Тема: «В родинному колі ми усі єдині»
Мета: виховувати в дітей почуття любові й поваги до своєї родини; дати можливість відчути комфорт і радість від родинного оточення і спілкування; учити взаєморозуміння, взаємодопомоги, усвідомлення своїх обов'язків; закласти в учнів бажання виявляти увагу й повагу до рідних, творити добро, нести красу в дім своїми думками й вчинками; сприяти розумінню необхідності міцних родинних зв'язків, важливості родинного єднання; формування відчуття гордості за свою велику українську родину.
Корекційна: корекція розвитку мовлення здобувачів освіти, збагачення їх словникового запасу.
Хід виховної години
І. Організаційний момент.
- Доброго дня, всім! Дуже приємно, що ми сьогодні зібрались у такому родинному колі. Хай буде вам затишно, тепло, мов у хаті своїй, хай щира розмова і бесіда мудра розквітає у наших з вами думках.
І як завжди під час нашого спілкування будуть діяти правила, пропоную звернути увагу на них.
Правила:
Епіграф записаний надошці
Ми всі – одна сім’я,
єдина ми родина.
Мільйони різних «я»,
а разом – Україна.
А. Матвійчук
Вихователь
Тема нашої виховної години «В родинному колі ми усі єдині».
Питання
- Як ви розумієте поняття щастя?
(Учні по черзі відповідають на поставлене питання).
Можливі відповіді:
Щастя – це коли мені всі посміхаються.
Щастя – це коли я живу з татом і мамою.
Щастя – це коли у мене все є.
Щастя – це коли тато з мамою не сваряться.
Питання
- Як ви розумієте поняття «родина»?
Можливі відповіді:
Родина – це люди, які проживають в одному будинку.
Родина – тато, мама і я.
Родина – це тато, мама, бабуся, дідусь і сестричка.
Родина – це мільйонна частинка нашої держави – України.
Слово вихователя.
Давайте звіримо наші відповіді із записами на дошці.
(Учні читають вголос записані на дошці поняття).
Родина – це не лише батьки, родичі, але й школа, вищий навчальний заклад, трудовий колектив.
Щастя – почуття цілковитого задоволення життям.
Про спокій, мир та злагоду в своєму домі мріє кожна родина. У сім’ї прагнемо знайти спокій, затишок, захист, хочемо мати свій дім за оберіг від усього лихого в цьому житті.
Здобувач освіти
Сім’я – це пристань і гавань,
Сюди повертаєшся знов
Із мандрів далеких і плавань,
Тут вічно панує любов.
Тебе тут завжди пам’ятають,
Куди б ти не їхав, не йшов,
На тебе постійно чекають
Увага, турбота, любов.
Сімейний вогонь палає
Теплом наповнивши дім.
Хай тато маму кохає,
Хай щастя не зраджує їм.
Метод «КОРАБЕЛЬ» (робота в групах)
Вихователь:
У вихованні дітей поруч з сім’єю йде і школа. Сім’я та школа – це берег і море. На березі дитина робить свої перші кроки, отримає свої перші уроки життя, а потім перед нею відкривається море знань, а курс у цьому морі, прокладає школа. Це не означає що вона повинна зовсім відірватися від берега.
Ви бачите на дошці корабель під назвою «Дитина», а всі фактори що впливають на її виховання – це вітрила. Ці основні цінності – незакінчені речення.
(Учням роздаються кольорові картки, на яких написані визначення:
- сім’я це….
- батьки це……
- щаслива родина це…..
- школа це…..)
Бесіда
Вихователь:
У вашому підлітковому віці часто виникають суперечки з батьками.
Як ви вважаєте ЧОМУ?
(відповіді дітей)
МОЖЕТЕ НАДАТИ ПРИКЛАДИ КОНТРОЛЮ?
(відповіді дітей)
На вашу думку ЧОМУ ВОНИ ПОСТІЙНО ВТРУЧАЮТЬСЯ У ВАШЕ ЖИТТЯ?
(відповіді дітей)
Вихователь:
Я зрозуміла, що ви прагнете самостійності і не бажаєте щоб батьки втручалися у ваші справи, але послухайте притчу і потім ви зробите для себе висновки.
(під фон музики зачитується притча)
В одній сільській сім'ї був єдиний син. Батьки тішилися ним, виконували всі його забаганки, в усьому догоджали йому. Тому він ріс не дуже доброю дитиною, а пізніше зустрічався з товаришами, які мали погану репутацію, тобто став на злочинний шлях. Залишив батьків і подався по світу. Не давав про себе ніякої звістки тільки від чужих людей батьки дізнавались щось про сина, оплакували ночами свою одиноку старість. А через декілька років, набідившись у чужій стороні, скуштувавши лихої долі, син згадав про батька й матір. Написав їм листа, в якому сповістив, що зрозумів свої помилки, просить у них пробачення й хотів би повернутися. І ще написав, що розуміє, яким поганим сином був, то знає, що батьки можуть його не простити і не прийняти. Він пам'ятає, що в їхньому селі на зупинці є дерево. Якщо батьки прощають йому, то нехай почіплять на те дерево білу хустину, а син проїздом через село, дізнається як йому бути. Батьки вчинили інакше. І ось син їде автобусом. Чим блище наближався до села, тим більше тремтіло його серце, а в голові не давала спокою думка: «А що, коли… не пробачили, не одержали листа…». І ось зупинка. Дерево повністю обвішали білими хустинками, а біля дерева – батько й мати. Настала хвилина зустрічі. Коли син спитав, для чого вони так багато хустинок почіпили, якщо він просив тільки одну. Батьки відповіли, що боялися, що однієї хустинки син не помітить і пройде село, та більше його ніколи не побачать. Які милосердні батьки.
Які висновки ви для себе зробили?
Родина, родинні стосунки, виховна роль родини — усе це покладено в основу багатьох наших українських народних прислів'їв та приказок.
Давайте знову зберемось у групи і з двох половинок складемо приказки та прислів'я про родину.
Гра «Збери прислів'я»
1. Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько.
2. Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець.
3. Яке дерево — такі й квіти, які батьки — такій їхні діти.
4. Яка сім'я — такий і я.
5. Який дуб — такий тин, який батько — такий син.
6. Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина.
7. Мати одною рукою б'є, а другою гладить.
8. Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів — батька.
9. Добре дитя, коли добрі батько й мати, коли в хаті лад.
10. При сонці тепло, при матері добре.
11. До людей по розум, до матері по серце.
12. У сокола і діти — соколята.
Підсумок
Дякую Вам, учні, за щирі слова, за мудру бесіду. І хай Бог допомагає вам у свій час створити міцні сім’ї, де буде панувати добро, любов, мир, злагода, взаєморозуміння.