Усний журнал "Коса - дівоча краса"

УСНИЙ   ЖУРНАЛ

«КОСА – ДІВОЧА КРАСА»

 

МЕТА: виховувати почуття дівочої честі й гідності; вчити дівчаток бути охайними, працьовитими; відроджувати призабуті звичаї нашого народу.

 

ОБЛАДНАННЯ: стрічки, сантиметр, сувеніри.

 

ВЧИТЕЛЬ. Скажіть мені, хлопчики, в чому, по-вашому краса дівчини?( Відповіді дітей)  З давніх – давен в Україні символом дівочої честі, працьовитості, охайності була дівоча коса. Недарма у народній скарбниці ми зустрічаємо так багато легенд, поезій, пісень, прислів'їв, присвячених дівочій косі.

 

І учениця.

Велика радість у дім прийшла

Родилось маленьке дівча.

І перший крик її для нас

Став піснею на довгий час

Батьки її і вся рідня

Плекали, пестили дитя,

А щоб красивою зросла,

У травах купана була.

 

ВЧИТЕЛЬ. Діти, як правило, народжуються з коротким волоссям, а якщо траплялося, що дівчинка народжувалася з довгим волоссям, то говорили, що її чекає життя у багатстві і розкоші.

Стригти дитину до року заборонялося. Коли ж виповнювався перший рочок, влаштовували обряд «пострижин». Здійснював його хрещений батько. З цього часу хлопчиків стригли часто, а дівчаток заборонялося стригти взагалі. Косу доглядали, мили в травах.

КОНКУРС «ТРАВИ» (3 УЧНІ) Назвати трави, якими миють волосся.

 

2 учениця

Нехай волосся пахне м'ятою і чебрецем,

І пам'ятай ти правило оце:

Щоб коса була густа і пишна

То мий її в барвінкові і вишні.

Блискучою косу хай зробить звіробій,

Лушпиння із цибулі, ромашка і шавлій.

А щоб була вона міцна й красива,

Шукай поради у жалючої кропиви.

 

3 учениця

Коса завжди була в пошані,

Її носитиму і я.

Вона, як чисті в полі роси,

Вона, як співи солов'я.

Наче та роса, в дівчини коса

Збережи її, бо яка ж краса!

Купай її в любистку й м'яті,

Щоб була пишні і густа.

Та збережи її нащадкам, -

Це ж не позичена краса!

ВЧИТЕЛЬ.

Волосся чорняве, волосся русяве,

Волосся пряме та кучеряве…

Довге, коротке, але усім

Подобається воно чепурним.

 

Колись в Україні існував звичай: прокинувшись, дівчина перш за все мусила «навести лад» на голові. Волосся, що залишилось на гребінці, обов'язково спалювали, бо вірили, що з нього птахи витимуть гнізда, і тоді голова болітиме. Вважалося нехлюйством братися за будь – яку роботу з розпущеними косами. Про таких казали: «У неї на голові ворона звела гніздо».

 

4 учениця

Час летів, минали роки,

Наша дівчинка зросла,

Вже зробила перші кроки,

Слово «мама» проказала.

І у гарні дві коси

Стрічки заплітала.

 

ВЧИТЕЛЬ. Вперше косу плели дівчинці у 5 років. Цей обряд проводила хрещена мати, коли дівчинка йшла до першого причастя. В коси вплітали білі стрічки, а зверху одягали вінок з білих квітів.

 

КОНКУРС «КОСА» (найохайніше заплетена коса за 1 хвилину)

 

1 учень

«Косички у дівчаток,

Щоб смикати за них», -

Так думав я спочатку.

Та виявилося – ні.

Вони ростуть для того,

Щоб заплітати довго,

Щоб хтось про них сказав:

«Ах, ах, яка краса

А от мені косичок не треба,

Я – хлопчак.

А що я так красивий,

То це помітно й так.

 

КОНКУРС «ПЕРУКАР» (хлопці зі стрічок плетуть косички)

 

ВЧИТЕЛЬ. Виходячи заміж дівчина мусила прощатися зі своєю красою. Коса назавжди ховалася під очіпком та білою наміткою, що було постійним головним убором українок. З роками волосся сивіє, та не втрачає краси, до неї додається ще й повага до прожитих років. Але чому так буває.

 

4 учениця.

- Мамо, чуєш? Чому у тебе сиві волосинки?

Виглядають, наче небо, очі у Маринки.

- Бо батьки сивіють,доню,

В кого вредні діти.

Й полива на підвіконні із горнятка квіти,

Доня глянула на маму

І сказала стиха:

- От тепер я розумію,

Чом бабуся сива!

 

КОНКУРС «ПРИСЛІВ'Я» (вчитель починає прислів'я, зал продовжує)

 

Нема коси – нема краси.

Дівка без коси – що кінь без гриви..

Де дівчина з косою там хлопці юрбою.

Не вари борщу, поки не заплетеш косу.

Косу збережеш, щастя знайдеш.

 

І учениця.

Коси, коси, чом вас зараз

Ніхто не носить?

Чи дівчатам немає часу,

А чи вже заплітати ліньки?

Ви ж одвіку були окрасою

Гордовитої українки.

 

КОНКУРС «НАЙДОВША КОСА»

ВЧИТЕЛЬ. Як підрізати косу? Щоб коса була повна, тобто пишна, її підрівнювали. Підрізати слід на повню (повнолуння). А зробити це повинен родич чоловічої статі (брат, батько,чоловік)

 

2 УЧЕНЬ.

Розпустили кучері дівчата,

Ще й підвели брови для краси.

Тільки ти роби, як вчила мати,

Не обрізай русої коси.

Хай вона росте густа та пишна

Всім зрадливим хлопцям на біду.

 

3 УЧЕНЬ.

Народ нам мудрість передав свою,

Що диха в звичаях, обрядах і повір'ях:

- Ой, ти не ріж косу! -

Благали матері доньок в калинових сузір'ях.

 

4 УЧЕНЬ

Тож пам'ятай рідний оберіг,

Без пам'яті нема народу.

Примножуймо все те, що Бог для нас зберіг,

Народну мудрість – берегиню роду.