Вечір пам'яті загиблого воїна-випускника закладу освіти "Ангел, який нас оберігає та допомагає"(Частина 2)

Сценарій вечора пам’яті 2023 року

«Ангел,  який нас оберігає та допомагає»,

присвяченого вшануванню загиблого героя

Вадима Ангела Миколайовича,

випускника  Хмельницької ЗОШ №14.

В.1. А на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.

В.2. Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах,
Звучать слова: «Герої не вмирають!»

В.1. Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.

В.2. Ми вистоїм! Здолаємо катів!
Як маків – цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.

В.1. Українська історія твориться сьогодні, а ми є її учасниками.

Від нас залежить, чи Україна і надалі буде  самостійною суверенною державою, чи впаде під навалою жорстокого ворога, що безжально нищить український народ.

 

В.2. Сучасні трагічні події в Україні, постійні повітряні тривоги, непередбачувані тривожні дні не дають спокійно жити кожному свідомому українцю. Адже з 2014 року  на сході нашої держави триває неоголошена війна з росією. І сьогодні ми переживаємо уже … день з повномасштабного вторгнення в країну ворогів.

 

В.1. Щодня, у жорстокій боротьбі Україна втрачає своїх синів. Вдячність за їхній подвиг житиме у серцях українців, у піснях, що їх співає народ,  у  СЛАВНІ рідної нескореної непеможної держави. 

Славень України

В.1. Як голосно стогне сьогодні земля ,

І біль скорботи душу розриває.

Сини України віддали життя.

Сумує країна , рідня вся ридає.

 

В.2. Вони  по – різному  проходили свій шлях,

Хтось був вже батьком ,  хтось  мріяв про дитину.

Лише війна   міцний залізний цвях  

Так несподівано  забила в домовину .

 

В.1. Страшенно важко, що настав  той час,

Коли  мою  країну    роздирають .

Та  ми, Герої, не  забудем , Вас!

Й Хвилиною мовчання всіх згадаєм.

 

В.2. Хвилина мовчання…

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання –

В ній наша любов і гроза.

Як пам’ять полеглих, СВЯЩЕННА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

 В.1. Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові.
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.

В.1. Саме цим віршем Надії Красоткіної, відомої української поетеси та педагога, ми розпочнемо розповідати про головного героя нашого вечора пам’яті «АНГЕЛ, ЯКИЙ НАС ОБЕРІГАЄ ТА ДОПОМАГАЄ» Вадима Миколайовича Ангела, випускника нашої школи та Героя російсько-української війни.

В.2. 23 листопада 2023 року йому б виповнилося 32 роки. Але у нашій пам’яті йому завжди буде 30. Насичених і спокійних, розважених і тривожних, щасливих і клопітких, впевнених і до кінці нереалізованих, таких недовгих, але пам’ятних і незабутніх для рідних, друзів і колег -  30 років.

 

 В.1. А головне, що усе життя Вадима Ангела було пронизане добром, любов’ю й турботою про людей, які його оточували і не тільки.

В.2. Існує красива легенда, що коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини янгола-охоронця. Уві сні янгол цілує дитя тричі: в чоло, аби воно було розумним, в личко - щоб було красиве, та в груди, аби здоров’я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце і душу.

В.1.  На нашу думку, такий же небесний янгол-охоронець прийшов 23 листопада 1991 року в сім’ю  Ангелів Миколи Іустиновича та Віри Анатоліївни, де народився маленький чорнявий хлопчик.  Він наділив його творчим розумом, зовнішньою красою та безмежною душевною добротою.

  В.2.  Вадим виростав спокійною, слухняною, життєрадісною дитиною. В 3 роки пішов у садочок № 23, де із нестримною цікавістю пізнавав навколишній світ.

В.1.   Разом з рідною сестричкою Альоною Вадим з самого дитинства   пізнавав, що є добре, а що - погано. Діти, як дивовижні квіти, зустрічали новий день з радістю й цікавістю, а ввечері сподівалися наступного дня побачити і зробити цей світ ще кращим і добрішим.

В.2.  Шановна, Альоно Миколаївно, розкажіть нам, будь ласка, про свого брата і ваші дитячі роки.

ВИСТУП сестри

 

     В.1.  З 1998 по 2009 рік Вадим Ангел навчався у  Хмельницькій середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №14. Тут він почав пізнавати світ ще більше. Хлопчина зростав вихованим та дисциплінованим учнем, спокійним і доброзичливим.  Його оточували турботливі небайдужі люди: вчителі, однокласники. Не раз долучався до творчого шкільного життя: малював картини на замовлення вчителів для заходів, захищав честь закладу на міських конкурсах.

В.2.  Ще у старшокласника Вадима Ангела було цікаве мистецьке захоплення. Він полюбив брейк данс, танцював у «вуличній групі» та брав участь з партнерами у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Перлина Поділля».

В.1.  У шкільному колективі з роками Вадим Ангел переконувався, що Добро  -  це духовна категорія, її не можна торкнутися, понюхати, посмакувати. Добро можна тільки відчути: це ласкаве, добре, ніжне ставлення, це готовність допомогти в скрутну хвилину, це любов до оточуючого світу.

В.2.  Це те, що заставляє  усіх радіти, любити, співчувати. Тому Вадим був хорошим надійним вірним другом, який завжди підставить плече допомоги в потрібну хвилину.

 В.1.    Просимо до слова Михайла Кривака, який був директором школи під час навчання.

Виступ

 

В.2.  Також про Вадима та їхню дружбу просимо розказати однокласників нашого героя.

Виступ однокласників

 

    В.1.    Відомо, що людина прийшла у цей світ, щоб робити добро і добру пам’ять залишити по собі. Особливо талановиті люди мріють, щоб їх творчість залишила вагомий слід у людській історії та зробила світ добрішим.

В.2.  Безперечно талановитим і креативним був Вадим Ангел як художник і митець. Це було його творче та душевне покликання – творити красу на папері й з паперу.

В.1.  У 2001 році десятирічний Вадим Ангел здав свої перші екзамени, коли вступав до Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Він дуже вразив свою майбутню вчительку Сіреньку Надію Андріївну, тому що зовсім не готувався, а результати мав максимальні.

 В.2.  Навчання було цікавим та пізнавальним. Одним з досягнень Вадима була участь у 2005 році в міському конкурсі, де він став лауреатом художньої премії імені Людмили Мазур.

В.1.  Нагороду переможцю вручав сам Микола Мазур, відомий хмельницький митець, що запам’яталося назавжди.

 В.2.  Творча душа Вадима вимагала більшого і він залюбки поринав у витончену та клопітку роботу, створюючи паперові копії  різної зброї, автомобілів, будинків.

 

В.1.  У 2009 році Вадим Ангел вступив до Державного навчального закладу «Вище професійне училище №11 м. Хмельницького», яке закінчив у 2010 році. 

В.2.  У 2012, після демобілізації з армії, наш герой розпочав трудову діяльність у рідному місті Хмельницький на підприємстві  “ПРИНЦИП”, де працював до 2014 року.

В.1.  Протягом  2015 року,  після  служби в АТО,  Вадим працював на ТДВ “Хмельницькзалізобетон”.

В.2.  З давніх давен гарні добрі стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основним у житті. Дуже важко саме в теперішній нелегкий час бути милосердним, добрим.

В.1.  І кожному з нас Бог дає  певну людину, як янгола-охоронця, який наставляє на правильний шлях і допомагає в нелегку хвилину.

Беззаперечно так вважають люди, які зустріли Ангела Вадима на своєму життєвому шляху та їм пощастило з ним вчитися, працювати і дружити.

 

 В.2.  Запрошуємо до слова …….

 

Виступ

В.1.  Сама людина та її Добро тримається на любові. Людина, яка любить світ, ніколи не скоїть злочину, нікого не образить, не скривдить... Тому творити добро можна тільки з душею,  наповненою любов’ю і коханням.

В.2.  Добрі вчинки потрібні нам у житті і залежать від наших душевних переживань, звитяжного натхнення та наполегливих зусиль, тому що  добрі думки та щирі почуття народжуються в наших душах.

В.1.  Таке трепетне та шалене почуття як кохання розпалила у Вадимовій добрій, творчій, натхненній на подвиги, душі юна, красива, цікава дівчина Юля.  Вони познайомилися на роботі в «Принципі», зустрічалися 5 років, а у 2019 році одружилися.

  В.2.  Молода сім’я мріяла про власне житло, мріяла побачити світ та наповнити його своєю любов’ю і теплом. Тому вони вирішили поїхати за кордон у Польщу.

    Виступ дружини чи родичів

 

В.1.  Чомусь люди не ставлять доброту в один ряд з такими  якостями, як мужність, хоробрість, відважність. Чомусь дехто соромиться своєї доброти. Адже без гідності немає справжньої доброти серця, яку одна людина віддає іншій, неможлива повноцінна душевна краса. А доброта - це ознака сили, а не слабкості.

В.2.  Свою душевну силу доброти проявив і Вадим Ангел, коли його держава піддалася навалі ворога і не один раз, і не один рік.

В.1. У 2011 році  Вадим  був призваний на строкову військову службу до Збройних сил України, яку проходив у військовій частині А1451-РУ (м. Харків).

  В.2. Після Революції Гідності та Майдану у  2014 році Вадим  пішов добровольцем до лав Збройних сил України та проходив службу в зоні проведення антитерористичної операції по 2015 рік.

В.1.  А в 2016 році  підписав контракт і проходив службу у 8 полку спеціального призначення. Військовий  розвивався, удосконалював свої знання, навчався на курсах, відпрацьовував навички на полігонах.

В.2.  Бойові  командири та побратими Ангела Вадима завжди згадують його як відповідального, активного, надійного воїна та доброго друга.

 

В.1.  Запрошуємо до слова….

 

Виступ

В.1.  Кожна людина претендує на щасливу долю. Але одні її мають, інших вона обминає. Сьогодні світ приходить до усвідомлення необхідності життя за законами тисячолітньої давності, а саме взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості, добротворення.

В.2.  «Учітеся радіти життю, поспішайте робити добро, тримайтеся з гідністю за всіляких обставин, Адже найбільша цінність -  бути добрим», -  говорить життєва мудрість. 

В.1.  «Навіть якщо добро для інших людей забере твоє життя» - міг би додати Вадим Ангел.

В.2.  У лютому 2022 року з початком повномасштабного вторгнення в Україну ворогів Вадим Ангел повертається з-за кордону та стає на захист рідної держави.

 В.1.  26 червня 2022 року  в районі міста Сєверодонецька Вадим Ангел загинув як Герой, до останньої миті виконуючи свій військовий обов’язок.  

 В.2.   Поховали його у місті Хмельницькому на Алеї Слави, останньому прихистку українських героїв – хмельничан.

 В.1.  Також за рішенням Хмельницької міської ради Вадиму Ангелу присвоєно звання Почесного громадянина міста Хмельницького. Згідно з указом Президента України військовослужбовця посмертно було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

В.2.  А що ж далі? Невже це кінець історії! Де та благородна, добра, творча душа, яку виплекав Вадим Ангел протягом свого короткого життя? Вона знакла? А може мандрує десь по земних і неземних світах? Чи  полинула на небо до Бога?

В.1.  Ні! Така душа не може безслідно пропасти чи бути на небесах. Вона проросла нестримним болем і вічною тугою у матері Вірі Анатоліївні. Вона й досі горить щирим коханням у дружині Юлії. Вона палає пам’ятними хвилинами життя  у сестрах, племінниках та інших родичах.

В.2.  Душа Вадима Ангела живе у його друзях, однокласниках, колегах, побратимах, вчителях та наставниках. Вона тут, серед нас. Вона у кожному, хто про нього знає.  

В.1.  А його добро? Воно перестало жити, творитися й змінювати світ?

В.2.  Ні! Це просто неможливо! Воно є! Воно твориться і росте! Бо Вадим Ангел нас оберігає та допомагає людям вже з небес. І це правда!

  В.1.  У вересні-листопаді 2022 року в Хмельницькій дитячій школі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва  відбулася виставка картин та творів Вадима Ангела. Вона дала свої добрі плоди і світ дізнався про унікальний талант нашого Героя. Тому добро Ангела почало збільшуватися та розростатися по світу.

 В.2.  25 листопада 2022 року у  Хмельницькій ЗОШ №14 відбувся Вечір пам’яті «Ангел, народжений серед людей», присвячений вшануванню загиблого Героя,  випускника школи. Цей вечір залишив у душах людей нетлінну пам'ять про життєвий шлях Вадима Ангела.

В.1.  16 лютого 2023 року у Хмельницькій ЗОШ №14 відбулося Громадське обговорення про присвоєння закладу імені загиблого Героя, випускника школи Вадима Ангела.

В.2.  Цей захід був ініційований заступником міського голови, колишнім директором школи Криваком Михайлом Михайловичем та підтриманий адміністрацією, колективом школи і громадою мікрорайону та міста.

В.1.  І знову ми розуміємо, що таке рішення є результатом добра та любові, яку творив і плекав наш Ангел.

В.2.  23 травня 2023 року до Дня Героїв у Мистецькому Дворику м. Хмельницького відбулася презентація другої частини Книги Почесних громадян Хмельницької міської територіальної громади про Хмельницьких воїнів, які віддали своє життя за Україну. У неї увійшло 50 історій про особливих людей,  доля яких гідна не просто сторінки у книзі, а цілого фільму.

В.1.  У другій частині Книги історії Вадима Ангела ще не було, вона планується до друку у третій частині. Але гості та учасники презентації могли вже тоді усвідомити його рівень творчого розвитку, споглядаючи на картини художника, які були представлені на міському заході та прикрашали його.

В.2.  12 серпня 2023 року до Дня Молоді на набережній Південного Буга проводився благодійний аукціон, у якому одним із лотів стала картина Вадима Ангела. Вона була продана, а кошти відправили на підтримку ЗСУ. І тут добро Ангела пустило своє коріння.

В.1.  До Дня Незалежності у цьому році про Спецназівця Вадима Ангела, який повернувся з-за кордону, щоб захищати свою державу від ворога,  була надрукована стаття на Мультимедійній платформі іномовлення України УКРІНФОРМ. І знову люди отримали ще більше життєвих фактів, щоб пишатися українським Героєм.

 В.2.  26 червня 2023 року минув рік від героїчної загибелі Вадима. Звичайно, тепер єдине місце, куди можна прийти до нього на душевну розмову це Алея Слави на міському кладовищі. Заходячи туди, душа розривається від болю та розпачу, бо там лежить цвіт нашого народу, який постійно відстоює свою свободу ціною їхнього життя.

В.1.  Але прапори, українські, синьо-жовті прапори не дають зневіритися та здатися.  Наші прапори своїм шелестом на вітрі нам нагадують, за що боролися Герої, за що вони уже віддали своє життя. Вони нас спонукають і далі йти до своєї віковічної мети та реалізовувати свою найзаповітнішу мрію – незалежну, самостійну, процвітаючу Україну.

В.2.  Сьогодні, як ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми мали свою Батьківщину. Ми повинні допомагати своїм воїнам, які, захищають нас і нашу Україну.

В.1.  13 вересня у м. Хмельницькому відбувся Благодійний аукціон, організований Волонтерською організацією «ШТАБ 4.5.0.». Метою заходу було зібрати кошти на  підтримку та комплектування безпілотних груп військових.

В.2.  І знову творчість та добро Вадима Ангела допомогли українським воїнам. Його великий зелений паперовий автомат, який він зробив у дитинстві став лотом на аукціоні та приніс 15000 гривень організаторам заходу.

В.1.  Запрошуємо до слова ………

Виступ

 В.1.    Шановна Віро Анатоліївно, мама нашого героя Вадима Ангела, просимо Вас до слова.

Виступ

В.2.  Ми знаємо, що Добро живе в серці кожного з нас. І це так прекрасно і неповторно.

В.1.  Вадим Ангел, турботливий син, коханий чоловік, безвідмовний брат, вірний друг, щирий колега, надійний побратим, випускник Хмельницької ЗОШ №14, український герой російсько-української війни, своїм життєвим прикладом нам довів, що   кожен може творити безмірне добро своїми руками!

В.2.   І саме сьогодні   ми закликаємо вас стати відповідальними послідовниками нашого наставника та долучитися до благодійної акції  «Купи чашку – підтримай ЗСУ», що триває під час нашого заходу.

 

Виконується духовний гімн України.

 

  В.1.   На завершення варто сказати : «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

В.2.   Дякуємо всім , хто прийшов до нас , щоб разом згадати нашого Героя Вадима Ангела, та віддати честь усім Героям України!

Учні разом: - Слава Україні!

Всі: - Героям Слава!

Слава нації!  Смерть ворогам!  Україна!  Понад Усе!