелі та хащі

Тільки без мами - не можна нізащо:

Все найдорожче, що є тільки з нами

Все починається з рідної мами.

 

Учень. Ні з  чим не зрівняти мамину посмішку.

Скільки вона дарує нам тепла!

Та одчайдушно мені зараз хочеться,

щоб не зникла вона, а жила,

Щоб освітилися мамині очі

І освітили для тебе всі дні,

Роки життя віддали б охоче,

                          тільки б всміхалася мама мені!

5.Легенда про матір.

Викладач. Мати—найрідніша і найближча кожному з нас людина, вона  вчить нас людських правил, оживляє наш зум, вкладає в наші вуста добрі слова, готова заради своєї дитини на все... Про це свідчить легенда.

     Колись дуже давно, на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувавлись польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, які закінчувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив сам цар Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.

Учень.     -Хоч як  люди хваляться своєю силою, а мене бояться.Ніхто не пускає стріл в мій бік.

Викладач. Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.

Учень.    -Я вас поховаю в морській безодні-заревів Нептун.

 

Викладач. Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки стали такими дужими, що вистояли навіть під ударом великої хвилі. А матері, що віддали свої сили дітям, стали слабішими.

Чи бачили ви коли-небудь слабких і немічних жінок? Якщо зустрінете їх не посміхайтеся. То вони віддали свої сили дітям.

Розлючений Нептун вигукнув:

Учень.    -Хай вони вистояли проти мене на березі моря, але в морі я порву їм руки.

Викладач. Жінки знову зажурилися.

     Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони були зовсім некрасивими.

-Жінки, віддайте нам свою красу, ми врятуємо ваших синів. З морської

трави сплетемо для них жили, і руки у них будуть такі ж сильні, як у нашого батька.

Жінки погодились.

 

    Якщо ви побачите десь некрасиву жінку, не смійтеся, не відвертайтеся. Знайте: вона пожертвувала своєю красою заради дітей.

Учень.   -Дочки мої, ви зрадили мене  і за це я перетворю вас у чайок!

Викладач. Чи чули ви як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. А моряки дивляться на чайок і милуються  їх красою, тому що вони носять красу матерів.

От нарешті, юнаки, ставши сильними, вийшли в море. Вийшли та й не повернулися.

Голосно зареготав Нептун:

Учень.   -Не діждатися вам своїх синів. Вони заблукали. Заблукали, бо у морі немає доріг.

Викладач. Тоді матері вигукнули:

-Хай у  наших очах буде менше світла, але хай над землею ясравіше світять зорі, щоб сини наші знайшли дорогу до рідних берегів.

Тільки-но матері сказали це, як у небі яскраво-яскраво засяяли зірки.

 Отож, є багато легенд про матір. І всі вони мають одну думку: мати- найдорожча і найближча людина у світі.

Викладач.  Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так тихо воно приходить на вуста — промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні, світинкою сонця, пелюстком квітки, радістю веселки.

. Це мить і це вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас і благословляє на добро. У найтяжчу нашу годину стогоном вирветься з грудей. Тільки одне слово — як остання надія на порятунок: «Мамо». То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину, і виколисане нею перше слово немовляти, постає із-за завіси літ ангелом-хоронителем в образі Матері.

Минають дні,

зміняються роками,

Твоя ж краса не меркне у віках,

Мадонно з сонцесяйними очами

З дитяточком маленьким на руках.

- Пісня "Аve Магіа".

Учень.  Немає любові, сильнішої материнської, немає ніжності, ніжнішої материнської, і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої безсонних ночей і незімкнутих очей материнських.Людство існує тільки тому, що існує мати...

 

6.Прислів’я про матір.

Викладач. На сьогодні ви отримали випереджаюче завдання-знайти прислів'я про матір. Вони становлять начебто неписаний збірник правил, якими людина має користуватися у повсякденному житті.

 

 

Давайте згадаємо такі прислів'я

Прислів'я

1. Шануймо неньку, буде тобі скрізь гарненько.
2. Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям.
3. 3.Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина.

4.Яке дерево, такі в нього й квіточки,яка мати, такі й діточки.

5.Мати однією рукою б'є, а другою гладить.

6.У дитини заболить пальчик, а у матері-серце.

7.Материн гнів як весняний сніг, рясно впаде, скоро розтане.

Викладач. Жінку-матір часто порівнюють з небесним створінням, богинею, святою. Любов матері найбільша коштовність у нашому житті. Любов до матері-найсвятіше щастя. Повноцінне, спокійне та радісне життя людини, якщо ці два почуття бентежать її думки та вчинки, розпочинаючи з дитинства, адже мати - це сонце нашого життя!

 

7.Фотомонтаж «Жінка - мати, жінка-трудівниця».

Викладач Ким може бути жінка у нашому житті? Щоб з’ясувати це переглянемо фотомонтаж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже,  з побаченого ми зрозуміли, що жінка-це багатогранна істота, але перш за все вона-МАТИ!!! 

8.Чудо світу-Тадж Махал.

Учень. Тадж Махал.Одне із семи чудес світу. Знаходиться в Агрі. Вважається символом любові. Це вершина архітектурного мистецтва. Шах  Джахан збудував його для дружини Мумтаз Махал, яка померла при народженні 14-ї дитини. Майже 20 років 20 тисяч людей будували споруду, після чого їм відрубали руки, аби не змогли відтворити щось схоже. Був закритий для відвідувачів через збройні теракти.

9.Заключне слово викладача.

Викладач.  Українська народна мудрість говорить: «Три біди у людини: смерть, старість і погані діти». Старість неминуча, смерть невблаганна — перед нею не можна зачинити двері, а від поганих дітей не можна уберегтись, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих а й від самих дітей. Тож завжди намагайтеся

 

бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх мам і не задавайте їм прикрощів.

Де б не був ти, щоб ти не робив,

Та вона завжди твій шлях освітить

     В дні сумні та в дні на щастя щедрі

          Мама буде у житті твоїм.

      Так живи, як мама, щиро й чесно

          І, як мама, лиш добро твори.

Викладач  Мама... Чи є на світі слово більш прекрасне і ніжне? У матері добрі та лагідні руки, найвірніше серце - в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим!

Я целую руки матери моей

   Пока она живет на этом свете

Я рук не знал нежнее и добрей

Чем жесткие мозолистые эти!

 

Я целую руки матери моей,

Что утирали слезы мне когда-то,

В пригоршнях приносили мне с полей

Все, чем весна  в родном краю богата.

 

Я целую руки матери моей,

Суровой ласки редкое мгновенье,

Я становился лучше и сильней

От каждого ее прикосновенья.

 

Я целую руки матери моей.

Широкие, шершавые ладони.

Они - что ковш. Приникни к ним и пей

И не сыскать источника бездонней.

 

Я целую руки матери моей,

И я хочу, чтоб повторяли дети,

Натруженные руки матерей

Святее Вас нет ничего на свете!